"Хочу, щоб діти менше чули про війну": вчителька з Одещини увійшла до ТОП-10 фіналістів Global Teacher Prize Ukraine

Про свій шлях у професії, підтримку інших педагогів та навчання дітей під час повномасштабної війни Світлана Шефер розповіла Суспільному, пише ІП "Кур'єр".

У серпні 2026 року Світлана Шефер відзначила 35 років роботи у Причорноморському ліцеї Визирської громади. Після навчання у Білгород-Дністровському педагогічному училищі вона повернулася до школи, де свого часу була ученицею.

За словами Світлани, стати вчителькою вона мріяла ще в дитинстві. У шість років грала у школу: заводила зошити, записувала туди імена дітей, перевіряла роботи та ставила оцінки.
«І я спеціально заводила зошити, підписувала іменами дітей і сама їх перевіряла, і сама ставила їм оцінки, і сама проводила ті уроки свої. Головне було мені - це вдягнути мамині високі підбори, для того, щоб я була повищою і гарною вчителькою», - пригадує Світлана Шефер.

За 35 років роботи, каже педагогиня, вона жодного разу не планувала залишати професію. Її робота у школі припала на різні періоди - від 1990-х років до повномасштабної війни.

Крім роботи з учнями, Світлана Шефер ділиться досвідом з іншими педагогами. Вона створила онлайн-курс «Підтримка вчителів на шляху до сертифікації», у межах якого проводить дистанційні заняття та допомагає колегам розібратися з етапами сертифікації, цифровою компетентністю та питаннями інклюзії.
«Я із задоволенням передаю свої знання колегам. І я вже маю власного чат-бота, створеного самостійно. Цим також горжуся. І створюю наразі сайт свій, відповідаючи на запити колег з усієї України, онлайн-школу "Світлани Шефер"», - розповіла вчителька.

Курс складався з десяти двогодинних дистанційних занять. До нього долучалися педагоги з різних регіонів України.

На Global Teacher Prize Ukraine 2026 Світлану Шефер номінувала одна з колег, яка проходила її курс.

Після заповнення анкети педагогиню запросили на інтерв'ю, а згодом повідомили, що вона увійшла до ТОП-50. 1 вересня організатори оголосили десятку фіналістів - серед них була і Світлана Шефер.
«Насправді, це були сльози радості, щастя, відчуття того, що цінують твою роботу. Напевно, це також дуже важливо. І мільйон вітань. Суцільне величезне щастя», - згадує вона.

Працювати з дітьми під час повномасштабної війни стало складніше, зазначила Світлана. На школярів та дорослих впливають повітряні тривоги й постійне стеження за новинами про війну.

На уроках педагогиня намагається створити для учнів простір, у якому вони можуть хоча б на певний час відволіктися. Для цього використовує казки, цифрові технології та інші формати навчання.
«Я дуже хочу, щоб діти, коли приходять до закладу освіти, менше чули про війну. Вони про все знають, ми про це говоримо, але тут я хочу, щоб вони отримували більше радості. Щоб ці години й хвилини разом із вчителем переносили їх в інший світ», - каже Шефер.

Вчителька також наголосила на важливості емоційного здоров'я школярів. На її думку, попри стійкість, діти можуть переживати наслідки війни сильніше, ніж це помітно дорослим.

Свою роботу Світлана Шефер розглядає не лише як викладання шкільних предметів. Каже, хоче підготувати учнів до сучасного життя та показати їм важливість постійного навчання: «Я власним прикладом показую, наскільки важливо вчитися впродовж життя».

Підготувала Рина ТЕНІНА