Спецоперація "рф" чи постріл собі в спину? Як захистити власну "оборонку"

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації для "Еспресо".

З міркувань безпеки поки не будемо розкривати назви підприємств та імена конструкторів. Але говорити про це слід, до  цієї публікації змушує сама ситуація: тільки суспільно-медійний резонанс зможе зупинити свавілля, через яке провідне конструкторське бюро ризикує втратити головного конструктора… Причому робиться це руками тих, хто має захищати нашу "оборонку", пише ІП "Кур'єр".

Пошук рішення зі створення українських КАБів  ведеться вже не перший місяць і навіть рік. В Україні щонайменше чотири компанії розробляли УМПК - універсальний модуль планування та корекції, - для авіаційних бомб.

Нагадаємо, саме цей УМПК робить стару радянську бомбу керованою, і вона стає на порядок потужнішою зброєю.  Таких бомб вагою 250 та 500 кг в арсеналах України достатньо, тож, маючи такий модуль, ми зможемо бити по росії не менш потужно, ніж вона це робить проти нас. 

На жаль, весь цей час держава просто очікувала завершення R&D (в ОПК України більш звикли до назви «дослідно-конструкторська робота»), ніяк не впливала та не прискорювала розробку необхідної зброї. Тож до результатів конструктори йшли довгим шляхом, образно кажучи, завдяки допомозі небайдужих. Без цієї допомоги, а простіше кажучи, приватного фінансування розробок, нічого б не було, оскільки вартість КАБу, вірніше УМПК, який дозволить застосовувати бомбу за 30 – 60 км від точки скиду, становить близько 25 тисяч доларів. І кожне нове випробування передбачає виробництво нового прототипу. При цьому нагадаємо, що ця відстань є для нас лише бажано-досяжною, тоді як ворог вже пішов значно далі: росіяни цього року досягли дальності пуску КАБу у 130 км (бомбу ворога прийняла земля Полтавщини) та стверджують про здатність керованого бомбометання на 200 км. Тож зайве казати, що ми маємо діяти більш ніж рішуче, аби не відстати від ворога ще більше. Натомість же виходить з точністю до навпаки. 

фото: з відкритих джерел

В якийсь момент один з чотирьох згаданих розробників (єдиний, що займається бомбами вагою 500 кг), робить відчутний крок до фінішу розробки. Щобільше, досягає вагомого інноваційного рішення – детонації бомби за 8-10 метрів від поверхні землі, - на відміну від російських та інших українських аналогів. Це надважлива деталь, бо частина «сили бомбового удару» при вибуху від кінетичного зіткнення із землею спрямовується на землю та утворення воронки, тоді як вибух у повітрі забезпечує більший розліт уламків над землею та пряме ураження противника. Крім того, конструктор розв’язав ще одну, досить складну задачу – розробив та підготував до випробування нову систему управління УМПК із польотним контролером, де усі іноземні комплектуючі були замінені вітчизняними. Очікувалося, що випробування доведуть значне покращення українського високоточного засобу ураження.

Тобто, ми нарешті здобули шанс не просто наздогнати ворога, а в одному з серйозних компонентів надважливої зброї випередити його.   Заради об’єктивності варто зазначити, що хоч держава й не сплачувала (не замовляла) розробку, але Служба зовнішньої розвідки чимало допомагала в отриманні своїми каналами та передачі комплектуючих для українського УПМК. Цей факт має свідчить, що робота мала справді державну вагу, що займались нею далеко не аматори, і що в Україні державники таки є.  

Показовим доказом успіху цього КБ став факт перемоги в новому тендері Міноборони – на вже «удосконалений КАБ» (у конкурсі брали участь усі чотири КБ). І, відповідно, «нетипове» та перше в історії створення вітчизняних УМПК виділення державних коштів групі приватних підприємств на виконання розробки нового типу зброї, тобто ті самі R&D, дослідно-конструкторські роботи. 

Крім того, у 2025 році КБ розпочало перспективні перемовини із найбільшим у Данії оборонним концерном Terma Group, яка постачає електроніку навіть для F-35 – щодо спільних проєктів в інтересах ПС ЗСУ.

