Майже два роки полону: додому повернувся військовий із села Маяки на Одещині

Весь цей час родина не мала з ним зв’язку, а сестра Олександра, яка займалася його пошуком, померла за пів року до обміну, розповів "Суспільному" його брат Юрій, пише ІП "Кур'єр".

6 березня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими, серед яких - житель села Маяки Олександр Іванащенко. Чоловік перебував у російському полоні з квітня 2024 року. Останнім місцем служби перед полоном для нього став район села Тоненьке, що на Донеччині.

Брат звільненого, Юрій Іванащенко, розповідає, що перші світлини з поверненням рідної людини побачив у соцмережі.
"В інстаграмі знайшли публікацію та фото. Спочатку побачили знімок, як вони повернулися. Потім мені ще скинули відео, як хлопці з автобуса. Я впізнав брата", - каже Юрій.

Попри те, що повноцінної розмови між братами ще не було, Юрій уважно роздивився кожний кадр із відео звільнення. Стан здоров'я Олександра, каже чоловік, поки викликає запитання, адже за два роки родина бачила лише пропагандистські ролики.

Юрій зауважує, що на відео після обміну брат виглядав притомно: стояв, курив та розмовляв з іншими військовими. Однак чоловік пригадує перші кадри Олександра в полоні, де було чітко видно сліди травм, зокрема вибиті зуби.

Весь час перебування в полоні Олександр фактично був ізольований від інформації, каже Юрій: родина намагалася вийти на зв'язок, але російська сторона блокувала будь-яку комунікацію.

Юрій розповідає, що зв’язку з братом майже не було. Лише один раз родині дозволили написати листа. Дружина та донька скористалися цією можливістю, проте жодної відповіді від Олександра не було. Листування працювало лише в один бік.

За час перебування Олександра в неволі сім'я пережила втрату. За словами Юрія, сестра військового, яка активно боролася за його повернення, померла шість місяців тому. Вона збирала документи, докази та постійно тримала зв'язок із Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
"Сестра померла пів року тому. Вона тримала зв'язок з Координаційним центром, шукала його. Збирали документи, фотографії на брата. Цілу папку зібрали, аби подати на обмін", - ділиться Юрій.

Зараз Олександр Іванащенко, якому невдовзі виповниться 49 років, проходить обов’язкове медичне обстеження та період карантину. На звільненого захисника чекає дружина та донька.

Брат сподівається, що найближчим часом йому передадуть номер телефону Олександра через Координаційний штаб, і вони зможуть вперше за два роки почути голоси один одного.
Підготувала Рина ТЕНІНА