Коваленко: Україна готова ділитися із Туреччиною досвідом динамічної війни

Президент України Володимир Зеленський завершив регіональну поїздку Близьким Сходом, відвідавши Туреччину та Сирію. Візит став частиною активізації дипломатичних зусиль Києва на тлі пошуку нових форматів стабілізації як на європейському, так і на близькосхідному напрямах, пише ІП "Кур'єр".

4 квітня Зеленський прибув до Стамбула, де в резиденції Долмабахче провів перемовини з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом. За даними адміністрації турецького лідера, сторони обговорили двосторонню співпрацю, регіональну безпеку, а також ситуацію в Європі та Близькому Сході.

Окрему увагу було приділено так званому стамбульському процесу - зусиллям, спрямованим на досягнення стійкого припинення вогню та довгострокового врегулювання російсько-української війни.

Перемовини, за оцінкою сторін, відбулися у конструктивному ключі. У вечірньому відеозверненні Зеленський повідомив про узгодження додаткових кроків у сфері безпеки. За його словами, Україна готова ділитися з Туреччиною накопиченим досвідом, технологічними рішеннями та експертними напрацюваннями. Очікується, що найближчими днями профільні відомства розпочнуть детальне опрацювання досягнутих домовленостей.

Сторони також обговорили перспективи економічної взаємодії, включаючи розвиток газової інфраструктури та можливу участь у спільних проектах із розробки родовищ. У Києві ці домовленості розглядають як сигнал готовності Анкари до поглиблення співробітництва.

5 квітня Зеленський прилетів до Дамаску. Його зустріч із президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа, про яку першим повідомило агентство Reuters, стала продовженням стамбульських переговорів і відобразила зусилля Анкари щодо зміцнення своєї посередницької ролі в регіоні.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що сторони домовилися про поновлення роботи посольств - українців у Дамаску та сирійського у Києві. Цей крок сприймається як важливий елемент відновлення двосторонніх відносин.

У сирійській столиці також відбулася тристороння зустріч за участю глави МЗС Туреччини Хакана Фідана. За її підсумками сторони погодили підходи щодо низки ключових питань регіонального порядку денного.

Український військовий експерт, політолог Олександр Коваленко у своєму коментарі для Vesti.az заявив, що після низки візитів Володимира Зеленського до країн Близького Сходу цілком передбачуваним і розумним кроком стало проведення відповідних візитів до держав, близьких до України, - зокрема, до Туреччини та Сирії.

За його словами, це особливо актуально з урахуванням того, що після зміни керівництва в Сирії, падіння режиму Башара Асада та системних змін у країні склалася обстановка, яка більше сприяє відкриттю дипломатичних контактів між Україною та Сирією. Коваленко стверджує, що Україна прагне максимально налагодити двосторонні відносини з цією країною після тривалого їх охолодження при Асаді, що було цілком логічно.

«Візит Володимира Зеленського стосувався насамперед питань безпеки, які однаково цікавлять і турецьку, і сирійську сторони. На прикладі поточних подій на Близькому Сході, зокрема, операції проти Ірану, видно, наскільки негативно вона впливає на загальносвітову обстановку. Очевидно, що її затяжний характер та відповідні наслідки торкнуться багатьох країн світу», - сказав він.

Політолог вважає: ця операція продемонструвала, що навіть держави, які мають найсучасніше, високотехнологічне озброєння, що розвивається відповідно до світових технологічних трендів, не мають достатнього досвіду в умовах сучасної динамічної війни. На думку Коваленка, у такій війні часто переважають мобілізаційні системи поразки та оборони, і в багатьох країнах недостатньо досвіду протидії та досягнення цілей у стислі терміни.

Україна ж, стверджує аналітик яка має сьогодні найбільший досвід саме динамічної війни, може поділитися своїми напрацюваннями на тактичному та оперативно-тактичному рівні, а також технологіями.

«Це може бути цікаво як Туреччині, яка завжди демонструвала високий рівень розвитку військово-промислового комплексу, але відчуває брак реального досвіду участі в повномасштабній війні з противником, який застосовує тактику динамічної війни і має технологічні та технічні ресурси, так і Сирії, якій необхідно задуматися про власну безпеку, і використання українського досвіду, технологій та можливостей може стати в нагоді в майбутньому перед локальними загрозами, що походять від несподіваних сценаріїв - як внутрішніх, так і зовнішніх», - пояснив експерт.

