"Ми боронили цю землю, тепер працюємо на ній": ветерани з Одещини започаткували агросправу на грантові кошти

Як ветерани отримали державний грант і чому вирішили працювати в сільському господарстві -  розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на Суспільне.

До повномасштабного вторгнення Микола Троцький працював за кордоном і наприкінці 2021 року повернувся в Україну з Німеччини. Тоді чоловік планував знову виїхати, однак 24 лютого 2022 року змінило його плани.
"Ми заздалегідь купили квитки назад до Німеччини саме на 24 лютого. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, вирішили не їхати й залишитися вдома", - згадує ветеран.

Повістку чоловік отримав 8 березня 2022 року під час поїздки до родичів. Уже наступного дня він прибув до ТЦКТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримки. , а згодом вирушив на службу. Після військової підготовки в Одесі його підрозділ направили на Миколаївсько-Херсонський напрямок, уточнив ветеран.
"Під час боїв на лівому березі я отримав поранення. Загалом за два роки служби мав кілька поранень і чотири контузії. У 2024 році завершив службу. Загалом у війську провів два роки і чотири дні", - сказав ветеран.

Михайло Онощенко - ветеран російсько-української війни та побратим Миколи Троцького. За його словами, вони разом служили з перших днів повномасштабного вторгнення і майже одночасно залишили службу після отриманих поранень.

Чоловік розповів, що має наслідки поранення - у хребті встановлені шість металевих фіксаторів, через що він обмежений у фізичному навантаженні. За його словами, побратим це враховує в організації роботи.
"Я не можу довго ходити, копати чи виконувати важку фізичну роботу. Микола це розуміє і підлаштовує процес так, щоб мені було легше працювати", - каже ветеран.

Після повернення до цивільного життя чоловіки вирішили продовжити спільну справу вже поза фронтом - у сільському господарстві.
"Ми боронили цю землю, а зараз працюємо на ній", - каже Михайло.

Микола Троцький разом із побратимами вирішив розвивати власну справу в рідному селі після демобілізації. Процес звільнення військовослужбовців з активної служби до запасу або у відставку, а також переведення економіки та збройних сил держави з воєнного стану на мирний. Це перехід від воєнного часу до звичайного цивільного життя.. За словами чоловіка, ідея займатися аграрною справою була для них природною, адже вони виросли в сільській місцевості й з дитинства знайомі з вирощуванням овочів та баштанних культур.
"Зараз господарство працює в селі Володимирівка Одеської області (раніше - Ясне). Для роботи ми використовуємо земельні ділянки, які передбачені для ветеранів", - розповів Микола.

Як пояснив ветеран, землю взяли в оренду у жовтні 2025 року, спочатку розраховуючи лише на власні ресурси: "Ми думали, що зможемо все зробити самостійно, але потім нам порадили податися на державний грант".

Про грант на розвиток бізнесу чоловіки дізналися через Роздільнянський центр зайнятості. Михайло каже, що там їм допомогли підготувати бізнес-план і пройти всі необхідні етапи подання заявки. Після погодження кошти надійшли приблизно за місяць, каже військовий.

Водночас, за його словами, реалізація проєкту виявилася складнішою, ніж очікували.
"Ми думали: якщо є гроші, то можна одразу все купити. Але виявилося, що не всі продавці готові працювати з грантовими коштами - багато хто просто не знав, як це працює", - каже Михайло.

Микола додав, що грантові кошти дали змогу розпочати розвиток господарства офіційно та створити робочі місця.
"Це не кредит - гроші не потрібно повертати. Але є умови: потрібно офіційно працювати, працевлаштовувати людей і сплачувати податки. Для нас це велика допомога", - сказав ветеран.

Будь-який матеріал природного або штучного походження, яким вкривають поверхню ґрунту навколо рослин. Вона захищає землю від пересихання, пригнічує ріст бур'янів, регулює температуру ґрунту та з часом покращує його родючість.: як ветерани розвивають агробізнес

Наразі господарство ветеранів вирощує близько 40 тисяч саджанців кавунів різних сортів. За словами Миколи, частину розсади вже висадили, а близько 8,5 тисяч рослин захистили під плівковими укриттямиТимчасові або стаціонарні конструкції, накриті спеціальною поліетиленовою плівкою, які використовують для захисту рослин від холоду, вітру, дощу та заморозків і для створення сприятливого мікроклімату для росту.. Окрім цього, ще чотири гектари планують засіяти.
"Ми будемо старатися, щоб продукція була без нітратів. Розуміємо, що зараз зовсім без підживлення виростити складно, але плануємо використовувати біологічні добрива замість хімічних", - пояснив ветеран.

Як розповів чоловік, частину культур висівають у відкритий ґрунт із використанням мульчувальної плівки. Поліетиленове покриття, яке захищає ґрунт від бур'янів, зберігає вологу та прискорює прогрівання землі. Вона підходить для вирощування полуниці, овочів та баштанних культур. - вона допомагає утримувати вологу та прогрівати землю, що пришвидшує ріст рослин і дозволяє зменшити потребу в поливі.
"Головне, щоб погода дала можливість працювати, бо поки вона трохи підводить", - зазначив Микола.

Михайло каже, що ставиться до рослин як до живих організмів і щодня стежить за їхнім станом.
"Рослина - як дитина. Ми щоранку приїжджаємо в поле й дивимося, що змінилося за ніч: виросла чи ні, чи не захворіла. Якщо щось не так - шукаємо рішення, радимося з тими, хто вже вирощує кавуни. У цьому теж є свій інтерес", - говорить ветеран.

У планах команди - уже цього року побудувати ще три-чотири металеві теплиці розміром 10 на 50 метрів для вирощування зелені.
"Ми суворо дотримуємося температурного режиму: вночі підтримуємо 15–18 градусів, удень - близько 25. Навіть коли надворі було до мінус десяти, все одно забезпечували потрібну температуру - опалювали дровами й усім, чим могли", - розповів Микола Троцький.
Підготувала Рина ТЕНІНА