Майже 60 суден очікують входу до портів України в черзі біля Сулінського каналу
Біля Сулінського каналу накопичилося близько 50-60 суден, які очікують входу до українських портів на Дунаї. Частина з них стоїть у черзі понад тиждень, а збільшення кількості суден суттєво ускладнило їхнє проходження через канал.
На тлі цього зросли й витрати на логістику: для судна дедвейтом 6 тисяч тонн демередж збільшився з 4 тисяч до 6-7 тисяч доларів на добу. Про це повідомляє Електронна зернова біржа, пише ІП "Кур'єр".
В очікуванні входу до українських портів на Дунаї біля Сулінського каналу сформувалася черга приблизно з 50-60 суден. Частина з них очікує на проходження понад тиждень.
Після припинення роботи глибоководних портів України фрахтувальники почали спрямовувати більше суден до портів Дунаю. Це призвело до різкого збільшення черги біля Сулінського каналу та погіршення ситуації з проходженням суден. Коли біля каналу очікувало близько 20 суден, потік вдавалося обслуговувати.
Однак після збільшення кількості суден навантаження на маршрут суттєво зросло, що призвело до формування значної черги.
Однією з причин обмеженої пропускної спроможності Сулінського каналу є нестача румунських лоцманів. Саме вони можуть проводити судна через канал, тому їхня кількість безпосередньо впливає на можливості маршруту.
Крім того, оформленням суден займається лише одна комісія. Процедура оформлення може тривати до двох годин, що також впливає на швидкість проходження суден.
Водночас судна з окремими категоріями вантажів пропускаються поза загальною чергою. Зокрема, йдеться про судна, які перевозять живу худобу.
Велика черга біля Сулінського каналу вже позначилася на вартості логістики. Для судна дедвейтом 6 тисяч тонн демередж виріс із 4 тисяч доларів до 6-7 тисяч доларів на добу.
Експерти вважають, що нинішня ситуація нагадує події 2022 року. Тоді після різкого збільшення вантажопотоків через дунайські порти також виникла нестача лоцманів.
Водночас досі не створено ефективного механізму координації між румунською та українською адміністраціями. Через це формування черги біля Сулінського каналу посилює навантаження на Дунайський маршрут саме в період, коли він знову став особливо важливим для українського експорту.
Нагадаємо, що після погіршення ситуації з портами Великої Одеси український бізнес активніше використовує альтернативні маршрути, зокрема Дунайський кластер. Водночас його можливості суттєво обмежені через географічні та сезонні фактори, зокрема ситуацію з рівнем води.
За словами президента Асоціації міжнародних експедиторів України Віктора Берестенка, порти Рені, Ізмаїла та Усть-Дунайська у 2022-2023 роках могли забезпечувати перевалку близько 30 млн тонн, однак цього року таких обсягів очікувати не варто. Додаткові ризики створюють російські атаки на судна, що прямують до українських дунайських портів.
Берестенко зазначає, що навіть за максимальної роботи Дунайський кластер здатний забезпечити лише близько половини пропускної спроможності портів Великої Одеси. При цьому перевезення через Дунай дорожчі, а робота портів залежить від залізничного й автомобільного сполучення, проходження кордонів та інших інфраструктурних обмежень.
Підготувала Рина ТЕНІНА
What's Your Reaction?
