На Полтавщині виготовляють справжнє медове вино
Пасічник Микола Гречаний з Полтавщини разом з родиною продовжує справу своїх предків і знає найдавніші секрети.
Зокрема Микола Гречаний відроджує традиції медівки, або питного меду.
Його виготовляють шляхом природного бродіння меду, води та соку, пише ІП "Кур'єр" із посиланням на Аgronews.
Його виготовляють шляхом природного бродіння меду, води та соку, пише ІП "Кур'єр" із посиланням на Аgronews.
У 2012 році на Всеукраїнському конкурсі питних медів медівка Гречаного, виготовлена з додаванням вишні та смородини, посіла друге місце. Такий успіх додав впевненості у власних силах.
У 2019 році родина Гречаних здобула за свої медівки вже три медалі - золоту, срібну та бронзову. А 2020 року виборола ще дві золоті медалі, а також бронзову і срібну. Так питний мед із Полтавщини здобув всеукраїнське визнання.
Пасічник почав співпрацювати з Інститутом садівництва, де йому допомогли отримати кілька технологічних інструкцій для виготовлення «медового вина», повідомила Депутатка Полтавської обласної ради, заступниця міського голови міста Кременчука Ольга Усанова.
«На жаль, спершу епідемія ковіду, а потім повномасштабна війна завадили багатьом планам бджолярів. Додають клопотів і кліматичні зміни. Цей рік був не надто сприятливий. Через холодну весну не було медозбору з ріпаку, а акацієвий виявився слабким. Через спекотне літо й збір із соняшника був невеликим, адже висихав нектар. Окрема проблема - обробка полів хімікатами. На жаль, не всі фермери узгоджують графіки протруювань, хоча мають розуміти: без бджіл на полях не буде запилення культур, а отже і врожаю. Тож вкотре звертаємося і до пасічників, і до аграріїв: спілкуйтеся більше, адже від цього залежить майбутнє багатьох галузей господарства», – наголошує Ольга Усанова.
«На жаль, спершу епідемія ковіду, а потім повномасштабна війна завадили багатьом планам бджолярів. Додають клопотів і кліматичні зміни. Цей рік був не надто сприятливий. Через холодну весну не було медозбору з ріпаку, а акацієвий виявився слабким. Через спекотне літо й збір із соняшника був невеликим, адже висихав нектар. Окрема проблема - обробка полів хімікатами. На жаль, не всі фермери узгоджують графіки протруювань, хоча мають розуміти: без бджіл на полях не буде запилення культур, а отже і врожаю. Тож вкотре звертаємося і до пасічників, і до аграріїв: спілкуйтеся більше, адже від цього залежить майбутнє багатьох галузей господарства», – наголошує Ольга Усанова.
На пасіці Миколи Гречаного мешкають близько ста бджолиних сімей - приблизно п’ять мільйонів бджіл.
Багато пасічників по кілька разів за сезон виїжджають на різні поля, підлаштовуючись під цвітіння медоносів. Бджолиний рій - це справжня фабрика здоров’я. Мед містить багато корисних речовин і мінералів та тисячоліттями служив людям і як смаколик, і як ліки.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підготувала Рина ТЕНІНА
