Пенсійний горизонт ЄС. Скільки років живуть на відпочинку в Європі та як рахуватимуть стаж українським біженцям

Як повідомляє видання Euronews Business із посиланням на дані ОЕСР та Євростату, середній пенсійний вік у Європейському Союзі становить 64,7 роки для чоловіків та 64 роки для жінок. Утім, фактична тривалість періоду, протягом якого європейці отримують виплати, суттєво різниться залежно від національного законодавства та рівня охорони здоров’я. Про це повідомляє ІП "Кур'єр" із посиланням на NV. 

Ця статистика має критично важливе та практичне значення для мільйонів українців, які виїхали до країн ЄС після початку повномасштабного вторгнення. Оскільки значна частина українських вимушених мігрантів уже інтегрувалася в європейські ринки праці, офіційно працевлаштувалася та сплачує соціальні внески, питання майбутніх пенсійних прав, стажу та тривалості виплат у країнах перебування стає для них питанням довгострокової фінансової безпеки.

Чоловічий та жіночий розрив на пенсії
За усередненими даними по ЄС, чоловіки після завершення трудової діяльності живуть на пенсії в середньому 18,4 роки, тоді як жінки - 21,8 роки. Найдовший очікуваний період виплат серед країн Євросоюзу зафіксовано в Люксембурзі, де чоловіки отримують пенсію в середньому протягом 22 років, а жінки - понад 25 років.

У групі країн із найтривалішим пенсійним періодом для чоловіків (понад 20 років) перебувають Греція (21 рік), Франція (20,7 року), Словенія (20,7 роки), Швейцарія (20,4 роки) та Мальта (20,2 роки). Показники вищі за середній рівень по ЄС також демонструють Кіпр (19,8), Швеція (19,4), Португалія (19,3), Бельгія (19,1), Ірландія (19), Велика Британія (19) та Фінляндія (18,7).

Натомість найкоротший термін життя на пенсії серед чоловіків спостерігається в Болгарії та Угорщині - лише 14,7 роки. Також у хвості рейтингу опинилися Латвія, Румунія та Литва, де цей показник не перевищує 16 років.

Німеччина є єдиною великою економікою ЄС, де чоловіки живуть на пенсії менше за середньоєвропейський рівень - 17,3 роки (що на 1,1 року нижче середнього показника по ЄС). Це створює суттєвий розрив із Францією, Італією та Іспанією, де період виплат триває суттєво довше.

Серед жінок найтриваліший період отримування пенсійних виплат (понад 22 роки) прогнозується в Словенії, Греції, Франції, Іспанії, Швейцарії, Італії, Португалії та Фінляндії. Нижче середнього показника по ЄС (21,8 роки) опинилися Німеччина (20,3 року), Велика Британія (21 рік), а також Данія (19,7 роки), Хорватія (19,6) і Нідерланди (19,2). Загалом по ЄС жінки живуть на пенсії на 3,4 роки довше за чоловіків, проте в країнах ОЕСР вони отримують у середньому на 23% менші пенсійні виплати через гендерний розрив у оплаті праці та перерви в кар'єрі.

Офіційний вік проти фактичного виходу з ринку
За винятком Туреччини, яка є абсолютним винятком із виходом на пенсію у 52 роки для чоловіків та 49 років для жінок, у решті європейських країн нормативний пенсійний вік коливається від 62 до 67 років.

Проте аналітики ОЕСР звертають увагу на різницю між офіційним пенсійним віком та фактичним віком завершення трудової діяльності:

• для чоловіків у ЄС офіційний пенсійний вік становить 64,7 роки, але середній фактичний вік виходу з ринку праці - 63,8 роки;
• для жінок у ЄС нормативний вік становить 64 роки, тоді як фактично вони припиняють працювати у 62,9 років;
• загальна очікувана тривалість життя в ЄС досягає 83,1 роки для чоловіків та 85,8 роки для жінок.

Український контекст
Для понад 4,2 млн українців, які перебувають у ЄС під статусом тимчасового захисту, європейські пенсійні правила стають особистою реальністю. Більшість українських біженців зараз працевлаштовані в Польщі, Німеччині, Чехії, Іспанії та країнах Балтії.

Ключовим фактором для підрахунку пенсій є наявність двосторонніх угод про соціальне забезпечення між Україною та державами ЄС. У межах таких угод застосовується пропорційний принцип: кожна країна призначає та виплачує пенсію виключно за той страховий стаж, який був набутий на її території та за який сплачувалися соціальні внески до її бюджету.

Набутий в Україні страховий стаж враховується європейськими компетентними органами для визначення самого права на вихід на пенсію за віком, але не формує автоматичних грошових виплат від урядів ЄС. Для отримання локальної пенсії працевлаштований українець повинен виконати мінімальний страховий ценз конкретної країни, який зазвичай становить від 1 до 5 років офіційної праці.

Водночас українські громадяни мусять ураховувати розрив у пенсійному віці: якщо в Україні за наявності стажу вийти на пенсію можна у 60 років, то в Німеччині чи Іспанії планка піднята до 67 років. При довгостроковій легалізації в ЄС українцям доведеться адаптуватися до більш пізнього виходу на відпочинок, проте з перспективою отримувати виплати протягом 18−22 років у високорозвинених системах соціального захисту.
Підготувала Рина ТЕНІНА