Серед українських фермерів зростає інтерес до смугового та безорного обробітків ґрунту

У десятирічному звіті Світового банку та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) зазначалося, що значна частина дорогоцінного «чорнозему» України втрачається через роки неефективного управління ґрунтами та ерозії. У звіті наводилося аргументи на користь переходу до природоохоронного землеробства (CA), зокрема, до без орного обробітку, що різко контрастує з тим, що у звіті називалося роками надмірної оранки в Україні. Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на видання "Пропозиція".

З моменту публікації цього звіту в Україні стали більш поширеними такі методи землеробства, як no-till та mini-till. Сьогодні, враховуючи більш нестабільні погодні умови, зростання витрат на сировину та нестачу робочої сили через триваючу війну з рф, актуальна можливість поширення вертикального, смугового та безорного обробітків ґрунту в країні. Це базується на даних нещодавнього звіту Ag Equipment Intelligence  «Відбудова України: потреби сільськогосподарського обладнання в повоєнних умовах»,  щомісячного інформаційного бюлетеня про тенденції сільськогосподарської техніки.

Україна здавна відома як «житниця Європи» завдяки сприятливому клімату, наявним водним ресурсам та третині найбагатших у світі «чорноземів», надзвичайно багатих на органічні речовини. Понад дві третини земельного банку країни відведено під сільськогосподарські угіддя. 

Площа земель під природоохоронним сільським господарством (переважно безорних земель) в Україні продовжує зростати протягом останніх двох десятиліть. За даними британської дослідниці Амі Кассам, у 2008 році вона становила 260 000 акрів (105 218 га), у 2014 році – 1,54 мільйона акрів (623 229 га), а у 2019 році – 1,98 мільйона акрів (801 295 га).

Один із найбільших дилерів Case IH у США, штаб-квартира якого знаходиться у Фарго (Північна Дакота), компанія Titan Machinery також має 19 дилерських центрів сільськогосподарської техніки в Україні. Їхня українська команда повідомляє, що площі посівів, оброблених за технологіями но-тілл та стріп-тілл, продовжують зростати протягом останніх 15 років. Співробітники Titan Machinery відмічають, що великі сільськогосподарські підприємства переходять на менш інтенсивний обробіток ґрунтів, адже ці українські фермери прагнуть краще адаптуватися до мінливих умов сівозмін, нових географічних регіонів і навіть окремих полів, впроваджуючи технології точного землеробства.

Нестача робочої сили викликає бажання мати потужнішу техніку
Разом зі змінами підходів і методів обробітку ґрунту, в Україні спостерігається відчутне зростання попиту на сільськогосподарське обладнання. Одним із факторів є географічне зміщення сільськогосподарської діяльності всередині країни.

«Загалом, сільськогосподарська діяльність України змістилася на захід, подалі від зони бойових дій», - каже Мартін Вайт, старший віце-президент і керуючий директор у США компанії Väderstad, шведського виробника ґрунтообробної та посівної техніки. 

«Західні регіони України були одними з найменш механізованих. Оскільки чимало сільськогосподарських підприємств перемістилися на захід і залишили свою техніку на окупованих територіях або в районах, наближених до зон бойових дій, це створило нагальну потребу в новій техніці».

Однак, Міхаель Хорш стверджує, що можна й надалі наводити вагомі аргументи на користь інтенсивного обробітку ґрунту в Україні. Фактично, продажі культиваторів та високошвидкісних дискових сівалок його компанії в Україні за останні роки зросли, а також великих комбінованих агрегатів і сівалок. 

«Врожайність в Україні зростає, і, відповідно, обробіток ґрунту часто стає більш інтенсивним», - каже засновник німецької компанії, яка є світовим виробником обладнання для обробітку ґрунту, сівби та захисту рослин зі зростаючою присутністю в Північній Америці.

Незважаючи на війну, Хорш каже, що довоєнний розвиток сільського господарства України допоміг створити потребу в сучасному обладнанні. Зі зростанням витрат на виробничі ресурси та орендної плати, яка сьогодні у чотири-п’ять разів вища, ніж у недавньому минулому, неефективність сільського господарства більше неприпустима.

Його компанія веде бізнес у Східній Європі з 1990-х років, коли розпався Радянський Союз. Україна була найбільшим експортним ринком компанії, а великі господарства площею понад 5 000 га були найбільшими українськими клієнтами Horsch.

