Ще за два тижні до пологів мама дівчинки, Людмила зі Сумщини, дізналася, що в її дитини є вада розвитку. Спершу лікарі припускали, що це пупкова грижа, але після народження виявилося, що проблема значно складніша, пише ІП "Кур'єр".
"Мама навіть не встигла обійняти донечку – її одразу забрали на обстеження. Результати досліджень показали, що у дівчинки відсутні передня черевна стінка та стінка сечового міхура, міхур відкритий. Це рідкісна і надзвичайно складна патологія, яка потребує хірургічного втручання", – розповіли в "Охматдиті".
Спочатку маленька Катруся потрапила до реанімації новонароджених, а потім місяць перебувала у хірургічному відділенні. Там медики допомогли їй набрати вагу та налагодити харчування.
Після цього Катеринку перевели до відділення урології, де почалася підготовка до найважливішого етапу – операції.
"Чим небезпечна ця патологія: скласти сечовий міхур можна, але головне те, чи він працюватиме, чи зможе скорочуватися і виконувати свої функції. Часто у таких дітей міхур вивернутий і супроводжується міхурово-сечовідним рефлюксом (закидом сечі назад у сечоводи). Зазвичай ми усуваємо його під час формування міхура, пересаджуючи сечоводи. Але у пацієнтки міхур був хоч і маленьким, але дуже товстим і малорухомим. Створити з нього хороший резервуар – справжній виклик. Тож ми вирішили розділити етапи лікування", – пояснила дитяча лікарка-урологиня Аліна Пузько.
Коли дівчинці виповнилося пів року, лікарі почали готувати її до операції. Однак з'явилася нова проблема: сеча потрапляла на черевну стінку, спричиняючи сильне запалення.
Лікарі кажуть, оперувати Катрусю в такому стані було небезпечно, адже це могло поставити під загрозу функціонування новоствореного сечового міхура.
У 8 місяців команда урологів провела складне оперативне втручання, під час якого виконала одразу 6 завдань:
- сформувала сечовий міхур, його шийку та уретру;
- відновила пупок;
- зробила пластику передньої черевної стінки;
- звела лонні кістки тазу.
Раніше такі операції тривали до шести годин, але завдяки злагодженій роботі хірургів тривалість оперативного втручання скоротилася удвічі. Це значно знизило ризики та полегшило вихід дитини з наркозу.
Зараз медики уважно стежать за тим, як сечовий міхур росте та почне працювати.
Людмила, мама маленької пацієнтки, каже, що найбільше мріє повернутись із донечкою додому – здоровими та спокійними.
Підготувала Рина ТЕНІНА