Агролісівництво: коли дерева і поля працюють разом
У час кліматичних змін та пошуку сталих рішень агролісівництво повертає нас до мудрості предків — поєднувати дерева й сільськогосподарські культури на одній землі. Цей підхід не лише підвищує врожайність і захищає ґрунти, а й формує екологічно та економічно стійкі агросистеми майбутнього.
У сучасному світі кліматичних змін, розвитку науки й технологій людина дедалі частіше мислить глобально, спираючись не лише на власний досвід, а й на наукові дослідження, прогнози, економічну доцільність і екологічні принципи. Все більше людей обирає свідоме використання природних ресурсів, поєднуючи господарювання з дбайливим ставленням до природи, повідомляє ІП "Кур'єр".
Про це йшлося на онлайн-вебінарі «Практики вирощування озимої пшениці в агролісівничих системах: досвід Швеції», на якому фермери, науковці та аграрні консультанти зі Швеції й України обговорювали практичні підходи до впровадження агролісівництва.
Захід відбувся в межах проєкту FarmForce за підтримки Шведського інституту. Учасники - Agroforestry Sweden, Львівський національний університет ім. Івана Франка, НУБіП України, Шведський університет аграрних наук та WWF-Україна - працюють над розвитком сталих продовольчих систем і агролісівництва.
Інтеграція дерев у поля
Професорка Інгрід Еборн Ingrid Öborn, (Шведський університет аграрних наук) розповіла про інтеграцію дерев на орних землях. Швеція - країна лісів і гір: із 45 млн га території - 24 млн займають ліси, а сільськогосподарські землі - лише 3 млн га. Для порівняння, Україна має величезний потенціал завдяки родючим чорноземам.
У Швеції вирощують пшеницю (особливо озиму), овес та інші зернові. Однак кліматичні зміни, проблеми з водою й екологічні виклики змушують шукати нові підходи. Інтеграція дерев використовується не лише як захист від вітру чи ерозії, а як продумана система взаємодії культур.
Ключовий принцип - «правильне дерево у правильному місці». Враховується все: затінення, вологість, біомаса, коренева система, сумісність культур, потреби господарства (дрова, деревина, захист ґрунту тощо).
Професорка наголошує на свідомій інтеграції посадок дерев на одній ділянці з зерновими задля отримання найкращих результатів врожаю. Для цього варто обирати дерева, враховуючи мету: чи потрібна деревина на дрова для опалення, чи обрізання гілок збільшує їх кількість, чи коренева система утримує грунт від ерозії, наскільки сумісні культури, як крона пропускає світло тощо.
Фермер Андерс Луннерюд (Anders Lunneryd), агролісівник у сьомому поколінні, на 270 га вирощує зернові, конюшину, горох, насіння, виробляє борошно, хліб, гранолу й продає продукцію у власному магазині. Він висадив 1400 дерев, отримуючи з них деревину, паливо та попіл. Як це було, ви можете ознайомитися на сторінці Lundens Gard.
Пан Андерс розповідає, що при виборі дерева консультувався з фахівцями. Що цікаво, варто враховувати навіть кореневу систему дерева, адже необхідно буде обрізати його коріння, аби воно не перепліталося з зерновими.
Аби бізнес був вдалим, потрібно не лише збирати врожаї, а й вдало реалізовувати свою продукцію. Фермерське господарство Lundens Gard співпрацює з млинами та пекарнями, має свій магазин, в якому реалізує власний товар та продукцію партнерів.
Цікавий шведський підхід - продаж продукції через соціальні мережі за попереднім замовленням без традиційних ярмарків.
Агроном Андерс Хеймер (Anders Heimer), у своїй розповіді зосередився на інтеграції дерев, вуглецевому балансі та економіці агролісництва. Дослідження включають агроекологічну діагностику, аналіз ґрунту, врожайності, біорізноманіття, бур’янів, комах і грибкових хвороб.
Основні напрями агролісництва
- Вирощування культур між рядами дерев
- Використання лісових площ для випасу худоби
- Полезахисні лісосмуги для захисту ґрунтів і збереження вологи
Переваги агролісівництва
Екологічні: захист ґрунтів від ерозії, покращення структури ґрунту, поглинання вуглецю, підвищення біорізноманіття.
Економічні: кілька видів продукції (деревина, плоди, корми), зниження витрат, диверсифікація доходів.
Екосистемні послуги: продовольство, паливо, матеріали; кругообіг поживних речовин; біологічний контроль шкідників; очищення води; культурна й естетична цінність.
Майбутнє землеробства - у балансі між прибутком і відповідальністю. І, можливо, саме агролісництво стане тією моделлю, що дозволить зберегти землю для наступних поколінь.
Підготувала Рина ТЕНІНА
