Проблеми посівної 2026: зимові втрати та весняні ціни

Зима 2025/26 не була сприятливою для аграріїв всієї України. Озима пшениця, ячмінь і ріпак постраждали з різних причин у різних регіонах. Ступінь пошкоджень був дуже залежним від стадії розвитку посівів та їх підготовки до зими.

29 березня 2026 - 12:36
29 березня 2026 - 15:15
Проблеми посівної 2026: зимові втрати та весняні ціни

«Пшениця в зиму входила в гарному стані, розкущеною - але зима була нестандартна: спочатку морози без снігу, потім багато снігу. В низинах і пшениця, і ріпак отримали дуже багато вологи. Ситуація поки що незрозуміла. З ріпаком - критична: бачимо в'яле коріння, вимокання. Точно буде випадання рослин. Можливо, деякі поля, а можливо, навіть усі площі, доведеться пересівати кукурудзою», - поділився станом полів Григорій Шамрицький, керівник ТОВ «Полтава Агро», пише ІП "Кур'єр" із посиланням на Kurkul.com.

Точну відповідь, з його слів, можна надати за тиждень, коли повністю висохнуть поля - на деяких ще стоїть вода. З пшеницею на його полях ситуація краща: суцільної загибелі не бачимо. «Плануємо підживити ін'єкторами і планово дати фунгіцид з інсектицидом та гербіцидом одразу після відновлення вегетації - не чекаючи проявів хвороб», - додає аграрій.

Підхід до кожного поля індивідуальний - залежно від того, наскільки сильно постраждала культура. Сильні посіви - де верхня частина листкової маси уражена, але точка росту жива, а коренева система розгалужена - потребують насамперед фунгіцидного захисту. 

За словами Сергія Корнюшенка, представника компанії LNZ Group, зазвичай на листках ще з осені зберігаються септоріоз та інші грибкові захворювання, і вихід із зими - критичний момент для першої обробки.
«Ми рекомендуємо використовувати Абсолют + Парацельс (по 0,5 л/га кожного), щоб усунути грибкові захворювання, зокрема септоріоз, який спостерігався на листках ще з осені. Під час відростання листкової маси застосовуємо Defenda Aміно (0,5-1 л/га) і додаємо DefendaМакро (1-2 л/га), залежно від густоти листкової маси», - коментує Сергій Корнюшенко.

Для ослаблених посівів, які суттєво постраждали, стратегія інша: вищі норми азотних добрив для стимуляції кореневої системи і бічного кущіння. Там, де відбулося повне випадання рослин, залишається лише пересівання.

Поля, де озимий ріпак, ячмінь або пшениця загинули, аграрії на Південному Сході найімовірніше будуть пересівати соняшником - а де накопичилася волога - кукурудзою. Схема гербіцидного захисту залежить від обраної культури.
«У нас горох повністю загинув - як солома. Морози до −20 °C без снігу згубно вплинули на посіви. Вирішили пересівати кукурудзою - вологи достатньо. Якщо хтось скаже, що у нас проблеми - посміємося. Для нас це дрібниці. Такі українські реалії. Головне - не здаватися, аналізувати та адаптуватися. Переживемо, як завжди», - розказав Микола Байбарак, керівник ФГ «Байбарак», Кіровоградщина.
Для соняшнику і кукурудзи LNZ Group радять наступний ґрунтовий захист:

  • Пропізохлор + тербутилозин (Айдахо + Сора-Нет) - 2,2 або 2,5 л/га залежно від типу ґрунту.
  • При нестачі вологи після сівби - 2 л/га пропізохлору + 2 л/га прометрину.

«Якщо буде пересівання з просапними культурами - сорго, просо або горохом - система захисту буде зовсім іншою: там використовуються страхові гербіциди. У портфелі Defenda є широкий вибір препаратів для кожної культури, тому в кожному випадку застосовується окрема система захисту», - коментує Сергій Корнюшенко.

Крижана кірка і надлишок вологи навесні - сприятливе середовище для розвитку кореневих гнилей. Але ризик нерівномірний: у посушливих регіонах він нижчий, у вологих - суттєво вищий.
«Якщо пшениця ввійшла в зиму сильною, переросла - там частіше зустрічатимуться інші хвороби, аніж кореневі гнилі. Якщо пшениця слабка, з нерозвиненою кореневою системою, потрапила під крижану кірку або на полі затримувалася вода - саме там найімовірніше розвиватимуться кореневі гнилі», - говорить Сергій Корнюшенко.

