Від дідуся перейняв ремесло: історія винаря Олександра Новосельчана з півдня Одещини
На півдні Одещини винар Олександр Новосельчан продовжує справу п'яти поколінь своєї родини. Перші секрети ремесла він перейняв від дідуся ще в дитинстві, а сьогодні експериментує із сортами винограду, створює власні вина й підтримує місцевих виноградарів, купуючи в них урожай.
Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на Суспільне.
Олександр Новосельчан з села Рівне почав знайомитися з винарством ще в дитинстві. У шість років він уже допомагав дідусеві, а у вісімнадцять остаточно обрав цю справу своєю професією.
Другим поколінням виноробної родини є його дідусь Яків Миколайович. Він займався окуліруванням винограду, закладав розсадники, вирощував посадковий матеріал і висадив сотні гектарів виноградників.
«Я перейняв його ремесло й теж почав робити вино. Вивчав вина з усього світу, розробляв власні технології, запозичував досвід у різних виноробних регіонах», - розповідає Олександр.
Сьогодні він працює з різними сортами винограду, зокрема з грузинським ркацителі та французькими совіньйон блан і каберне мерло. Кожен сорт потребує свого підходу й технології.
Наприклад, ркацителі Олександр витримує разом із виноградними вичавками до сорока днів. У цей період сировину двічі на день перемішують, щоб майбутнє вино увібрало смакові та ароматичні речовини зі шкірок і гребенів. Після пресування напій продовжує дозрівати. За словами винаря, приблизно через два місяці можна отримати повноцінне вино.
Для червоних сортів важливий інший етап - регулярне занурення виноградної «шапки», яка утворюється на поверхні під час бродіння. Це допомагає отримати насичений колір і необхідні властивості напою.
Одна з проблем виноградарства в селах на півдні Одещини - старіння власників виноградників. У багатьох місцевих жителів лози ростуть уже 20-30 років, але з віком господарям дедалі важче самостійно доглядати за ними та збирати врожай. Діти часто живуть окремо, а наймати працівників не завжди є можливість.
Олександр намагається допомогти таким людям: домовляється про викуп винограду, організовує збір урожаю та переробляє його на вино.
«Це одна з найбільших проблем нашого регіону. Фактично нам нікуди продати свій виноград або вироблене нами вино. Але я небайдужий до нашого краю. Тому намагаюся викупити в людей якомога більше винограду й робити з нього вино», - пояснює винар.
За його словами, закупівельна ціна на місцеві гібридні сорти становить приблизно 6-7 гривень за кілограм. Однак він пропонує виноградарям 10-12 гривень, щоб люди могли отримати більше за свою працю.
Для місцевих господарів така співпраця - можливість не втратити врожай, який вони вже не можуть зібрати самостійно.
«Ми мали багато виноградників. Але батьків уже немає, діти виросли, навчаються, одружилися. Залишилися тільки вдвох, і немає кому збирати виноград. Дякуємо Олександру Новосельчану! Він допомагає всьому селу, викуповує наш урожай і переробляє його», - розповідає місцева жителька.
За її словами, винар приїжджає не лише до їхнього села, але й до сусідніх населених пунктів, підтримуючи господарів, які опинилися в подібній ситуації.
Попри сприятливі природні умови, родючі землі та досвід місцевих виноградарів, розвиток виноробства в регіоні має чимало перешкод. Олександр зазначає, що виробникам складно реалізовувати готову продукцію, а вихід на міжнародні ринки потребує додаткових дозволів і дотримання квот.
Водночас український ринок залишається відкритим для імпортних вин і виноматеріалів. На думку винаря, українській продукції потрібно приділяти більше уваги й створювати умови для її просування.
Він наводить приклад закладів у Києві та Львові, які принципово підтримують українських виробників і формують винні карти з перевагою вітчизняних напоїв. В Одесі, за його спостереженнями, українські вина поки що займають значно меншу частку.
«Ми маємо виготовляти вино, адже наш край - великий виноробний регіон. Продаємо на внутрішньому ринку, але повинні виходити й на міжнародний. У нас є сонце, чудова земля та багато висококваліфікованих фахівців. Ми - справжній Клондайк!» - переконаний Олександр.
Він не приховує: якщо не вдасться продати все вироблене вино, доведеться залишити його для себе. Але продовжувати роботу вважає важливим не лише для власної справи, але й для майбутнього винарства регіону.
Підготувала Рина ТЕНІНА
What's Your Reaction?