Посухи, спека й дефіцит води: для Одещини розробили рекомендації з адаптації до зміни клімату

Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України оцінили кліматичні ризики області й визначили десять пріоритетних кроків, які допоможуть підготуватись до спеки, посух, дефіциту води та інших наслідків зміни клімату,  пише ІП "Кур'єр" із посиланням на регіональні ЗМІ.

Результати свого дослідження фахівці оприлюднили у брошурі «Кліматична стійкість Одещини: ризики, вразливість, адаптація» в межах проєкту PAABS – програми підтримки України в імплементації Паризької угоди та адаптації до зміни клімату в Чорноморському регіоні.

Кліматичні ризики в Одеській області посилюються не лише через погодні зміни. На їхні наслідки впливають стан інфраструктури, доходи й житлові умови людей, доступ до води та послуг, а також спроможність місцевої влади планувати й реалізовувати заходи адаптації.

Зокрема, 29,8% домогосподарств Одещини не можуть підтримувати комфортну температуру в оселях улітку. Узимку про таку проблему повідомляють 17%. У сільських поселеннях літній показник ще вищий – 33,9%.

Серед домогосподарств, у яких є три або більше чинників ризику, від літньої спеки потерпають 73,3%. Тобто вразливість залежить не від однієї обставини, а від поєднання житлових, фінансових і соціальних проблем.

Ще один показник стосується готовності громад: у 84,7% із них немає місцевих програм кліматичної адаптації. Водночас 59,3% громад повідомили про наявність механізмів евакуації, а 56,6% – систем раннього сповіщення. Це свідчить про розрив між окремими інструментами реагування на надзвичайні ситуації та довгостроковим плануванням адаптації.

Дослідники розглянули два сценарії майбутніх викидів парникових газів – помірніший RCP 4.5 та сценарій із високим рівнем викидів RCP 8.5. Це можливі траєкторії зміни клімату, а не точні прогнози.

За сценарієм RCP 8.5 до кінця століття середньорічна температура в області може зрости більш ніж на 4 °C порівняно з базовим періодом 1991-2020 років. Кількість днів із температурою понад +35 °C може збільшитись на 20-30 на рік, а тропічних ночей, коли температура не опускається нижче +20 °C, – на 30-50.

Змінюватиметься і режим опадів. Річна їхня кількість суттєво не скорочуватиметься, однак у теплий сезон можливе незначне зменшення опадів. Водночас зростатиме інтенсивність злив і тривалість періодів без дощу. Це може посилювати дефіцит доступної вологи, ґрунтову посуху, ерозію та ризик локальних підтоплень.

За таким самим сценарієм кількість днів із високою пожежною небезпекою наприкінці століття може зрости більш ніж на 20 на рік по всій області.

Фахівці виділяють три характерні типи територій із різними потребами в адаптації.

Для сільських територій основними викликами є залежність від аграрного сектору, виснаження поверхневих і підземних джерел води та хронічні посухи. Серед запропонованих рішень – водозберігаючі технології в сільському господарстві, збереження вологи в ґрунті, захист малих річок і відновлення полезахисних лісосмуг.

Малим громадам з обмеженими ресурсами бракує бюджетних коштів, фахівців і власних програм адаптації. Для них важливими є базові плани дій, системи раннього сповіщення, міжгромадська співпраця та залучення державного й грантового фінансування.

У містах ризики спеки посилює ефект міського острова тепла, а залежність від централізованих мереж створює загрозу одночасних перебоїв водо- й електропостачання. Тут дослідники рекомендують розвивати зелену та блакитну інфраструктуру, створювати затінені й прохолодні зони, термомодернізувати будівлі та захищати критичну інфраструктуру.

Дослідники визначили десять пріоритетних кроків, які Одещина може реалізувати протягом найближчих трьох-п’яти років. Серед них:

Результати оцінки можуть стати основою для обласної Стратегії адаптації до зміни клімату, місцевих програм і планів відновлення. Водночас автори наголошують: рекомендації потрібно перетворити на конкретні проєкти з визначеними виконавцями, строками, бюджетами та джерелами фінансування.

Ознайомитись із брошурою можна ТУТ.

Проєкт PAABS фінансує Федеральне міністерство довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI). Його координує та підтримує GIZ Ukraine.
Підготувала Рина ТЕНІНА