Війна змінює освіту: як курсанти Одеської військової академії вивчають безпілотні системи

Про те, як змінюється військова освіта під впливом війни та чому безпілотні системи сьогодні вивчають усі майбутні офіцери, Українському Радіо. Одеса розповів викладач кафедри організації і застосування технічних засобів розвідки Навчально-наукового інституту військової розвідки Сил спеціальних операцій Військової академії майор Максим Романовський, пише ІП "Кур'єр".

У закладі наголошують: головна мета навчання - не підготувати оператора дрона, а сформувати командира, який знатиме, коли і як застосовувати сучасні технології на полі бою. Сьогодні з безпілотними літальними апаратами та наземними роботизованими комплексами знайомляться курсанти всіх напрямків підготовки.
"Вони вивчають БПЛА та наземні роботизовані комплекси. В академії сформовано дві основні навчальні дисципліни - "Основи застосування БПЛА" та "Бойове застосування БПЛА", - розповів Максим Романовський.

Першу дисципліну проходять усі без винятку курсанти. Під час занять вони отримують базове розуміння того, як працюють безпілотні системи, які завдання можуть виконувати на полі бою та як їх використовують різні підрозділи.

Майбутні фахівці тилового забезпечення вивчають можливості наземних роботизованих комплексів для транспортування вантажів, а курсанти десантно-штурмових військ і морської піхоти знайомляться з використанням роботизованих платформ для евакуації поранених та доставки боєприпасів. Для розвідників акцент роблять на застосуванні безпілотників для збору інформації та спостереження за противником.

У Військовій академії пояснили, що підготовка не обмежується знайомством із самим безпілотником.
"Ми розглядаємо не тільки сам комплекс як машину. Ми розглядаємо моменти, як підготувати антену, як її краще замаскувати, де її розмістити, як підготувати пульт керування. Тобто курсант вивчає повністю комплект - від самого дрона до наземної станції керування", - сказав викладач.

За його словами, майбутні офіцери повинні розуміти не лише технічну частину, а й умови застосування техніки на полі бою, враховуючи місцевість, погодні умови та конкретну бойову обстановку.

Саме тому в академії постійно роблять акцент на взаємозв'язку між дисциплінами. Робота з безпілотними системами інтегрована із вивченням тактики, топографії та організації бойових дій.

Для практичних занять академія використовує зразки техніки, які сьогодні перебувають на озброєнні українських підрозділів.
"У нас є зразки озброєння, які зараз використовуються в Збройних силах. Нас забезпечують як волонтерські організації, так і штатні структури Збройних сил. Тому ми можемо забезпечити практичне відпрацювання цих питань із курсантами", - зазначив Романовський.

Курсанти працюють з безпілотниками та роботизованими комплексами на полігонах, відпрацьовуючи сценарії, максимально наближені до реальних умов. Водночас морські безекіпажні системи в академії переважно вивчають теоретично. Це пов'язано зі спеціалізацією закладу, який орієнтується насамперед на підготовку офіцерів для сухопутних підрозділів.

Одним із головних викликів залишається стрімкий розвиток технологій. Те, що активно використовують на фронті сьогодні, за кілька місяців може змінитися або модернізуватися.

Щоб не відставати від реалій війни, викладачі регулярно проходять стажування у бойових підрозділах.
"Постійно їздять для оновлення досвіду щодо використання тих чи інших засобів. Якщо у військовій частині з'являється новий зразок техніки, викладача можуть направити туди, щоб він побачив його роботу в реальних умовах і зміг внести зміни до навчальної програми", - розповів офіцер.

Крім того, академія постійно отримує методичні матеріали та рекомендації від командувань десантно-штурмових військ, морської піхоти, військової розвідки та Сил спеціальних операцій. Це дозволяє оперативно оновлювати навчальні програми відповідно до досвіду бойових підрозділів.

Максим Романовський наголосив: головна відмінність підготовки у Військовій академії від навчання операторів безпілотників полягає саме у майбутній ролі випускників.
"Ми готуємо командирів підрозділів, а не напряму пілотів. Командир не завжди буде сидіти за пультом. Його перше завдання - запланувати використання цих засобів і забезпечити підлеглих усім необхідним для виконання бойового завдання", - сказав він.

За словами викладача, сучасний офіцер повинен розуміти можливості безпілотних систем, знати їхні сильні та слабкі сторони, а також вміти правильно ставити завдання підлеглим. Особливо актуальним це стає зараз, коли підрозділи безпілотних систем створюють практично в усіх родах військ.
"Сьогодні безпілотні системи є фактично в усіх підрозділах. Тому випускники академії повинні розуміти, як працювати з такими підрозділами, як планувати їхню роботу і як використовувати ці можливості для виконання бойових завдань", - підсумував Романовський.

Окремо під час розмови торкнулися питання взаємодії з курсантами та механізмів підтримки в академії. За словами викладача, кожна навчальна група має кураторів із числа офіцерів та викладачів, до яких курсанти можуть звертатися з навчальними чи особистими питаннями. Також діє скринька довіри та система анонімних звернень.

Після завершення кожної дисципліни курсанти проходять анонімне опитування, де можуть оцінити якість викладання та висловити свої побажання щодо навчального процесу.
"Це не просто збір інформації заради звітності. Усі пропозиції аналізуються, і якщо вони є доцільними, зміни вносяться до навчальних матеріалів", - зазначив Романовський.

За його словами, у закладі також працює відділ психологічної підтримки персоналу, а курсанти мають кілька каналів для звернення по допомогу у разі виникнення проблемних ситуацій.

Сучасна війна змушує військову освіту змінюватися так само швидко, як і технології на фронті. Саме тому сьогодні майбутніх офіцерів навчають не лише командувати людьми, а й ефективно використовувати безпілотні системи, які дедалі більше визначають характер бойових дій.

Підготувала Рина ТЕНІНА