Як фермеру стати експортером: від першого кроку до нульової ставки ПДВ

Саме цьому був присвячений вебінар Всеукраїнського конгресу фермерів, проведений у рамках програми підтримки аграріїв спільно з міжнародною організацією Mercy Corps. Спікером виступила експертка з бухгалтерських питань Олена Лісова, пише ІП "Кур'єр" із посиланням на AgroNews.

Що змінилося з грудня 2024 року
Перш ніж говорити про покроковий алгоритм, варто зрозуміти, в яких умовах фермери працюють сьогодні. З 1 грудня 2024 року Кабінет Міністрів скасував обов’язкове ліцензування експорту для більшості агротоваровиробників.
Виняток залишився лише для чотирьох культур - пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, - і то лише при постачанні до п’яти країн: Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі. Для всіх інших напрямків ліцензія більше не потрібна.
Водночас з’явилась інша ключова вимога, яку не можна ігнорувати: експортувати за нульовою ставкою ПДВ можуть лише зареєстровані платники ПДВ. Якщо господарство не має відповідного статусу - про пільгову ставку не йдеться.

Крок перший: акредитація на митниці
Перш ніж відправити перший автомобіль із зерном, господарству потрібно пройти акредитацію на митниці. Зробити це можна самостійно через портал «Єдине вікно міжнародної торгівлі» - за допомогою електронного цифрового підпису. У системі є спеціальна анкета для бізнесу, де зазначаються назва підприємства, код, а також посадові особи, які матимуть доступ до документів на митниці.
Тут є один практичний нюанс, на який звернула увагу Олена Лісова: якщо господарство має власний автопарк і планує використовувати його для вивезення продукції, варто включити до переліку осіб і водіїв. Митний пункт може знаходитися за сотні кілометрів від господарства, і якщо вантаж потрапить на додатковий огляд, водій, внесений до системи, зможе самостійно вирішити питання на місці - без потреби відправляти туди директора чи бухгалтера.
Для тих, кому складно зареєструватися самостійно, є два виходи: звернутися на гарячу лінію конгресу або до митного брокера безпосередньо на пункті пропуску, де відбуватиметься перетин кордону.

Крок другий: реєстрація в Держпродспоживслужбі
Паралельно з акредитацією на митниці необхідно зареєструватися в обласному відділенні Держпродспоживслужби. Ця служба видає фітосанітарний сертифікат або сертифікат походження - залежно від країни призначення. Без цього документа зерно просто не перетне кордон.
Процедура під час воєнного стану спрощена: заява подається в електронному форматі. Служба надсилає форму або посилання на ресурс, де її можна завантажити. Після підписання і відправлення заявник отримує витяг про реєстрацію з присвоєним кодом.
Важливий момент щодо відбору зразків: можна завезти вже завантажений автомобіль безпосередньо до Держпродспоживслужби, і там проведуть аналіз на місці. Але якщо вся партія вже відомої і великої, зручніше запросити спеціалістів до складу - вони відберуть зразки на місці і видадуть сертифікат одразу на всю партію.

Крок третій: документи для митниці
Пакет документів, який подається брокеру для митного оформлення, є стандартним, але кожен елемент важливий. Це зовнішньоекономічний договір - обов’язково двомовний, де українська мова є обов’язковою, підписаний обома сторонами.
До нього додається специфікація, якщо вона передбачена умовами договору, CMR - міжнародна товаротранспортна накладна, та інвойс, тобто рахунок-фактура, також із перекладом українською.
Для власного вирощеного зерна додаються статистична звітність - форма 29СГ із квитанцією про прийняття, або форма 37СГ, якщо збір урожаю вже відбувся в поточному році. До цього пакету обов’язково прикладається зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна в режимі експортного забезпечення - і лише після цього відбувається митне оформлення.
Окремо варто звернути увагу на умови поставки: в договорі має бути чітко прописано посилання на Incoterms 2020. Ця система умовних позначень визначає, хто і на якому етапі несе відповідальність за товар, хто оплачує транспортування та страхування і в якому пункті право власності переходить до покупця. Перш ніж прописувати конкретне скорочення, необхідно узгодити його з покупцем.

Логістика: надійність понад усе
Питання транспортування Олена Лісова рекомендує вирішувати через перевірених перевізників - особливо при перших поставках. Якщо власний вантажний парк відсутній, можна розмістити заявку на логістичних платформах, таких як Dell або Ларді, або скористатися системою Укртрансбезпеки. Реєстрація на всіх цих майданчиках здійснюється через електронний цифровий підпис.
Незалежно від того, хто везе зерно, з перевізником обов’язково укладається договір. Втрата вантажу за кордоном - ризик не менш серйозний, ніж податкові блокування.
Для зерна оптимальним транспортом є зерновози: вони здешевлюють завантаження і вивантаження. Якщо покупець хоче отримати товар у біг-бегах - краще використовувати тентові вантажівки. Для великих партій є варіанти залізничного перевезення або морських контейнерів через порт.

