Власна судноверф і крафтовий кластер: на Ізмаїльщині планують створити еко-індустріальний парк "Вилкове"

Серед перспективних напрямів - суднобудування, переробка місцевої продукції, крафтове виробництво, аквакультура та залучення наукових установ. Про це йдеться у Стратегії розвитку Вилківської міської територіальної громади,  інформує ІП "Кур'єр".

Майбутній індустріальний парк «Вилкове» розглядається як основа для формування периферійної промислової зони громади. Господарську діяльність тут планують орієнтувати передусім на підвищення вартості місцевих продуктів та розвиток місцевої економіки. Водночас ключовою умовою визначено раціональне природокористування з дотриманням вимог Бернської конвенції.

Навколо існуючих транспортних шляхів також передбачене формування периферійної транспортно-логістичної зони. Вона має забезпечити, зокрема, розширення транспортних шляхів до меж майбутнього індустріального парку.

Екологічна складова для такого проєкту має особливе значення, оскільки практично вся територія Вилківської громади входить до складу Смарагдової мережі. Тому розвиток виробництва має поєднуватися зі збереженням біорізноманіття, природних ландшафтів та водних ресурсів.

Перспективним промисловим напрямом громади визначене машинобудування, насамперед суднобудування. Відповідну промислову підзону пропонують розвивати вздовж русла Дунаю та поєднати її з транспортно-логістичними функціями.

Паралельно передбачений розвиток рибогосподарського та аквакультурного напрямів. Для цього можуть використовувати Дунай, частина якого входить до меж міста Вилкове, та інші водойми, включно зі штучними водними об’єктами.

Однією з головних переваг Вилкового є унікальне географічне положення в районі «0 кілометра» Дунаю. Цей фактор планують використовувати для розвитку транскордонної співпраці, підвищення інвестиційної привабливості громади та залучення зовнішніх ресурсів.

Розвиток майбутнього індустріального парку планують орієнтувати не лише на промисловість, а й на підвищення вартості продукції, яку виробляють безпосередньо у громаді. Значна частина території Вилківської громади при цьому зберігатиме аграрну спеціалізацію.

Серед перспективних напрямів названі адаптація сільського господарства до природно-кліматичних змін, оптимізація сівозмін, виведення з обігу малопродуктивних та деградованих земель. Передбачається також створення профільних об’єднань господарюючих суб’єктів, які зможуть ефективніше конкурувати на ринку.

Розвиток місцевого виробництва має відбуватися з дотриманням природоохоронного законодавства, зокрема вимог щодо збереження водоохоронних та лісозахисних смуг і формування місцевої екологічної мережі.

Окрему роль у розвитку громади відводять туристично-рекреаційній діяльності. На територіях біля озера-лиману Сасик пропонують оцінити можливість поєднання рибо-аграрної та аквакультурної спеціалізації з туризмом і рекреацією.

У морській зоні також розглядають перспективи розвитку санаторно-курортного оздоровлення та відпочинку. Водночас території Дунайського біосферного заповідника мають залишатися максимально сталими із суворим регламентуванням використання природних ресурсів.

На дунайських островах туризм та рекреацію пропонують поєднувати з інтенсивним сільським господарством. Серед перспективних напрямів у документі названі виноградарство, овочівництво та садівництво.

Окреме бачення передбачене для острова Зміїний. Його відновлення для діяльності цивільних суб’єктів господарювання пов’язують із завершенням російсько-української війни, після чого острів може стати однією з точок економічного зростання.

На Зміїному пропонують поєднати туристичні, рекреаційні, рибогосподарські та науково-дослідні функції. Серед туристичних напрямів названі національно-патріотичний та мілітарний, культурно-історичний і пригодницький туризм, зокрема дайвінг.

Окремо передбачена можливість розвитку науково-дослідної діяльності. У документі йдеться про перспективу залучення до індустріального парку «Вилкове» великих наукових установ.

Основою майбутнього розвитку має стати комплексний план просторового розвитку Вилківської громади. Він дозволить визначити функціональні зони для промисловості, сільського господарства, туризму, рекреації, транспортної інфраструктури та природоохоронних територій.

У документі наголошується, що громада вже зараз має готуватися до конкуренції за ресурси в період повоєнного відновлення. Для цього необхідні актуальні дані, комплексний аналіз економічного потенціалу та обґрунтоване бачення подальшого використання територій.

У довоєнний період розроблення комплексного плану просторового розвитку оцінювали у 5-6 млн гривень. Після завершення війни його вартість, як зазначається у документі, ймовірно, збільшиться.

Просторове планування Вилківської громади пропонують здійснювати з урахуванням Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону. Її стратегічні пріоритети мають бути інтегровані у майбутні рішення громади для розвитку транскордонної співпраці, залучення інвестицій та забезпечення сталого розвитку.

Серед основних принципів такого розвитку - захист довкілля, збереження якості водних ресурсів, управління екологічними ризиками, охорона біорізноманіття та природних ландшафтів. Також передбачаються підвищення конкурентоспроможності підприємств, інвестиції у людський потенціал, освіту, науку, дослідження та інформаційні технології.

Ще одним напрямом має стати покращення транспортної доступності, розвиток сталої енергетики та розширення міжрегіональних зв’язків через культуру і туризм. У документі зазначається, що врахування вимог Стратегії ЄС для Дунайського регіону може допомогти громаді адаптуватися до стандартів європейської та євроатлантичної інтеграції та посилити конкурентоспроможність у боротьбі за фінансові ресурси й інвестиції.

Розроблення комплексного плану просторового розвитку з урахуванням цих напрямів має стати основою для відновлення Вилківської громади. Очікується, що він допоможе залучати інвестиції та створить нові можливості для стабільного розвитку території, роботи й бізнесу.
Підготувала Рина ТЕНІНА