Агроном-скаут — як він допомагає економити фермеру

А що, якби проблему можна було побачити за тиждень – два тижні  до її появи? І прицільно спрацювати на випередження недорогим препаратом. Саме так працює професійний агроскаутинг. Про те, як він допомагає не витрачати зайві кошти на захист рослин, розповідає Микола Сучек, керівник агротехнічного департаменту з понад 30-річним досвідом, директор агротехнічного департаменту компанії «ПРОПОЛЕ», пише ІП "Кур'єр" із посиланням на Kurkul.com.

Перш ніж говорити про економію, треба зрозуміти: що насправді отримує фермер, коли замовляє агроскаутинг? Микола Сучек пояснює, що це не той варіант, де агроном-скаут іноді заїжджає на поля просто подивитися. Агроскаутинг - це чітка система з конкретними етапами фітомоніторингу, їх частотою і відповідальністю за результат.
«Перший крок - ми знайомимося з господарством. Далі, якщо керівник господарства прийняв рішення та замовив послугу агроскаутингу, то домовляємося про обсяг роботи - повний контроль, одне чи кілька полів, певну культуру чи будь-яку іншу комбінацію. Відповідно до обʼєму роботи, за площами закріплюється керівник агротехнічного департаменту. Обрані поля він вводить в систему супутникового моніторингу», - розповідає Микола Сучек.

Він пояснює, що супутниковий моніторинг дозволяє бачити, які ділянки поля розвиваються нерівномірно, де є стрес, де потрібна додаткова увага. Це особливо важливо на великих площах, де фізично неможливо оглянути кожен метр.

Наступний крок - керівник агротехнічного департаменту аналізує технологію, яка запроваджена в господарстві, матеріально-технічну базу. Далі, за згоди господарства, проводиться аналіз ґрунту та продуктивності поля за останні 5 років.
«Ми проводимо відбір зразків ґрунту і аналізуємо його на вміст базових макро- та мікроелементів, насиченість азотом, фосфором, калієм, магнієм та іншими елементами», - додає представник компанії «ПРОПОЛЕ».

На основі всіх даних розробляється план: яку врожайність реально можна отримати, скільки для цього треба добрив, яка система захисту. Балансово-розрахунковим методом розраховується кількість діючих речовин та елементів необхідних для запланованого врожаю.

І далі починається головне – система захисту з регулярним моніторингом.

Друге хибне уявлення, про агроскаутинг полягає в тому, що агроном-технолог приходить «забирати хліб» у штатного агронома. Але його роль принципово інша.
«Наш агроном виконує функцію агронома-технолога. Він підсилює агрономічну функцію в господарстві, а не конкурує з місцевим агрономом. Та є насамперед помічником», – пояснює Микoлa Сучек.

Проте ключова різниця полягає в тому, що агроном-технолог не витрачає час на рутину. Він зосереджений тільки на технології, моніторингу полів, аналізі ситуації, рішеннях щодо захисту і живлення рослин, контролі виконання.
«Він не бере участь у розвезенні обідів, не возить механізаторів на поле, не ганяє за шлангами, коли гідравліка не працює, не підвозить зварювальні апарати. Виключно технологія. Коли в штатного агронома 50% часу йде на логістику і «пожежогасіння», - зауважує представник «ПРОПОЛЕ».  

Ефективний агроскаутинг – це не епізодичні виїзди на поле, коли щось трапилося. Це чітко налагоджена система польового моніторингу з конкретною частотою.
«В компанії «ПРОПОЛЕ» ми працюємо за такою схемою - агроном-технолог прив'язується до певних полів господарства. Він зобов'язаний двічі на тиждень об'їхати ці поля. А у критичні періоди, наприклад, під час цвітіння або наливу зерна, частота збільшується до трьох разів на тиждень», – розповідає експерт.

Два рази на тиждень – це не надмірна обережність. За цей час можуть статися критичні зміни. Наприклад, різке потепління після дощів створює ідеальні умови для хвороб; зʼявились перші особини шкідника, а через 3 дні буде масовий літ; рослини перейшли у вразливу фазу і варто коригувати плани обробки.
«Після кожного моніторингу агроном-технолог готує детальний звіт, з фотографіями, констатацією ситуації на полі, з передбаченням проблеми, яка може виникнути та рекомендаціями, як їх вирішити. Чи має штатний агроном на таку детальну роботу? Напевно ні», – описує Микола Сучек процес роботи.

Навіть ідеально складена схема захисту може не спрацювати, якщо її виконують неправильно. Тому агроном-технолог не просто надсилає рекомендації електронною поштою до керівника господарства.