Головне: алгоритм роботи з ПДВ
Найскладнішою і найважливішою частиною вебінару стала детальна розповідь про роботу з ПДВ в режимі експортного забезпечення. Саме тут більшість фермерів-початківців припускаються помилок, які призводять до блокування накладних і заморожування коштів.
Ключове правило, яке треба засвоїти одразу: в режимі експортного забезпечення не діє правило першої події. В звичайній торгівлі перша подія - це або отримання коштів, або відвантаження товару. Тут перша подія - митна декларація. А це означає, що перша податкова накладна подається до початку митного оформлення, а не після.
Алгоритм виглядає так. Спочатку формується весь первинний пакет документів: підтвердження наявності насіння, добрив, засобів захисту, техніки, персоналу, договорів оренди. Це необхідно, щоб при першій подачі накладної податкова могла переконатися, що господарство справді вирощує те, що збирається експортувати. Перша накладна в режимі РЕЗ розглядається комісією три дні - і якщо щось викличе питання, часу на збір документів майже не залишиться.
Після реєстрації першої накладної відбувається митне оформлення. Якщо між поданням накладної і оформленням декларації щось змінилося - наприклад, водій відмовився везти повну кількість через обмеження на дорозі, - до часу початку митного оформлення подається розрахунок коригування з кодом причини 501.
Після завершення митного оформлення і фізичного вивезення товару подається другий розрахунок коригування - код 502. У ньому прописуються всі дані митної декларації, і саме цим документом накладна приводиться у відповідність із декларацією. Ставка ПДВ на цьому етапі - 14% або 20%, залежно від виду продукції.
Нульова ставка з’являється лише на третьому етапі. Після того, як покупець перерахував кошти і банк повідомив податкову про завершення валютного нагляду, господарство отримує в електронному кабінеті відповідне повідомлення. Датою його отримання подається третій розрахунок коригування - код 503 - і ставка змінюється на нуль.
При цьому є чіткі умови, за яких нульова ставка взагалі застосовна: господарство повинно бути платником ПДВ не менше 12 місяців, мати попередній досвід експортних операцій і забезпечити повернення валютної виручки не менше ніж на 80%.

Про терміни і мінімальні ціни
Два моменти, які легко випустити з уваги. Перший - терміни повернення валютної виручки: для аграріїв це 120 днів. Другий - мінімальні експортні ціни, які встановлює Мінагрополітики щомісяця на перше число. База оподаткування в податковій накладній не може бути нижчою за ці ціни, встановлені в доларах за кілограм. Якщо на перше число нові ціни не з’явились, діють ціни попереднього місяця.
Олена Лісова також нагадала про практичну хитрість щодо термінів: якщо плануєте перший експорт у березні, починайте збирати документи і подавати накладні ще з 25 лютого. Весь цикл - від реєстрації накладної до отримання повідомлення про завершення валютного нагляду - займає час, і якщо почати надто пізно, ризикуєте не встигнути закрити операцію в рамках одного звітного місяця і отримати зобов’язання зі сплати ПДВ, якого хотіли уникнути.
Всі описані процедури фермери можуть опрацювати не самотужки. Всеукраїнський конгрес фермерів у рамках програми з Mercy Corps надає консультації на гарячій лінії - як короткі телефонні, так і поглиблені з підготовкою документів.
Вартість останніх покривається програмою на 75%, фермер сплачує лише 25%. Щотижневі вебінари з юридичних, бухгалтерських питань і грантів доступні на YouTube-каналі Farmerland, анонси - на сайті конгресу та сторінці у Facebook.

Як малому господарству розпочати експорт зерна після скасування ліцензування
З 1 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України скасував обов’язкове ліцензування експорту для більшості агротоваровиробників. Ліцензія залишилась обов’язковою лише для чотирьох культур - пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику - і виключно при постачанні до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі. Для всіх інших напрямків і культур ліцензування скасовано.

Експертка з бухгалтерських питань конгресу Олена Лісова пояснила, що скасування ліцензування відкрило реальну можливість для малих господарств самостійно виходити на зовнішні ринки. Водночас з’явилась нова обов’язкова умова: експортувати продукцію за нульовою ставкою ПДВ можуть лише зареєстровані платники ПДВ. Господарства без такого статусу пільгову ставку застосувати не зможуть.

За словами Лісової, головна помилка фермерів-початківців - намагатися розпочати експортну операцію без попередньої підготовки документів і розуміння алгоритму роботи з податковими накладними в режимі експортного забезпечення. Саме це призводить до блокування накладних і фінансових втрат уже на першому етапі.

Конгрес визначив п’ять обов’язкових кроків для старту: акредитація на митниці, реєстрація в Держпродспоживслужбі, підготовка пакету зовнішньоекономічних документів, налагодження логістики та опанування алгоритму роботи з ПДВ в режимі експортного забезпечення. Детальний розбір кожного з цих кроків став основою вебінару.
Підготувала Рина ТЕНІНА