Політолог зазначив, що хоч з Туреччиною в України завжди були добрі дружні двосторонні відносини, зараз йдеться насамперед про безпеку та взаємний обмін. Туреччина підтримувала Україну з 2022 року своїм військовим потенціалом, здійснювалося постачання озброєнь та техніки як до, так і після 2022 року і ззараз цю взаємодію можна вивести на зовсім інший рівень.

«Йдеться не лише про військово-промисловий комплекс, а й про високий рівень дипломатичного зв'язку та взаємодії, зокрема у питаннях врегулювання війни в Україні. Хоча впливати на росію в нинішній ситуації досить складно, проте існує ціла низка питань, які Україна та Туреччина продовжують спільно порушувати та вирішувати», - заявив він.

Із Сирією ж, стверджує аналітик Україна розпочинає абсолютно новий етап двосторонніх відносин, який буде корисний обом країнам. Так, з боку Сирії - це інтерес до українського досвіду, сучасних технологій, а також продовольча підтримка, яку Україна вже надавала після зміни режиму.

Для України, вважає Коваленко у свою чергу, вкрай цікава взаємодія щодо отримання від Сирії низки технічних засобів, які дуже актуальні в сучасній війні, але поки не функціональні і непридатні для нової сирійської армії.

Говорячи про результати зустрічей, політолог наголосив на високих показниках успіху. За його словами, зокрема, вдалося досягти підвищеного рівня взаємодії та контактів з турецькою стороною - як на військово-промисловому та технологічному рівні, так і на дипломатичному.

«Ми знову почули, що Реджеп Тайіп Ердоган пропонував Володимиру Зеленському використовувати Стамбул як майданчик для переговорного процесу. Туреччина завжди була зацікавлена у врегулюванні війни в Україні саме мирним шляхом, виключно дипломатичними кроками, та пропонувала свою участь. Цей майданчик вже використовувався у 2022 році», - сказав експерт.

Крім того, Коваленко заявив, що Туреччина завжди виявляла інтерес до низки технологічних рішень у військово-промисловому комплексі України. Аналітик навів приклад: еще до 2022 року для модернізації та створення нових модифікацій танків М-60 використовувалися українські комплекси активного захисту, які згодом були інтегровані не лише в ці танки, а й їхнє виробництво було налагоджено в Туреччині. Також, в України дуже тісні взаємини у сфері безпілотних систем.

«Компанія Baykar неодноразово намагалася - і робота над цим продовжується досі - побудувати відповідні підприємства з виробництва безпілотних систем в Україні. Таким чином, наші відносини перебувають на досить високому рівні, і я вважаю, що певних домовленостей з урахуванням нинішнього досвіду України, особливо у питаннях малої ППО, безумовно, було досягнуто», - пояснив аналітик.

Щодо Сирії, то, на думку політолога, у нинішньому стані Сирійської Республіки вкрай важливими є продовольче питання та відновлення соціального благополуччя для населення, яке пережило тривалу та виснажливу громадянську війну, що стала наслідком режиму Башара Асада та підтримки цього режиму російською стороною.

«Продовольньо-дипломатичні відносини між двома країнами також було закріплено. У свою чергу підкреслю: спадщина від колишнього режиму має певне технічне значення», - наголосив аналітик. Від Башара Асада та Сирійської арабської армії залишилася ціла низка досить цікавих для України коштів, які зараз не такі актуальні для оборони Сирії, але при цьому були б актуальними для самої України.

«Україна, у свою чергу, може запропонувати низку інших рішень, особливо пов'язаних із системами малої ППО для захисту Сирії, і не лише. Йдеться саме про комплекси малої ППО. Токулярів зіткнення, контактів та спільних тем між країнами чимало. Особливо якщо враховувати безпосередню близькість, зокрема, через Туреччину. Такі контакти мають міцну основу», - підсумував Олександр Коваленко.
Підготувала Рина ТЕНІНА