ОГЛЯД ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СИЛ ОДЕЩИНИ

В Одесі, у штаб-квартирі обласної організації Національної спілки журналістів України відбулася довгоочікувана ХХ звітно-виборна конференція, на якій заслухали та обговорили доповідь голови організації Ю. А. Работіна про діяльність Правління за 2017-2025 роки. Досить тривалий термін "беззвітності" пов'язаний з глобальними (ковід) і локальними (російське вторгнення) подіями, що завадили своєчасному проведенню заходу, який все ж відбувся як акція, передбачена Статутом, і як  відповідь місцевої журналістики на актуальні виклики поточного моменту.

У роботі конференції, окрім делегатів, взяли участь запрошені гості, зокрема військовослужбовці, що співпрацюють з регіональною пресою; військкори; волонтери; ветерани медіасфери. Загалом понад 50 осіб.

Віковий склад обраних на форум делегатів було б неправомірно ототожнювати з реальним представництвом поколінь у журналістській спільноті, однак при зустрічі з колегами не полишала думка про те, що ця спільнота помітно постаріла. Падає престиж професії? Журналістика молодим не цікава?

Запропонований делегатам порядок денний включав вісім основних питань, і вони були затверджені. Це звіт і вибори Правління, вибори голови Одеської регіональної організації НСЖУ, звіт і вибори ревізійної комісії, висування представників від журналістів Одеської області до складу Правління НСЖУ, вибори делегатів на ХIV з'їзд журналістів України та внесення змін до Статуту Одеської регіональної організації НСЖУ.

Всі питання порядку денного були розглянуті, за всіма прийняті рішення. Зокрема, обрано Правління організації у кількості 17 осіб. Як і в попередні роки, його очолив авторитетний адміністратор і діючий журналіст Юрій Анатолійович Работін, чия кандидатура отримала одностайну підтримку. Він виступив перед делегатами з ґрунтовною, змістовною доповіддю, основні тези якої містить ця публікація.

Доповідач підкреслив, що сьогодні головним критерієм оцінки роботи є не формальні показники, не лише кількість проведених засідань Правління і Секретаріату, не лише організовані творчі зустрічі, "круглі столи" чи урочисті заходи з вшануванням редакцій ЗМІ у зв'язку з ювілейними датами. Головний підсумок діяльності Правління за звітний період — це конкретні результати роботи в умовах війни, реальний внесок членів Правління і всієї організації в зміцнення національної єдності, консолідацію суспільства, підтримку процесів суспільного самооновлення, розвиток патріотизму і громадянської відповідальності. Важливим напрямом стала участь медійних колективів у формуванні та поширенні атмосфери довіри, взаємодопомоги і професійної солідарності.

Особливо Ю.А.Работін виділив різносторонню діяльність журналістів у наданні практичної допомоги Збройним силам. Починаючи з 2014 року, коли розгорнулася Антитерористична операція, і далі, після повномасштабного російського вторгнення в Україну, журналістська спільнота Одеської області стала активним учасником волонтерського та громадського руху на підтримку ЗСУ. Було налагоджено співпрацю з військовими структурами, силами самооборони, оперативним командуванням "Південь", Військово-морськими силами, Прикордонними військами з їхніми прес-центрами; з благодійними фондами, волонтерськими організаціями. Форми і факти цієї взаємодії настільки численні, що для їх оприлюднення в рамках однієї публікації не вистачило б місця.

Практична участь журналістів Одещини у волонтерській роботі виразилася в тому, що наші колеги долучилися до редакційних зборів коштів і речей для військових підрозділів, ініціювали благодійні кампанії, виступили співорганізаторами публічних заходів на підтримку поранених, а також сімей загиблих фронтовиків, допомагали переселенцям, забезпечували інформаційний супровід гуманітарних конвоїв і, відповідно, передачу гуманітарної допомоги. Правлінням були організовані та налагоджені систематичні контакти з дипломатичними структурами, що дислокуються в Одесі (консульствами і представництвами), для залучення їх до участі в благодійних акціях.

Одеська регіональна організація НСЖУ в особі її Правління та Секретаріату здійснювала координуючу функцію. Зокрема, сприяла поширенню інформації про волонтерські потреби, підтримувала журналістів, які працювали в зонах підвищеного ризику, організовувала професійні зустрічі, обговорення питань безпеки і відповідального підходу до висвітлення військової тематики, а також сприяла гармонізації редакційних і громадських ініціатив.

