Карпатські ґердани. Історія виникнення гуцульських оберегів
Карпатські ґердани - обов’язкові аксесуари й обереги гуцулів. У липні 2023 року їх внесли до переліку немайнової, культурної спадщини України.
Про те, що символізують візерунки на ґерданах, яку мають історію та як їх створюють, майстрині з Косова розповіли "Суспільному".
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Історію виникнення карпатського ґердана членкиня Косівського осередку "Союз українок" Анна Богдан досліджує десятки років. Жінка зібрала колекцію із найдавніших екземплярів. Вона каже: мало не у кожному гірському селі ґердани - унікальні.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Як тільки у горах народжувалася дівчинка, вже одразу бабця сідала і залежно від того, які в дитини очі та волосся, робила для неї ґердан", - розповідає Анна Богдан.
Анна Богдан: "Гердан слугував не лише прикрасою, але й оберегом". Фото: Суспільне Івано-Франківськ
У давнину, пояснює жінка, ґердан слугував не лише прикрасою, але й оберегом. Матеріали для їхнього виготовлення були коштовними й дефіцитними. За бісером, говорить майстриня, чоловіки їздили кіньми у Чехію. Купуючи, його вимірювали наперстками.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Раніше робили на кінському волосі, бо не мали на чому - голки спеціальної не було, нитки - теж. Тому видумували, що могли. Я дивуюся тій наполегливості, впертості тої гуцулки, яка сиділа біля вікна і по одній намистині нанизувала на нитку", - говорить Анна Богдан.
Марія Чулак: "Маємо передати цю спадщину наступним поколінням українців". Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Майстриня з виготовлення ґерданів Марія Чулак каже: для створення ескізу та виготовлення однієї прикраси їй потрібно приблизно два місяці. Адже кожен орнамент на ґердані має своє особливе значення.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
"Ромб - це символ достатку, сімейного щастя, добробуту. Хрест усередині - це, як оберіг. Дубовий листок символізує здоров'я. Зустрічаються трикутники, які можуть повітря означати, квадрат є символом родючості землі", - пояснює Марія Чулак.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Свій перший виріб Марія Чулак створила у сім років. Жінка є майстринею із виготовлення ґерданів у третьому поколінні. Сьогодні, каже Марія, вона разом з іншими майстринями Івано-Франківщини робить усе можливе, аби гуцульську прикрасу внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
"Перед нами стоїть велика робота. Нам потрібно зробити й провести багато заходів, аби ми могли передати цю спадщину наступним поколінням українців", - говорить Чулак.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
За її словами, приблизно 10 років знадобилося, аби цю гуцульську прикрасу внесли до переліку немайнової, культурної спадщини України. А ось скільки років ґердан прикрашає українок, підрахувати складно, каже Марія Чулак.
"Гердан ще описував Драгоманов. Він приїжджав до нас у Микуличин, Верховину. І там жінки ходили в тих ґерданах. Є навіть такий історичний факт, що він накупив цих прикрас, бо вони йому дуже сподобалися, і подарував Лесі Українці. Також про ґердани згадував у своїх творах Шевченко, Франко", - розповідає Марія Чулак.
Карпатські ґердани зображені на двохсотгривневій купюрі. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Членкиня Косівського осередку "Союзу українок" Анна Богдан каже, що карпатські ґердани з'явилися століття тому.
"Цим речам щонайменше - 100 років. Я, наприклад, дуже вдячна тим майстриням, які свої роботи нашили на тканинні стрічки. Бо нитка може перепріти, перетертися, а коли вона нашила, то добре зберігається. Оті давні ґердани мають такий вигляд, що хоч сьогодні одягай", - говорить Анна Богдан.
Майстриня Марія Чулак каже: таке бісерне мереживо стає дедалі популярнішим.
Майстриня Марія Чулак каже: таке бісерне мереживо стає дедалі популярнішим.
Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Підготувала Рина ТЕНІНА