Він обов'язково присутній на деяких операційних процесах, як от сівба чи перше обприскування. Адже так виявляється більшість проблем: обприскувач відрегульований на іншу норму витрати, розпилювачі зношені, тиск неправильний, швидкість руху завелика. Будь-яка з цих помилок може звести нанівець ефект від препаратів, навіть якщо вони підібрані ідеально.
«Ми стикалися з парадоксальними ситуаціями. Наприклад, господарство використовувало сівалку з тими налаштуваннями, які отримали з заводу. Нею сіяли культури не змінюючи норму висіву під показники насіння», - ділиться досвідом експерт.

Але є й інша, значно серйозніша причина для особистої присутності, про яку не прийнято говорити вголос.
«Були не зовсім хороші ситуації, коли працівники господарства, не додавали  повні норми препаратів, заробляючи на цьому. А за ефективність технології відповідав наш агроном-технолог. І ми не могли зрозуміти, адже норми і діючі речовини були підібрані правильно. Людський фактор нікуди не зникає, тому краще все проконтролювати», – розповідає Микола Сучек.

Лікарі давно знають - антибіотики не п'ють щодня для профілактики. Спочатку – збалансоване харчування, вітаміни, здоровий спосіб життя, якщо з'явилися перші симптоми – їх лікування, і тільки коли є серйозні прояви хвороби – сильніші препарати. З польовими культурами - аналогічно.

Але більшість господарств працює навпаки: побачили ризик – одразу найдорожчий фунгіцид. Або й без будь-якого ризику – просто за графіком, щоб не прогаяти.
«Задача агронома - не гасити пожежу. Оце найгірше, що може бути. Задача агронома - запобігти проблемі з мінімальними втратами», - каже Микола Сучек.

Як це виглядає на практиці? Агроном-технолог не чекає, поки хвороба проявиться на листі. Він визначає умови для шкодочинності.
«Наприклад, пройшли дощі. Агроном розуміє, що може бути прояв септоріозу на пшениці. Інкубаційний період цієї хвороби – 21 день. Тому він вже розуміє, що хвороба має вилізти і прописує діючі речовини проти цього патогену. Тобто він працює на випередження», - пояснює фахівець.

Різниця між «побачити і загасити» і «передбачити і попередити» - це різниця між дешевою профілактикою і дорогим лікуванням. Плюс втрачений врожай, поки рослини хворіли.

Неможливо опустити економічну складову агроскаутингу. Найпоширеніше питання від фермерів: «навіщо мені платити за агроскаутинг, якщо я можу найняти власного агронома?» Питання логічне. Відповідь лежить у площині не тільки економіки, а і якості експертизи.
«Візьміть зарплату досвідченого агронома. Це мінімум 30-40 тис. грн/міс. Додайте сюди витрати на пальне та авто, відрядження, податки і так далі. Вийде близько 500-600 тис. на рік. При цьому агроному-технологу ви платите фіксовану суму тільки за період культивації культури. А це приблизно 3-4 місяці», - пояснює фахівець економічну логіку.

Але головна перевага професійного консалтингу не у вартості. Вона в тому, що ви отримуєте не одного агронома, а цілу команду. Навіть найдосвідченіший агроном не може знати всього. Кожна проблема потребує специфічної експертизи: хтось краще розбирається у хворобах озимих, хтось - в шкідниках кукурудзи, хтось - в системі живлення бобових.
«На вас працює не один агроном, а цілий агротехнологічний департамент. При складній для господарства проблемі, як от нова хвороба, нова раса шкідника, нетипова погодна аномалія, агроном шукає рішення. Тоді як агроном-технолог, завдяки досвіду роботи з різними господарствами, вже має готову стратегію виходу з кризи», - описує Микола Сучек систему роботи агроскаутингу.

При агроскаутингу, коли виникає складна нетипова проблема, її не вирішує одна людина методом проб і помилок. Її обговорюють колективно: хтось має досвід з подібною ситуацією, хтось знає наукові дослідження за темою, хтось бачив рішення на іноземних конференціях. Професійний агроконсалтинг якраз і є тим містком, що з'єднує науку з практикою.

Ну і останнє, на що звертає увагу Микола Сучек, це найбільша проблема українського сільського господарства сьогодні - нестача кадрів.
«Раніше, коли керівник господарства планував наступний сезон, то його думки, як правило, крутилися навколо насіння, добрив, техніки. Але є фактор, який важливіший за все це разом взяте. Господарство може мати найсучаснішу техніку, але якщо немає кому на ній працювати, вона стоїть мертвим вантажем. І тут на допомогу приходить агроскаутинг з економією, відсутністю бюрократії навколо теми бронювання, якісними результатами врожайності», -  підсумовує представник «ПРОПОЛЕ».  
Підготувала Рина ТЕНІНА