«Підприємливий, професійний фермер в Україні обробляє все більше землі та набагато краще виконує свою роботу в сільському господарстві», - каже Хорш. «Я б сказав, що половина українських ферм працює з подібним рівнем ефективності, як і ферми в США та Західній Європі. Фермери, які обробляють 1,5-7 тис. га, і виробляють понад половину зернових культур в Україні, виконують дуже хорошу роботу».

Незважаючи на вражаючі втрати техніки під час війни, Хорш додає, що попит на посівні комплекси шириною 18 м, 12- ти метрові сівалки, самохідні обприскувачі та великі ґрунтообробні знаряддя залишається дуже високим. Основними факторами, що впливають на рішення про купівлю сівалок, є точність, глибина посіву та вища швидкість сівби. Також зростає попит на великогабаритну ґрунтообробну техніку та трактори високої потужності завдяки їхній досконалості та продуктивності.

Вирішення проблем фермерства в умовах воєнного часу
Два роки тому Лоран Штайнлаге, американський фермер, який отримав стипендію оператора природоохоронного землеробства 2023 року, приймав на своїй фермі у Вест-Юніон, штат Айова, українського фермера, який використовує технологію no-till. Український фермер, відомий просто як Костянтин, розповів про труднощі сільського господарства у воєнних умовах та про те, що північноамериканські фермери, які використовують технологію no-till, повинні знати про війну, що триває в Україні. Він каже, що на початку війни багато людей, які живуть в Україні, думали, що війна триватиме лише кілька тижнів. 

«У мене є друг, який живе в зоні бойових дій, який планував посіяти соняшник та кукурудзу і просто чекав на сприятливу погоду для посадки», - каже Костянтин. «Згодом російські солдати сказали йому, що він не може садити кукурудзу чи соняшник, бо рослини занадто високі, і їм потрібно було бачити українських бійців, які йшли полями. Він розглядав можливість переходу на сою, хоча в нього не було відповідного обладнання чи знань для успішної сівби сої».

Хоча Костянтин визнає, що безорний обробіток ґрунту та використання покривних культур є корисними сільськогосподарськими методами в мирний час для українських фермерів, вони не обов’язково є найкориснішими практиками для фермерів у певних регіонах країни в наші дні.

«Поле одного з моїх друзів було надто ущільнено російськими танками та військовою технікою», – каже він. «У такій ситуації добре, що він оре, бо танки не так сильно руйнували ґрунт, як це було б у випадку з безорним обробітком. Тому коли у твоїй країнї триває війна, можливо, в деяких районах краще все ж таки проводити оранку».

Прагнення до інновацій
Бажання українських фермерів компенсувати нестачу робочої сили, викликану війною, та підвищити продуктивність праці є причиною зростання інтересу до високотехнологічного сільськогосподарського обладнання.

«Руйнування, спричинені війною, створили можливість допомогти українцям модернізуватися за допомогою технологій точного землеробства, автоматизації та інших цифрових інструментів - насамперед сівби, обприскування та збору врожаю», - каже Бо Ларсен, фінансовий директор Titan Machinery.

«Автоматизація збору врожаю справді набирає популярності. Адже сидіти цілий день за кермом комбайна, постійно все контролювати та вносити корективи, може стати причиною стресів та неочікуваних результатів». 

«Тож автоматизація стала бажаною концепцією для українських фермерів. Що стосується обприскувачів, то кількість хімікатів, яку можна потенційно заощадити, привернула значну увагу».

Ларсен каже, що господарства з більшим земельним банком, які використовують більш потужне обладнання, є найбільш ймовірним потенціалом для прецизійних технологій.

«Саме за таких таких масштабів господарювання, точні технології можуть забезпечити фермерам рентабельність інвестицій, яку вони шукають», – каже він. «Це створює можливість не лише продавати нове обладнання з точними технологіями, встановленими на заводі, але й комплекти для подальшої модернізації наявної техніки, яка все ще перебуває у хорошому стані. Наша команда в Україні вважає, що відбудеться ще один крок уперед у впровадженні точних технологій, оскільки фермери відновлюватимуть свій парк техніки в повоєнних умовах».

Досвідчені фермери шукають правильні рішення
«Точне землеробство буде ключовим компонентом майбутнього сільського господарства України», - додає Дерріл Метьюз, президент групи з питань сільського господарства виробника іригаційних систем Valmont. «Наразі українські фермери відстають у впровадженні GPS та технологій диференційованого внесення добрив порівняно з такими ринками, як Північна Америка та Бразилія. Багато українського обладнання доволі старе. Фактично, лише половина їхньої наявної техніки може бути адаптована до цих нових технологій».