Як росія може скористатися мораторієм на удари по енергооб'єктах і чому це не поступка з боку кремля
Навіть якщо росія дійсно погодилася на тижневий мораторій на удари по енергооб'єктах України, це не є значною поступкою з боку москви, адже "рф" продовжує відкидати довгострокове припинення вогню та раніше вже заявляла про аналогічні короткострокові мораторії для досягнення власних політичних цілей.
Таку оцінку озвучують аналітики Інституту вивчення війни у своєму новому звіті, пише ІП "Кур'єр".
В ISW констатують, що точні умови ймовірного мораторію на удари по енергетичних об’єктах залишаються незрозумілими. Президент США Дональд Трамп заявив, що російський диктатор у відповідь на його прохання погодився припинити удари по Києву та іншим містам України на тиждень - водночас не були озвучені ні дата початку дії мораторію, ні міста, ні специфіка об'єктів.
Президент України Володимир Зеленський напряму не підтвердив повідомлення про запровадження цього короткострокового режиму припинення вогню, хоча подякував Трампу та США за «за зусилля, щоб у цей час зупинити удари по енергетиці».
Однак російські чиновники не підтвердили ці повідомлення про мораторій на удари по енергооб'єктах. Речник кремля дмитро пєсков відмовився коментувати перші повідомлення про це у російських пабліках, які з’явилися ще до заяви Трампа. Міністр закордонних справ росії сергій лавров 29 січня заявив, що довгострокове припинення вогню на 60 або більше днів є «неприйнятним» для росії - бо, мовляв, Україна може використовувати будь-яке припинення вогню для відпочинку, переозброєння та відновлення своїх збройних сил.
Зі свого боку, фахівці ISW припускають, що тимчасовий мораторій на далекобійні удари може бути вигідним росії, якщо в ньому братимуть участь і "рф", і Україна. У такому випадку російські війська матимуть змогу накопичити арсенал безпілотників та ракет, які "рф" може використати для здійснення масованих комбінованих ударів у майбутньому, у той час як Україна припинить свої удари по російській енергетичній інфраструктурі.
В ISW також нагадують, що кремль раніше в односторонньому порядку вже заявляв про короткострокові припинення вогню [з невизначеними умовами і термінами]. Такі кроки були частиною когнітивної війни "рф" та мали на меті продемонструвати нібито «доброчесність» російської сторони. Водночас росія досі постійно відкидала заклики України та США до тривалішого або сталого мораторію на далекобійні удари по цивільній інфраструктурі.
Серед російських «воєнкорів» можливість припинення вогню розкритикували - здебільшого заявляючи про те, що Кремль, мовляв, у такому випадку втратить важелі впливу на Україну. Один з «воєнкорів» стверджував, що мораторій на удари по енергооб'єктах пов’язаний з наступним раундом переговорів між Україною та росією в Абу-Дабі, який запланований на 1 лютого.
Підготувала Рина ТЕНІНА
