До Дня рідної мови. Остромирове Євангеліє - тисячолітній скарб, який вкрала росія

Знамените Євангеліє, як і тисячі інших українських скарбів, росіяни привласнили і називають тепер «важнейшим памятником культурного наследия россии». Ця інформація, немов велика таємниця, замовчується у вишах, музеях та академічних інституціях…

Feb 21, 2023 - 15:38
Jan 24, 2026 - 23:21
До Дня рідної мови. Остромирове Євангеліє - тисячолітній скарб, який вкрала росія
Остромирове Євангеліє - всесвітньо відомий манускрипт XI століття - це унікальна пам’ятка української історії та культури, створена у Київській писемній школі. В Україні про це знають одиниці. Бо знамените Євангеліє, як і тисячі інших українських скарбів, росіяни привласнили  і називають тепер «важнейшим памятником культурного наследия россии… Остромирово Евангелие действительно стоит у истоков русской письменности и культуры» (інформація з офіційного сайту Російської національної бібліотеки, де зберігається тисячолітній шедевр). Докладніше - у публікації видання "Главком".
Фейки «історика» путіна

Цей типовий імперський міф спростовують мовні особливості та історія створення тисячолітнього Євангелія. Вони незаперечно свідчать про його українське походження. Адже переписувач манускрипту - дяк Григорій - був киянином, замовник - Остромир - походив з київського боярського роду і переписували та оздоблювали манускрипт у Києві в XI столітті - тобто за великокнязівської доби української історії, коли Московії (по-сьогоднішньому - росії) ще просто-напросто не існувало.
Цей період в офіційній історії нашої країни сьогодні називають Україна-Русь або Київська держава. Таку назву запровадив видатний історик Михайло Грушевський. Але в українських інформаційних джерелах (навіть на сайті Інституту історії НАН) дотепер про Остромирове Євангеліє повідомляють лише у контексті «давньоруського» часу - тобто терміном, який передбачливо узаконив «історик» путін.
«Необізнані люди часто помилково розуміють слово «давньоруський» як «давньоросійський»

Доктор історичних наук Сергій Висоцький у монографії «Київська писемна школа Х-XII ст.» (1998 рік) обґрунтовує створення Остромирового Євангелія у Києві, столиці України-Русі, й пояснює так: «Київську протоукраїнську державу ми називаємо «Україною-Руссю» - терміном, що не має жодного відношення до московської Русі та Росії - пізніших державних утворень, які виникли за інших історичних умов». Сергій Висоцький у своїй монографії також застерігає щодо терміну «давньоруський»: «Необізнані люди, читаючи сучасні історичні праці, часто помилково розуміють слово «давньоруський» як «давньоросійський», що є неприпустимим для часів Русі». Зрозуміло, що саме задля такої підміни понять «історик» путін і узаконив назву «давньоруський», але геть не зрозуміло, чому за неї так учепилися і тримаються численні українські державні інституції.
Про мовні особливості Остромирового Євангелія

Перш ніж говорити про справжні джерела мови і письменства Остромирового Євангелія, коротко нагадаємо:
В основі церковнослов’янської (її ще називають старослов’янською) мови - мова староболгарська. Після Хрещення України-Русі 988 року ця мова стала панівною у богослужінні. Але вона була малозрозумілою для вірян і потребувала адаптації. З цієї причини, як пояснює доктор Сергій Висоцький, «у Печерському монастирі в 70-80 роках XI століття відбувалася велика робота щодо редагування Євангелії, Апостола та Псалтиря. Мета такої редакції полягала в тому, щоб зробити старослов’янський текст зрозумілішим для києворуського читача або слухача».
Остромирове Євангеліє
Остромирове Євангеліє
Робота з адаптації старослов’янського тексту Святого Письма відбувалася не лише у Києві.
«Від початку кожен зі слов’янських народів однакові літери старослов’янської мови вимовляв трохи по-своєму. Образно кажучи, у мертвий трафарет вкладав свою мовну культуру. Саме це і створювало неповторне обличчя старослов’янської мови, яке відрізнялося від усіх інших. Ці різновиди науковці назвали редакціями. Редакція сербська, македонська, українська, білоруська…» - пише Ганна Куземська,
авторка книги «Якою мовою молилася давня Україна».

Яка ж редакція церковнослов’янської мови Остромирового Євангелія?
У Національній бібліотеці імені Вернадського є можливість ознайомитись із факсимільним виданням тисячолітнього рукопису і виписати просто вражаючу кількість слів і мовних форм, які донині живуть в українській мові. Назвемо найтиповіші:
  1. Слова: година, подружжя, радощі, другий, місяць…
  2. Закінчення дієслів на -ть: видИТЬ. ненавидИТЬ, приходИТЬ. величИТЬ. творЯТЬ, спИТЬ.. мучИТЬ, погубИТЬ…
  3. Тверде закінчення у словах - слугИ, рікИ, гріхИ, мукИ, навікИ, вікИ, Євангеліє од ЛукИ
  4. Закінчення дієслів на -ти: писаТИ, убиТИ. їсТИ…
  5. М’яке Ц в кінці слів: близнець, отець, дівиця…
  6. Клична форма: Учителю, друже, наставниче, маловіре, рабе лукавий…
  7. Закінчення -ові. -еві: ПетрОВІ, ІсусОВІ, кесарЕВІ…
  8. Форми власних імен і назв ВОЛОдимир, ДавИд, МаркО, у КИєві…

Nota bene. У тексті Остромирового Євангелія також можна знайшти слово «руці» – дуже давню граматичну форму української мови.Така форма двоїни (дві книзі, дві руці) жила в українській мові від давніх давен і до 1928 року, коли комуністи на догоду «багатомільйонним працюючим масам Радянського Союзу» взялися за штучне зближення української мови з російською і заборонили використання великої кількості слів, синтаксичних конструкцій та мовних форм української мови. Межи якими і ця прадавня форма двоїни. (Докладніше - у книзі професора Лариси Масенко «Українська мова у ХХ сторіччі. Історія лінгвоциду»).
Отже, названі приклади незаперечно свідчать про українську редакцію церковнослов’янської мови Остромирового Євангелія і - відповідно - про тисячолітню давність української мови, розмовної мови княжої України-Руси. І як пояснив авторам цього матеріалу доктор філологічних наук Віктор Мойсієнко, інакше й бути не могло: «Українська редакція богослужбової мови була єдиною. Іншої на наших землях не було. Аж до Москви. Московська (її ще називають російською) редакція церковнослов’янської мови почала з’являтися у богослужбових текстах лише на початку XVIII століття».
Нам потрібно повернути те, на чому імперія варварів змурувала свій фундамент

Отже. Тисячолітнє Остромирове Євангеліє належить до величної спадщини України та українського народу і є унікальною пам’яткою української мови, письменності та культури.
Але ця інформація, немов велика таємниця, замовчується у навчальних закладах, національних музеях та академічних інституціях. І неможливо зрозуміти, чому державна влада України так безвідповідально легковажила цим упродовж 30 років Незалежності. І продовжує легковажити після року широкомасштабної війни, головна битва якої відбувається, як відомо, за історію. Перемогти у цій борні можливо не лише силами наших славних ЗСУ. Адже повертати треба не тільки втрачені території.
Повернути потрібно те, на чому імперія варварів змурувала свій фундамент і створила імідж тисячолітньої цивілізації - нашу історію, культуру і скарби. Одним з яких є славнозвісне Остромирове Євангеліє.
Підготувала Рина ТЕНІНА