Деякі наші колеги працювали безпосередньо в прифронтових районах, висвітлюючи гуманітарні, соціальні та оборонні теми. У доповіді прозвучали слова глибокої подяки на адресу таких військових журналістів, як Сергій Братчук, Дмитро Пелетенчук, Дмитро Богомолов, Денис Гратій, Руслан Михайлевський, Валерій Зимовець та багато інших із тих, хто пише і розповідає про ратні подвиги бійців на передовій. Допомога Збройним Силам України та її Військово-Морському Флоту триває, не перериваючись ні на день.

Переважну частину доповіді Ю.А.Работін присвятив, природно, організаційно-творчій проблематиці журналістської діяльності в регіоні. У цьому плані його доповідь стала не лише звітом про виконану роботу. Це ще й аналіз дій в умовах кризи, узагальнення накопиченого досвіду взаємодопомоги і співпраці, оцінка нашої спільної відповідальності та визначення напрямів журналістської діяльності до кінця війни і в період післявоєнного відновлення України. Всупереч усім труднощам, констатував доповідач, журналістська спільнота Одещини зберегла професійну солідарність, активність і вірність етичним принципам ремесла.

Одеська регіональна організація НСЖУ об'єднує сьогодні у своїх лавах 2373 "бойових штики", які представляють редакції газет, телебачення, інтернет-видань, радіо, працівників прес-служб, а також ветеранів журналістики. Тут не зайве сказати про те, що кілька десятків членів спілки стали вже колишніми, оскільки виключені за несплату членських внесків. На жаль, за звітний період журналістський корпус Одещини безповоротно втратив 568 померлих колег, чию світлу пам'ять делегати вшанували хвилиною мовчання.

Правлінням і Секретаріатом проведена значна робота з реформування структури організації відповідно до Закону України про територіально-адміністративну реформу. На момент скликання звітної конференції створені і працюють Березівська, Болградська, Білгород-Дністровська, Одеська, Подільська, Роздільнянська районні організації, міська первинна організація Одеси та міжвузівська на базі факультетів журналістики одеських вишів. На етапі становлення перебуває Ізмаїльська організація журналістів.

Водночас доповідач звернув увагу делегатів на те, що територіальний перерозподіл, спрямований на оптимізацію системи публічного управління, призвів до непрямих, однак відчутних негативних наслідків для функціонування професійних об'єднань, зокрема для первинних організацій НСЖУ. Ліквідація районів у попередньому форматі, до якого була прив'язана структура місцевих медіа, без належного перехідного періоду фактично зруйнувала значну частину налагоджених горизонтальних зв'язків. Укрупнення районів призвело до розширення територій. Це ускладнило скликання загальних зборів первинок, забезпечення кворуму, координацію журналістської діяльності, участь членів Спілки у звітно-виборних процесах. Фактично відбулося зниження рівня реальної участі чималої кількості журналістів у внутрішньому житті організації, а це негативно впливає на легітимність управлінських рішень. Районна модель формувала середовище взаємної підтримки, особливо у випадку тиску на журналістів або конфліктів з місцевою владою. Після укрупнення районів комунікація стала фрагментарною, а членство — номінальним. У довгостроковій перспективі, на думку Ю.А.Работіна, це загрожує ризиком ерозії внутрішньої єдності регіональних медійних структур, тим більше що вони значною мірою залишаються адаптованими до попереднього районного поділу.

Чи є вихід із цієї ситуації? Так. Негатив нових територіальних реалій слід мінімізувати новою, модернізованою, нормативною базою. Для цього необхідно внести зміни як до загальнонаціонального медійного законодавства, так і до Статуту регіональних організацій, де, зокрема, нормативно закріпити можливість проведення загальних зборів і конференцій у змішаному або дистанційному форматі, практикувати відеоконференції на основі цифрових платформ, використовувати електронні способи голосування, в тому числі за довіреністю. До речі, це лише один із численних аспектів реформування. Цілісну, широку концепцію реформ має намір сформулювати робоча група одеських журналістів, яку очолює член Правління, медіаюрист Є.В.Вовк. Йдеться про уточнення і назрілий перегляд норм, які регулюють відносини журналіста і влади, журналіста і держустанов, громадських організацій, правоохоронних органів, профспілок тощо. Ситуація, в якій нині перебуває журналістика, особливо місцева, цілком описується прислів'ям "У семи няньок дитя без ока". Жодна з кардинальних проблем медійної сфери ніким не вирішена належним чином ні до, ні, тим більше, під час війни. Отже, потрібен мозковий штурм знизу, оскільки "верхам", схоже, не до нас.

