Бавовник на Одещині: від експериментальних ділянок до перших планів промислового вирощування

Перші результати показали: бавовник на півдні України може рости, однак шлях від невеликих дослідних ділянок до промислових масштабів виявився складнішим, ніж очікували. Потрібні не лише вдалі сорти, а й полив, техніка, переробка та готовність фермерів вкладати кошти у нову культуру. Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на Суспільне.

Третій сезон став для учасників проєкту вже не просто перевіркою того, чи приживеться бавовник на півдні країни. Тепер господарства починають аналізувати конкретні цифри врожайності, вимоги майбутніх переробників і можливість переведення культури з експериментального рівня у комерційний. Частина фермерів після двох років спроб відмовилася від проєкту, інші, навпаки, говорять про розширення площ.

Ще навесні 2024 року науковці припускали, що природно-кліматичні умови Бессарабії можуть бути придатними для вирощування бавовника. Додаткового значення проєкту надала й оборонна складова: бавовняну целюлозу використовують для виробництва пороху. За підрахунками фахівців, для отримання близько 10 тисяч тонн такої сировини необхідно приблизно 30 тисяч гектарів посівів, а на зрошуваних землях ця площа може бути меншою.

Торік на Одещині заклали експериментальні ділянки площею від 0,2 до 0,5 гектара. Висівали п'ять сортів - три німецьких і два американських. Усі вони дали сходи, а перші результати підтвердили: клімат регіону дозволяє вирощувати культуру.
"У результаті експеримент виявився успішним. Коробочки бавовнику розкрилися, що свідчить про можливість вирощування культури на Одещині. Найкраще бавовник показав себе в зоні Причорноморського степу, де врожайність склала близько 30 центнерів з гектара", - повідомили у Департаменті аграрної політики Одеської ОВА.

Однак навіть позитивні результати не означають автоматичного переходу до масового виробництва. Питання залишаються не лише до врожайності, а й до якості волокна, організації логістики та економічної ефективності.

Після двох років експериментів окремі фермери вже почали отримувати конкретні цифри. Голова фермерського господарства "Стоянов А.А." Алла Стоянова розповіла, що перші сезони показали суттєву різницю між вирощуванням на богарних землях та використанням зрошення.
"Перший рік ми його тестували на богарі - у нас не вийшло. Другий рік ми його тестували як на богарі, так і на зрошенні. На богарі ми отримали 800-900 кілограмів з гектара, а на крапельному зрошенні отримали 2 тонни 400 кілограмів", - розповіла Алла Стоянова.

За її словами, протягом двох років господарство постійно коригувало власну технологію вирощування.
"За два роки ми власну технологію, яку відпрацьовуємо, покращили і будемо сподіватися, що в цьому році зможемо взяти кращий урожай", - сказала фермерка.

Не всі учасники експерименту вирішили продовжити вирощування бавовника. Власник фермерського господарства "Балкани" з Білгород-Дністровського району Микола Златов розповів, що після двох сезонів господарство вирішило поставити проєкт на паузу.
"Ми два роки пробували, але, на жаль, ніякого ефекту не отримали. На богарних землях сенсу немає. Навіть після пару сіяли - результату не було. Можливо, це працюватиме на поливі", - розповів Микола Златов.

Фермер зазначив, що науковці супроводжували експеримент та консультували господарство, однак погодні умови виявилися сильнішими за агротехнології.
"У певний період рослині потрібне гарне зволоження, а на півдні його часто не вистачає", - сказав Микола Златов.

Водночас частина господарств вирішила продовжити участь у проєкті. У господарстві Алли Стоянової цього року вже облаштували крапельне зрошення на двох ділянках бавовника.
"Ми не дуже переживаємо через опади, тому що на обидві ділянки бавовнику завели крапельне зрошення. Тобто вологу будемо регулювати самостійно, незалежно від погодних умов", - зазначила вона.

Крім того, господарство планує протестувати нові технології зрошення на українських сортах бавовника.

Поле для посіву, за словами фермерки, підбирали спеціально.
"Ми обрали ділянку, яка має середні показники по впливу погодних умов. Вона не в низині й не на височині. Ми взяли рівне поле", - пояснила Алла Стоянова.

Один із ініціаторів експерименту, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський пояснив: зараз головною проблемою залишаються не сорти чи технології вирощування, а відсутність промислових масштабів.
"Сучасний комбайн для збору бавовнику коштує понад мільйон доларів. Щоб це мало економічний сенс, потрібно хоча б п'ять-сім тисяч гектарів посівів", - сказав Степан Чернявський.

За його словами, аналогічна ситуація і з переробкою продукції. Інвестори не готові вкладати десятки мільйонів гривень у підприємства, поки немає стабільного потоку сировини.
"Поки немає великих обсягів, продукцію просто пакують і відправляють за кордон. Коли з'являться масштабні посіви, тоді прийдуть інвестори, техніка й підприємства", - зазначив Степан Чернявський.

Однак деякі господарства вже починають говорити про промислові перспективи. Алла Стоянова зазначила, що нинішні площі - один гектар та пів гектара - вона досі вважає дослідними.
"У тих масштабах, у яких я звикла працювати, я ці ділянки не вважаю промисловими, я їх вважаю дослідними", - сказала вона.

Разом із тим господарство вже планує підготовку значно більших площ.
"Ми будемо готувати дві ділянки: одна - 100 гектарів, інша - 75 гектарів. Тобто 175 гектарів на перспективу під посів бавовнику у 2027 році", - зазначила фермерка.

За її словами, саме такі площі вже дозволяють говорити про механізований збір урожаю та інтерес із боку переробників.
"Комбайн має сенс запускати, коли є хоча б 100 гектарів. Ми йдемо на площі 175 гектарів, тому це вже промисловий об'єм", - пояснила Алла Стоянова.

У 2026 році для виробників бавовника продовжує діяти державна підтримка - 10 тисяч гривень на гектар. Втім, навіть така компенсація не переконує багатьох аграріїв активно переходити на нову культуру.
"Це навіть менше половини витрат на гектар. Коли господарства кілька років працюють на межі збитковості, люди не хочуть ризикувати", - сказав Степан Чернявський.

При цьому деякі фермери свідомо відмовляються від окремих програм підтримки.
"У цьому році ми насіння придбали самостійно. Якщо переробник захоче купити продукцію, ми зможемо нею розпоряджатися самостійно. Якщо насіння отримане для дослідів, комерційна складова стає неможливою", - пояснила Алла Стоянова.

За словами фермерки, у господарстві вже ведуть переговори з двома українськими підприємствами.
"Це два переробники, вони обидва є вітчизняними. Один - з оборонного комплексу, інший - по текстилю", - сказала вона.

Перспективи фермери бачать не лише в оборонній чи текстильній галузі. Під час експериментів у господарстві помітили й інші можливості використання культури.
"Ми пробували робити декоративні гілочки з коробочками бавовника. І вже навіть є замовлення від певної мережі на таку продукцію для оформлення приміщень і букетів", - розповіла Алла Стоянова.

Поки що ж на Одещині експеримент триває. Його учасники намагаються зрозуміти головне - чи зможе бавовник стати не лише аграрною новинкою, а й повноцінною культурою, яка принесе стабільний прибуток. Зараз фермери рухаються обережно: від невеликих ділянок - до перших спроб будувати повний виробничий ланцюг.
Підготувала Рина ТЕНІНА