Виклики для агросектору через блокаду портів: що очікувати фермерам

Тоді були заблоковані порти, але логістика суходолом продовжувала працювати. Зараз під ударом опинилися одночасно і море, і суходіл, що робить нинішню кризу набагато глибшою за попередню, пише ІП "Кур'єр" із посиланням на AgroNews.

Збір урожаю вже розпочався, першими прибрані пшениця, ріпак і ячмінь, а в окремих областях ці культури зібрані на 90, а подекуди й на 100 відсотків. Водночас робота портів фактично зупинена в надзвичайно складних обставинах: з одного боку порти простоюють, з іншого Херсонщина перебуває під постійними обстрілами, де ворог підпалює врожаї дронами.

Фіксуються також влучання в портову інфраструктуру та мости, що ведуть через Молдову до Румунії, а власники суден дедалі частіше відмовляються заходити в українські порти через фізичну небезпеку.

Через паралізовану логістику ціни, які сьогодні пропонують фермерам за зерно, опустилися нижче собівартості виробництва. За словами Івана Слободяника, це лише початок збиральної кампанії, адже збір кукурудзи та соняшнику ще попереду. Прогнозний врожай цього року приблизно на рівні минулого, а кліматичні умови навіть були кращими з точки зору вологозабезпечення.

Окремою проблемою залишається дефіцит потужностей для зберігання врожаю, який, за прогнозами, може сягнути близько 11 млн тонн різних зернових і зернобобових культур.

Серед альтернативних рішень аграрії розглядають зберігання врожаю безпосередньо в господарствах, зокрема полімерні рукави, модульні сховища та напольне зберігання. Держава пропонує використовувати потужності державної продовольчої зернової корпорації, однак існують ризики, що великі скупчення зерна можуть стати ціллю для ударів.

Голова ВКФ пояснив, чому сухопутні маршрути через Європу не можуть повноцінно замінити морський експорт. У мирний час морем вивозилося до 90 відсотків українського зерна, і навіть за максимального нарощування залізничних і автомобільних перевезень вдасться компенсувати не більше половини цих обсягів.

Головна причина відсутності альтернативи полягає у високій вартості такого транспортування, яка з’їдає всю маржу аграріїв. Основні покупці українського зерна, Близький Схід, Африка та Китай, залишаються фізично недосяжними без морського коридору.

Для пошуку виходу з логістичної кризи при Міністерстві аграрної політики сформовані робочі групи за участю аграрних асоціацій, великого бізнесу, Міністерства інфраструктури, Укрзалізниці та Адміністрації морських портів. За словами Івана Слободяника, готового рішення поки немає, а минулого разу подібну кризу вдалося подолати завдяки зерновій угоді, яка у 2022 році відкрила морський коридор.

Голова ВКФ не виключив також повторення ситуації з блокуванням польського кордону, з якою Україна вже стикалася раніше. Певні перспективи для диверсифікації маршрутів він бачить у співпраці з Угорщиною та Словаччиною, однак обсяги, які реально можна перенаправити цими напрямками, незначні порівняно з масштабами українського експорту.

Всередині країни зерно сьогодні продають за ціною близько 5000 грн за тонну, що не відповідає жодним нормальним ринковим показникам. Іван Слободяник нагадав, що з усього вирощеного в Україні зерна на внутрішнє споживання населенням іде не більше 30 відсотків.
«Вже ніхто не говорить про те, щоб заробити. Питання просто хоча б вижити і перейти в наступний рік», – підсумував голова ВКФ, наголосивши, що йдеться про виживання аграрного сектору загалом.
Підготувала Рина ТЕНІНА