Кібератака на систему оповіщення: як захиститися від фейків

Про це в коментарі «Слово і діло» розповів експерт із кібербезпеки, фахівець з інформаційних технологій та захисту даних, CEO міжнародної консалтингової компанії з кібербезпеки 10Guards Віталій Якушев, пише ІП "Кур'єр". 

За словами експерта, у ситуації зі зламом 1 листопада йдеться про втручання в роботу приватного застосунку, який не є офіційним державним джерелом оповіщення. Водночас в Україні є альтернативні канали інформування, за які відповідають державні установи. Серед них – ДСНС, Повітряні сили ЗСУ та офіційні міські застосунки.
«У випадку, який був 1 листопада, це якраз приклад, коли зламали приватну ініціативу. Тобто приватна компанія за своєю ініціативою зробила цей застосунок і не захистила його. Ми не будемо говорити про причину, як це сталося, тому що вона невідома, але результат є: застосунок не захистили», – зазначив Якушев.

Він пояснив, що сам факт злому приватного сервісу, навіть якщо ним масово користуються українці, не означає автоматичного порушення роботи всієї системи оповіщення. Однак у разі атаки на офіційні джерела інформування ризики будуть значно серйознішими.

Чим відрізняються наслідки злому приватних та офіційних систем оповіщення
Віталій Якушев наголошує, що важливо розрізняти державні системи оповіщення та приватні цифрові сервіси, які передають інформацію про повітряні загрози. До офіційних джерел належать повідомлення ДСНС, Повітряних сил України та міські застосунки, які підтримуються державою або місцевою владою.

За його словами, злам приватного застосунку, яким користується велика кількість людей, може спричинити стрес і тимчасову паніку. Однак користувачі можуть перевірити інформацію через інші канали та переконатися, що повідомлення неправдиве.
«Якщо ми говоримо про злам якогось приватного додатку, тобто неофіційного, якщо він використовується масово, як конкретно застосунок «Повітряна тривога», то наслідки були такими, як вони були. Хтось, можливо, кілька хвилин відчував стрес, поки не перевірив у новинах або з інших джерел, що такої загрози немає. Тобто тут наслідки мінімальні», –пояснив експерт.

Водночас, за його словами, небезпечнішим може бути втручання в роботу офіційних джерел оповіщення. Особливо якщо зловмисники не просто надсилають неправдиву інформацію, а блокують передавання повідомлень про реальну загрозу.
«Якщо зламують офіційне джерело і це відбувається під час реальної атаки, то наслідки будуть щонайменше набагато гіршими психологічно. Але якщо зламано систему і не просто відправлено якусь маячню, а, навпаки, не надіслано інформацію, коли є реальна загроза, коли зупиняється інформування, то це вже зовсім інша ситуація», – наголосив Якушев.

Експерт нагадав про кібератаку на «Київстар» у грудні 2023 року, через яку частина систем оповіщення про повітряні загрози також не працювала. За його словами, це сталося через залежність окремих систем від інтернет-з'єднання, яке забезпечував оператор мобільного зв'язку.
«Згадайте, коли був злам «Київстару», також хакерська атака, і коли не працював «Київстар», то деякі системи сповіщення повітряних загроз також не працювали, бо вони отримували команду через інтернет, а інтернет отримували через мобільний зв'язок від «Київстару». Тобто страждали навіть не абоненти «Київстару» – у деяких регіонах сигнал до сирени просто не доходив», – розповів він.

За словами Якушева, цей приклад демонструє, що вразливість одного елемента інфраструктури може впливати на роботу інших систем, навіть якщо вони формально не пов'язані з атакованим сервісом.

Як перевірити фейкові повідомлення про небезпеку
Віталій Якушев зазначає, що встановити точний механізм злому застосунку «Повітряна тривога» наразі неможливо без результатів технічного розслідування. Теоретично зловмисники могли отримати доступ безпосередньо до застосунку або зламати обліковий запис людини, яка ним адмініструє.
Він радить користувачам не реагувати емоційно на будь-які повідомлення, які викликають сильний страх або інші інтенсивні переживання. За словами Якушева, такі повідомлення можуть бути частиною психологічної атаки, яку використовують як шахраї, так і ворожі кібергрупи.
«Будь-які повідомлення, які ви отримуєте, не тільки пов'язані з повітряними загрозами, а й загалом ті, що викликають сильні емоції – позитивні або негативні, можуть бути психологічною атакою. Тому, коли виникає така емоція, треба її гасити. Вона викликається спеціально, тому що під впливом емоцій людиною легше маніпулювати. Потрібно заспокоїтися, увімкнути логіку та критичне мислення і перевірити інформацію щонайменше ще у двох джерелах», – зазначив Якушев.

Експерт пояснює, що перевірка лише в одному додатковому каналі не завжди достатня, оскільки можуть бути скомпрометовані одразу кілька джерел інформації. Тому він радить порівнювати повідомлення з різних офіційних каналів.
Якщо людина отримала сповіщення про ядерну, хімічну або іншу загрозу, їй варто перевірити інформацію в офіційних каналах ДСНС та Повітряних сил України. Також можна скористатися офіційним міським застосунком, наприклад «Київ Цифровий» для мешканців столиці.
«Якщо вам прийшло повідомлення про повітряну, ядерну, хімічну чи будь-яку іншу загрозу, ви просто заходите в інші канали. У різних месенджерах є офіційні канали ДСНС або Повітряних сил України – це офіційні джерела, які повідомляють про різні загрози. Перевірте, чи є там така інформація», – порадив експерт.

Він також рекомендує заздалегідь підписатися на офіційні канали державних служб у кількох месенджерах, щоб у разі потреби не витрачати час на їх пошук. Якщо повідомлення підтверджується в офіційних джерелах, потрібно діяти відповідно до інструкцій служб.
«Якщо в кількох месенджерах така інформація є, зайдіть ще в якийсь офіційний застосунок. Наприклад, якщо ви в Києві, перевірте «Київ Цифровий». Якщо і там ця інформація підтвердилася, тоді читаємо інструкцію, що робити, бо відразу з'явиться відповідна рекомендація. Виконуємо її, йдемо, наприклад, до укриття. І тільки в укритті можна тихенько ввімкнути паніку. Поки ми туди йдемо, не панікуємо, бо інакше можемо просто не дійти», – наголосив Якушев.

Чому важливо контролювати емоції під час інформаційних атак
На думку Віталія Якушева, психологічний вплив є однією з головних цілей фейкових повідомлень. Зловмисники можуть використовувати страх, розгубленість або навіть надмірну радість, щоб змусити людину діяти необдумано.
Саме тому експерт радить не поширювати неперевірену інформацію, не переходити за сумнівними посиланнями та не відкривати файли, які надходять разом із тривожними повідомленнями.
«Якщо ми не будемо контролювати свої емоції, ворог дуже швидко цим скористається і завдасть більше шкоди як країні, так і окремим громадянам України. Тому потрібно гасити емоції, перевіряти інформацію і діяти відповідно до офіційних інструкцій», – підсумував експерт.
Підготувала Рина ТЕНІНА