Для боротьби з кореневими гнилями в портфелі LNZ є препарат Сальта. Препарат найефективніший при середньодобовій температурі від +10°C - нижче цього порогу ефективність знижується. При несприятливих умовах норму внесення, ймовірно, доведеться збільшити до 1,5 л/га. 

Рекомендації LNZ Group на старті вегетації:

  • Сильні озимі (жива точка росту): Абсолют + Парацельс 0,5 л/га кожного → Defenda Аміно 0,5-1 л/га + Defenda Макро 1–2 л/га.
  • Ослаблені озимі: посилене азотне підживлення, стимуляція кущіння.
  • Поля під пересів (соняшник/кукурудза): Айдахо + Сора-Нет 2,2–2,5 л/га або пропізохлор 2 л/га + прометрин 2 л/га.
  • Кореневі гнилі: Сальта при T +10 °C, при несприятливих умовах - до 1,5 л/га.

Крижана кірка на ріпаку прискорила розвиток хвороб, зокрема фомозу, інфекція якого зафіксована вже на початку березня 2026 року. Паралельно - питання гербіцидного захисту на полях під примусовий пересів.
«Поки що ми не можемо повноцінно оцінити стан посівів - сніг тільки зійшов, вегетація ще не відновилася. Наразі не виявлено критичних проблем з хворобами, але остаточні висновки зробимо після того, як культури почнуть активно відростати. По озимому ріпаку та пшениці - поки що не бачимо необхідності в пересівах або рятувальних заходах», - розказав Володимир Новохацький, директор Агрофірми «Київська». 

Тут планують підживлення, але техніка ще не може вийти в поле. Все буде залежати від того, як культури відреагують на потепління та відновлення вегетації.

Вихід із зими - не завжди правильний момент для фунгіцидного втручання. Час залежить від стану посівів, переконаний Володимир Конограй, продакт-менеджер із напряму фунгіциди Ukravit. На посівах, де листковий апарат максимально зберігся, фунгіцидний захист варто провести при відновленні вегетації і встановленні мінімальної середньодобової температури +5 °C.

Важливе застереження: більшість діючих речовин фунгіцидів має робочий діапазон від +10 °C, тому вибір препарату при нижчих температурах принципово важливий.
«На посівах, де внаслідок несприятливих умов відбулося повне або часткове відмирання листової поверхні, але вузол кущення живий, обприскування краще проводити, коли з'являться повноцінні 2-3 нових листочки - щоб фунгіцид потрапив на живі рослинні тканини і забезпечив їхній захист», - додає Володимир Конограй.

За понижених температур у портфелі Ukravit найефективніші два рішення: Акула (прохлораз + тебуконазол + ципроконазол) та Захисник Екстра (тіофанат-метил + флутриафол) - обидва працюють нижче загального порогу +10 °C. 

На початку березня 2026 фахівці Ukravit Institute вже фіксують зимуючу інфекцію фомозу на озимому ріпаку. Хвороба накопичена і з потеплінням активізується - тому важливо не пропустити вікно для обробки.
«Фунгіцидний захист ріпаку найкраще проводити при появі нових листків і встановленні температури +10 °C - щоб використати діючі речовини з хімічних груп стробілуринів і триазолів, які найефективніші в контролі фомозу. З нашого портфеля найкращим рішенням буде Капітал (азоксистробін + ципроконазол + епоксиконазол)», - додає Володимир.

Поля після загиблих озимих мають специфічні проблеми - «падалиця», скорочений вегетаційний період і підвищений тиск бур'янів. Стандартна гербіцидна програма тут не завжди підходить.
«Один із дієвих варіантів - застосування гербіциду суцільної дії Гліфовіт Екстра (калійна сіль гліфосату, 663 г/л) для знищення культурних рослин, що хаотично залишилися на полі після невдалої перезимівлі. Залежно від культури пересіву до системи захисту обов'язково включають базові і страхові гербіциди - це гарантує чисте поле від падалиці і домінуючих бур'янів», - каже Олександр Мигловець.

Для просапних культур - сорго, просо, гороху - система захисту принципово інша: страхові гербіциди підбираються під кожну культуру окремо.

Рекомендації Ukravit на старті вегетації:

  • Пшениця (збережений листостебловий апарат): Акула або Захисник Екстра при T від +5 °C.
  • Пшениця (нові листки після відмирання): фунгіцид після появи 2–3 нових листків при T +10 °C.
  • Ріпак (фомоз): Капітал (азоксистробін + ципроконазол + епоксиконазол) при T +10 °C.
  • Пересів ярими: Гліфовіт Екстра для знищення падалиці + базові/страхові гербіциди під культуру.