Випробування українського КАБу, фото: скрін з відео

 Можливо, саме цей прогрес і «спровокував» чийсь нездоровий інтерес до роботи КБ, яке стрімко наближало Сили оборони до появи вітчизняних КАБів. КБ потрапляє  під пильну увагу однієї з українських спецслужб. Формальний привід був, бо головний конструктор цього КБ – громадянин Ізраїлю та росії, хоч вже чимало років мешкає і працює в Україні на посилення обороноздатності держави. Багато про що може сказати, приміром, той факт, що конструктор давно у полі зору російських спецслужб: ще у 2021 році "рф" оголосила його у розшук через Інтерпол та звернулася до України про екстрадиційний арешт. Тоді ж,  ще у грудні 2021 року,  Шевченківський районний суд Києва своїм рішенням відмовив в передачі фахівця росії. І от у грудні вже 2025 року історія повертається до початкового стану, і Департамент військової контррозвідки СБУ, що захищає державну безпеку від розвідувальної та терористичної діяльності, включаючи виявлення зрадників, заарештовує конструктора. При цьому, до нього було застосовано досить дивне рішення – його змусили залишити Україну та виїхати до Молдови, нашпигованої мережами російської агентури. І це, попри наявність постанови уряду України щодо іноземних громадян – вони мають право на знаходження в України до кінця війни (дії воєнного стану) та ще плюс 30 додаткових діб. 

Поки представник провідного українського КБ перебуває у Молдові. Але джерела самого конструкторського бюро вказують, що після 10 січня влада Молдови, не виключено, під тиском "рф" та її агентів впливу, може вдатися до екстрадиції його до "рф". 

Формально ДВКР СБУ, як свого часу ДАСУ (Держаудитслужба України, ми пізніше пояснимо, чому згадуємо її в цьому контексті),  діє в рамках своїх повноважень. Формально й влада Молдови дотримується «букви закону». Однак, внаслідок цих формальних дій не тільки КБ може втратити ключового фахівця (до слова, в Україні він має сім’ю та неповнолітню дитину). Неважко передбачити, що може статися з ним в росії. Крім того, кремлівські спецслужби отримають всю інформацію про досягнення та потенціал вітчизняного оборонного конструкторського осередку. А Україна отримає чергові репутаційні збитки – приблизно таке вже було у 2014 році, коли велика кількість оборонних фахівців та людей у погонах різних відомств була готова вийти із Криму й залишитися на материковій Україні, але держава просто відвернулася від багатьох з цих людей, відмовляючи в елементарній допомозі.

Керівництво КБ стверджує, що МЗС та Міноборони активно включилися у допомогу. Наполегливо діяла команда українських дипломатів у Молдові, а оборонне відомство надає системну допомогу на рівні профільного заступника міністра. Однак отримати чітку позицію керівництва СБУ поки не вдається. Не в останню чергу, через плутанину із самим керівництвом. Названий президентом Т.В.О. голови Служби Євген Хмара ще не затверджений парламентом, тоді як подання на звільнення Василя Малюка,  що його ще в перші дні року анонсував Президент, лише надійшло до парламенту і також ще не проголосовано. В КБ покладають сподівання на внутрішню безпеку відомства, однак час грає точно не на користь українському оборонному підприємству. Якщо фахівця буде втрачено, ті ж можна буде лише констатувати факт – або чергової кричущої недбалості представників влади, або ж чергової успішної спецоперації ворожої спецслужби. З цього погляду, час проведення заходів з ліквідації КБ ключового розробника чутливої зброї був обраний філігранно вдало. Але ж нам слід вчитися захищати свої оборонно-промислові та технологічні інтереси принаймні на 12-й рік російської війни та на 4-й – повномасштабної.   

Загалом, погодьтесь, в цій історії як у фокусі зійшлися проблеми, що серйозно підривають наш розвиток в цій війні. Часом здається дивним, що науково-конструкторський потенціал України із великими затримками видає вкрай потрібні й довго очікувані рішення, що необхідні для захисту держави. Зокрема, не може не хвилювати, чому надто повільно народжуються ті ж українські ракети та вітчизняні КАБи. Тут пригадується ситуація більш ніж дворічної давнини. 

Провідні ракетні конструкторські бюро влітку 2023 року просили зупинити або принаймні скоригувати надмірні перевірки Держаудитслужби (ДАСУ) під час воєнного стану, скаржачись, що вони відвертають ресурси від виробництва зброї. У жовтні 2023 року дійшло до публічних заяв та звернень на тлі розгорнутого скандалу, коли ДАCУ фактично блокувала роботу КБ «Луч» та КБ «Південне». Збіг чи ні, але на новорічні свята від ракетних ударів кремлівських ворогів, за деякими даними, загинули конструктори, інженери та висококваліфіковані робітники. Чи відкинуло це нас від нашої перемоги та чи посилило нашого ворога, питання риторичне. 
Підготувала Рина ТЕНІНА