російський міф про "Азов" дав тріщину: чому інтерв'ю Білецького американській журналістці може стати інформаційною перемогою України

На думку Марини Данилюк-Ярмолаєвої, інтерв'ю Білецького Лорі Лумер має особливу вагу, адже саме американська ультраправа блогерка багато років працювала з аудиторією, яка часто сприймала російські наративи про Україну.

Журналістка нагадала, що після 2014 року Кремль зробив "Азов" одним із головних символів своєї пропаганди, намагаючись переконати Захід, що українські військові нібито є "неонацистами". Ці тези, за її словами, нерідко без належної перевірки підхоплювали навіть провідні західні медіа.

"На жаль, з 2014 року такі бренди, як "Азов", були обгаджені, загаджені, оббрехані. Це дуже заважало нашим підрозділам отримувати американське озброєння і нормально презентувати себе у світі як висококваліфіковану бойову одиницю, яка давно воює за натівськими стандартами".

За словами Данилюк-Ярмолаєвої, саме інформаційна кампанія  кремля багато років дозволяла росії виправдовувати власну агресію тезами про боротьбу з "неонацистами", тоді як західна аудиторія часто не мала достатнього розуміння українських реалій.

Журналістка нагадала, що наслідком цієї кампанії стала навіть заборона на передачу американської зброї "Азову". Вона зазначила, що у 2015 році американський конгресмен Джон Кон'єрс запропонував поправку до закону про фінансування міністерства оборони США, яка фактично забороняла надавати військову допомогу підрозділу. Лише у 2024 році після перевірки Державного департаменту США ці обмеження були зняті.

"Світ почав дізнаватися, що все те, про що багато років писали на радість російській федерації, було брехнею".

За словами Данилюк-Ярмолаєвої, важливу роль у цьому відіграла й активна публічна комунікація українських військових, які почали давати інтерв'ю англійською мовою та руйнувати нав'язані Кремлем стереотипи.

Окремо журналістка звернула увагу на постать самого Андрія Білецького. На її переконання, він власною біографією спростовує ще один із ключових російських пропагандистських міфів - про те, що український патріотизм нібито є виключно явищем західних областей України.

"Андрій Білецький поламав низку стереотипів, які "рф" роками нав'язувала світу. Він харків'янин, він народився і виріс у Харкові. росія постійно розповідала, що Харків, Маріуполь чи Донбас - це не Україна. Але саме такі люди повністю руйнують цей міф".

Данилюк-Ярмолаєва наголосила, що під час інтерв'ю Білецький окремо розповів про те, що перші добровольці "Азову" були переважно вихідцями саме зі східних областей України.

На думку Марини Данилюк-Ярмолаєвої, одним із найважливіших моментів інтерв'ю стала навіть не сама розмова про символіку "Азову", а те, як вона виглядала для американської аудиторії.

Журналістка звернула увагу, що протягом майже півтори години за спинами співрозмовників був добре помітний шеврон "Азову" - той самий символ, який росія роками використовувала як доказ своїх звинувачень у "нацизмі".

"Для нас це величезний плюс. Я дивилася це інтерв'ю і подумала: Господи, та ж сама аудиторія MAGA, ті самі реднеки, які роками слухали про "нацистів в Україні", тепер півтори години дивитимуться на шеврон "Азову". І виявляється, ніхто від цього не помирає. Проста єврейська дівчина з українським корінням сидить поруч, спокійно розмовляє з Білецьким, а він виявляється абсолютно адекватною людиною з переконаннями, які можуть бути зрозумілими навіть американським ветеранам-республіканцям".

За словами Данилюк-Ярмолаєвої, саме цей візуальний ефект став не менш важливим за самі відповіді командира Третього армійського корпусу. Адже аудиторія, яка роками сприймала "Азов" винятково через призму російської пропаганди, побачила зовсім іншу картину - відкриту розмову без агресії, без радикальної риторики та без підтвердження тих міфів, які Кремль просував понад десять років.

Коли ж Лумер поставила закономірне запитання про символіку "Азову", припустивши, що вона може нагадувати символіку нацистської Німеччини, Білецький, за словами журналістки, був готовий до такого розвитку розмови.

"Білецький дуже добре продумав, про що його будуть питати. Він спокійно пояснив, що його світогляд - це український патріотизм і націоналізм, а не нацизм. І дуже влучно відповів: якщо Гітлер їв виделкою, це ж не означає, що виделка стала нацистською".

Данилюк-Ярмолаєва наголосила, що Білецький також підкреслив: він ніколи не приховував своїх політичних поглядів, однак це не має нічого спільного з нацистською ідеологією. Ба більше, саме сучасна Росія, яка веде загарбницьку війну, дедалі більше відповідає ознакам держави, що використовує практики, притаманні тоталітарним режимам.

За словами Данилюк-Ярмолаєвої, Білецький чітко пояснив різницю між українським націоналізмом та нацизмом, наголосивши, що саме сучасна росія дедалі більше демонструє ознаки тоталітарної держави.

На її думку, блогерка є типовою представницею американського ультраправого медійного середовища й неодноразово змінювала власну риторику. Втім головне полягає не в особистості Лумер, а в тому, до кого вона звертається.

"Лора Лумер дуже амбітна людина і працює насамперед на власну аудиторію. Але саме ця аудиторія багато років жила під впливом російської пропаганди. І саме до неї Україні потрібно достукатися".

За словами Данилюк-Ярмолаєвої, Лумер має вплив серед прихильників руху MAGA, а її матеріали регулярно читає президент США Дональд Трамп. Саме тому будь-яка зміна риторики такої блогерки може мати значно ширший ефект, ніж здається на перший погляд.

Окремо журналістка звернула увагу на те, що Білецький використав інтерв'ю для руйнування ще одного російського наративу - про нібито "російські" міста сходу України. Він наголосив, що Харків залишається переважно російськомовним містом, однак саме він дав одну з найбільших кількостей добровольців на фронт.

"Саме Харків показав один із найвищих рівнів мобілізації добровольців. Це ще один доказ того, що українська ідентичність не визначається мовою спілкування".

На переконання Данилюк-Ярмолаєвої, цей меседж був не менш важливим, ніж розмова про "Азов", адже він руйнує ще один фундаментальний міф російської пропаганди.

Журналістка переконана, що інтерв'ю Білецького Лорі Лумер варто оцінювати не як окрему медійну подію, а як елемент боротьби України за західну громадську думку.

"Ми не вибираємо, які саме аудиторії готові нас слухати. Нам треба пробивати стіну нерозуміння того, що таке Україна, хто такі наші герої і чому не можна просто так зашеймити бренд "Азов". Це бренд, який уже став частиною сучасної історії України".

На її думку, навіть якщо мотиви самої Лумер залишаються прагматичними, головним є результат - мільйони американців отримали можливість побачити Андрія Білецького та українських військових без посередництва російської пропаганди.

Саме тому, резюмувала Данилюк-Ярмолаєва, це інтерв'ю може стати однією з найважливіших інформаційних перемог України останнього часу, адже боротьба за підтримку союзників ведеться не лише на полі бою, а й у світовому інформаційному просторі.
Підготувала Рина ТЕНІНА