Не всі господарства зустріли весну 2026 року з проблемою загиблих озимих. Проте здорожчання витрат - виклик спільний для всіх.
«Посівна цього року буде дорожчою не через пересіви - озимих у сівозміні не маю - а через значне здорожчання ПММ. Добрива теж сильно подорожчали, але я купив їх ще восени. Підживлювати буду всі поля азотними добривами, а на полях під соняшник - ще й калійними», - поділився Андрій Рубашка, керівник ФГ «Безуглівка Агро».

Ця ситуація точно описує логіку, яку чує ринок фінансування - зростання операційних витрат змушує думати про структуру капіталу навіть тих, хто традиційно обходився власними ресурсами.
«Усі витрати - і заплановані, і додаткові - закриваємо через кредити: ПУМБ, Приват, програму 5-7-9. На жаль, ставки вже не такі, як до війни: на основні засоби - 7%, на оборотку - 13-17% залежно від банку. Нову техніку купувати найближчим часом не плануємо - минулого року придбали трактор і комбайн. Зараз завдання - відсіятись. Техніку обслуговували весь зимовий період, тому вона вже готова до виїзду в поле», - розказав Григорій Шамрицький, керівник ТОВ «Полтава Агро».

Поле готове до пересіву - але чи готова техніка? І де взяти гроші, якщо посівна і так поглинає весь оборотний ресурс? Коментує компанія FinWin, яка спеціалізується на лізингу агротехніки та обладнання для малого і середнього агробізнесу.

Посівна - стрес-тест ліквідності господарства. За короткий час потрібно профінансувати насіння, ЗЗР, паливо, логістику, зарплати. Типова помилка - закривати ці витрати з тих самих ресурсів, що могли б працювати на розвиток.
«У FinWin ми розділяємо два фінансові потоки. Операційний цикл посівної фермер закриває оборотним фінансуванням або банківськими інструментами. А техніка, обладнання, енергетичні рішення або інфраструктура - це зона лізингу. Лізинг перетворює великий капітальний витратний чек у керований операційний платіж», - коментує Сергій Милько, комерційний директор FinWin.

На практиці це означає просту річ: фермер не стоїть перед вибором «або купити техніку, або провести посівну». Він проводить посівну, а техніка починає працювати і заробляти ще до того, як буде повністю оплачена - і одразу генерує грошовий потік для обслуговування фінансування.

Крім того, у компанії FinWin розвінчують міф про те, що лізинг - інструмент лише для агрохолдингів, це давно не відповідає реальності. Основна частина клієнтів компанії - господарства 200-700 га.
«Ключове, на що ми дивимося - не формальна площа господарства, а економіка бізнесу. Стабільний земельний банк, зрозумілий виробничий цикл, адекватна структура витрат і виручки. Якщо бізнес генерує грошовий потік - лізинг для нього працює незалежно від того, це 300 га чи 30 тис.», - додає Сергій Милько.

Аванс починається від 20% вартості техніки. Пакет документів стандартний: фінзвітність, структура господарства, земельний банк, підтвердження операційної діяльності.

У рік із крижаною кіркою і вимушеними пересівами час між рішенням і виходом у поле вимірюється днями. Довга фінансова процедура тут просто не вписується.
«Стандартний цикл угоди у FinWin - від кількох днів до двох тижнів залежно від складності кейсу. Якщо техніка є на складі дилера і документи готові - угоду реально закрити дуже швидко. У такій ситуації, як цьогорічна зима, швидкість фінансового рішення фактично стає частиною агротехнології: коли виникає потреба у пересіві, вікно часу вимірюється не місяцями, а днями», - каже Сергій Милько.

Коротко про лізинг техніки через FinWin

  • Аванс -  від 20% вартості техніки або обладнання.
  • Строк фінансування - 12-60 місяців.
  • Клієнти: господарства від 200 га, малий і середній агробізнес.
  • Терміни рішення - від кількох днів до двох тижнів.
  • Що фінансується - техніка (нова і б/в), обладнання, енергетичні рішення, інфраструктура.
  • Графік платежів - адаптується під сезонність агробізнесу. 

Тож посівна 2026 року - не лише агрономічний виклик, а й фінансовий. Рятувати озимі, вирішувати питання пересівів і одночасно тримати ліквідність - завдання, яке вимагає паралельних рішень у полі і в офісі. 
Підготувала Рина ТЕНІНА

What's Your Reaction?

like

dislike

love

funny

angry

sad

wow