Це питання активізації журналістського самоврядування. Впритул до нього примикає проблематика, пов'язана з наслідками погано продуманого і волюнтаристськи проведеного роздержавлення, благородна мета якого — незалежність преси — виявилася намірами, що вимостили дорогу в пекло. Відмовившись від радянського принципу партійності медіа (газет, радіо, ТВ, інтернет-видань) та їх прив'язки до конкретного органу влади, законодавці разом з водою виплеснули дитину. Так, газета, редакція місцевого ТВ тощо не повинні бути нічиїми "органами" — ні міськ-, ні райради. Депутати не утримують їх за свій особистий рахунок. Але територіальна громада повинна мати свої ЗМІ, контрольовані громадськістю в особі наглядових рад і автоматично фінансувати їх з місцевого бюджету, тобто на гроші співгромадян-платників податків. Це принципово інший підхід, який жодним чином не суперечить букві і духу законодавства про місцеве самоврядування.

Влада не стала боротися з пресою, але створила умови для її занепаду, кинувши ЗМІ в пучину безглуздої комерціалізації. Ю.А.Работін навів у своїй доповіді промовистий список понесених при цьому втрат. Так, в Одеській області припинено, а фактично зупинено вихід місцевих газет "Хлібороб", "Народна трибуна", "Арцизькі вісті", "Окнянський вісник", "Час.Люди.Події", "Промінь", "Наш час", "Наддністрянська правда", "Вісті Поділля", "Новини Южного", "Степова зоря", "Співрозмовник Ізмаїла", "Придунайські вісті", "Дунаєць", "Кур’єр тижня" та чимало інших. Ці видання, незважаючи на важливість свого соціального призначення, — жертви хронічного безгрошів'я, інспірованого владою. Ну і де тепер публічна комунікація на міськрайонному рівні? Де майданчики медійного спілкування? Публікації в так званих пабліках нікого ні до чого не зобов'язують, не сприймаються як громадська думка і не впливають на кар'єри чиновників. Тому, резюмував доповідач, актуальним завданням залишається розробка прозорих механізмів співпраці з органами місцевого самоврядування, впровадження програм підтримки суспільно значущих місцевих медіа при безумовному збереженні їхньої редакційної незалежності.

Ю.А.Работін торкнувся у доповіді ще ряду тем, які за браком місця доводиться лише позначити, але які відображають достатньо повну картину того, що хвилює журналістську громадськість. Це, насамперед, конфлікт між "Укрпоштою" і редакціями районних і міських газет, традиційно пов'язаних з організацією підписки і доставки друкованих видань. Розбір цього конфлікту став особливим напрямом роботи Правління. Виявлені практично всі складові, що дозволили зробити висновок про те, що керівники поштового відомства, рухомі корпоративним егоїзмом, теж сприяли занепаду газетної справи, скороченню обсягів періодики, причому не лише місцевої. Щоб врегулювати ситуацію в національному масштабі, потрібна політична воля держави, якщо країна прагне бути цивілізованою.

У доповіді також знайшли відображення такі напрями роботи Правління, як забезпечення професійного і правового захисту журналістів, робота з ветеранами журналістики, робота з молоддю і підготовка молодої зміни, інформаційні проекти і співпраця зі ЗМІ, міжнародні зв'язки та їх конкретне наповнення.

Задоволення викликав аналітичний розділ доповіді, присвячений висновкам про ситуацію в одеській журналістиці в цілому і перспективам вирішення проблем, порушених у доповіді. Його цілком можна назвати стратегією діяльності нашої творчої організації на період 2026-2030 років. Маршрут руху, таким чином, намічений і вивірений. Це навіює оптимізм і надію на успіх. Деталі стратегії — у наступній публікації.

М.Кривцов, делегат конференції, член НСЖУ.