Університети біжать швидше, але втрачають напрямок

Університети у світі дедалі швидше адаптуються до вимог урядів, фінансових обмежень і показників ефективності, але разом із цим втрачають власний сенс і академічну автономію. Про це йдеться у матеріалі «Universities Are Running Faster, But Getting Somewhere Else», який аналізує глибинні зміни в управлінні вищою освітою.
Автор звертає увагу, що сучасні університети дедалі більше працюють за корпоративною логікою: зростає кількість управлінських рівнів, показників, звітності та контролю. Водночас академічні спільноти - викладачі й дослідники - мають дедалі менший реальний вплив на ухвалення рішень. Навіть коли їх залучають до комітетів, це часто носить символічний характер.
Матеріал показує, як така модель управління впливає на якість освіти, наукову свободу та психологічний стан працівників університетів. Особливо вразливими стають молоді науковці та тимчасові співробітники.
У центрі дискусії - питання мети університетів. Чи мають вони бути лише «ефективними» установами з гарними цифрами у звітах, чи все ж залишатися простором критичного мислення, різноманітних знань і суспільної довіри.