Артишок, спаржа, шафран — це про підхід, а не технологію
Маєте кілька паїв і думаєте, що вирощувати? Більшість зупиняється на польових культурах, овочах або картоплі - звично, зрозуміло, але конкуренція шалена і маржа мінімальна. Але дехто надає перевагу культурам, які на тій самій площі принесуть у рази більше за грамотного підходу до вирощування і реалізації.
Агроконсультант і фермер-практик Павло Булгаков PhD, старший викладач ТДАТУ вирощує нішеві культури у господарстві «Спаржева садиба» на Черкащині. У цьому матеріалі він розповідає про три культури, які варто спробувати замість звичних овочів, пише ІП "Кур'єр" із посиланням на Kurkul.com.
Спаржа - культура із заробітком до 1,5 млн грн з гектара
Спаржа - ультраранній овоч відкритого ґрунту. Перші досліди з вирощування культури Павло Булгаков розпочав ще у Каховці на Херсонщині. У 2020 році він почав писати дисертацію на тему «Поліпшення способу зберігання спаржі свіжої овочевої (Asparagus officinalis L.) з використанням комбінованого біополімерного покриття».
Після повномасштабного вторгнення росії та релокації фермер повернувся до цієї культури і продовжив її вирощувати вже на Черкащині.
Робота з цією культурою починається з вибору посівного матеріалу, які до речі можна придбати в нього. Фермер рекомендує обирати одразу готові саджанці, які бувають двох класів.
Клас А має більше коріння та дає перший урожай вже наступного року після висадки. Клас Б має менше коріння, на врожай доведеться чекати 2 роки, але ціна нижча.
«Є гроші і хочеться результату - обирайте клас А. Маєте час і обмежений бюджет - для вас клас Б. Я, наприклад, засаджую свої площі класом Б», - відповідає він.
Щодо гібридів, то канадський матеріал компанії Guelph (Eclips F1, Equinox F1, Millennium) може плодоносити на ділянці до 40 років. Голландські гібриди дають врожай до 15 років, а нерідко й довше. Ціна саджанців у роздріб орієнтовно 70-80 грн за одиницю класу А та близько 50 грн за клас Б. На площу 0,1 га потрібно приблизно 3 000 саджанців.
Схема висадки спаржі залежить від того, чи працює фермер вручну, чи з технікою. Технічний мінімум міжряддя становить 1,60 м. З досвіду Павла Булгакова найкраще дотримуватися відстані 1,70 м між рядами. Також існує однорядкова і дворядкова висадка. При другому варіанті бруньки розкладають ліворуч і праворуч від центру рядка на відстані 20-25 см між собою і виходить ряд у форматі шахової дошки. Такий варіант дає щільнішу посадку без втрати якості.
«Поливати найкраще крапельним зрошенням. Є ділянки без поливу, де збирають 4-4,5 т/га, але з поливом врожайність буде в рази більша. Спаржа росте на всіх типах ґрунтів, не боїться заморозків. Найбільш критичний фактор - дуже високий рівень ґрунтових вод», - каже фахівець.
У Центрі України перші пагони з'являються орієнтовно 8-18 квітня - залежно від погодних умов. За сприятливих умов пагін росте до 12 см за добу, тобто збирати культуру потрібно щодня.
Найактуальніше питання, про яке завжди думають фермери перед вирощуванням нішевих культур - це реалізація. За прогнозом Павла Булгакова, проблем із реалізацією спаржі в Україні не буде ще 5-7 років. За різними оцінками зараз її площі в Україні становлять до 500 га. Для порівняння, в Німеччині площа під культурою - 26 тис. га. Тобто, український ринок практично не заповнений.
«Багато українців просто не знають про спаржу або не розуміють, як її готувати. Але як тільки людина спробує - вона стає постійним покупцем. На вечірках, де є м'ясо і спаржа, спаржа закінчується першою. Клієнтська база формується природно - через дегустації, соцмережі, усно», - пояснює він.
Скільки ж можна заробити на культурі? За словами Павла Булгакова, гуртовий продаж з поля торік стартував від 800 грн/кг. На початку сезону в мережах супермаркетів фіксувалася ціна 300 грн за 250 г, тобто 1 200 грн/кг у роздріб.
З 1 га при дотриманні рекомендацій можна отримати до 6 т/га, хоча у Каховці Павло Булгаков збирав і понад 10 т/га спаржі.
При прямому продажі, за найнижчою ціною в минулому році від 300 грн/кг, з 0,2 га поля можна отримати до 300 000 грн за сезон або ж 1,5 млн грн/га.
«Вкладення у саджанці повертаються вже за перші 2 врожайні сезони. Після цього ділянка працює в плюс ще 12-20 років без додаткових витрат на посадковий матеріал», - каже він.
Крім свіжого продажу, спаржа добре зберігається і консервується. Це відкриває окремий напрям для фермерів, як-от крафтова консервація за власною рецептурою. Також спаржу можна заморожувати - вона зберігає смакові та харчові властивості, хоча трохи програє за текстурою.
Шафран - найдорожча спеція в світі
Серед нішевих культур Павло Булгаков радить спробувати також вирощувати шафран. Його збирають із квіток крокусу посівного (Crocus sativus), який цвіте виключно восени. Не варто плутати квітку з весняними крокусами - з них спецію не отримати. З кожної квітки крокуса посівного вручну виймають три приймочки та сушать. Так народжується найдорожча спеція у світі.
«Смак специфічний, з першого разу подобається не всім. Але користь - беззаперечна. Шафран має заспокійливу дію, містить антиоксиданти, а в Харківському онкологічному університеті навіть захищається дисертація про його онкостримуючі властивості», - розповідає фермер.
В Україні шафран успішно вирощують. Один із найпотужніших виробників - Віталій Шакало із Любимівки на Каховщині, який мав понад 1 га крокусу посівного. Зараз він виїхав з окупованих територій, але продовжує консультувати охочих. Павло Булгаков висадив цибулини крокусу посівного у своєму господарстві «Спаржева садиба» у вересні 2024-го, а вже 3 січня 2025-го шафран зацвів.
Схема посадки проста. Залежно від ґрунту викопується ямка глибиною 15-20 см. Рядки розміщуються так, щоб квіти можна було зібрати з доріжки, не заходячи в ряд. Є і цікаве агрономічне рішення - суміщення зі спаржею. Павло Булгаков висаджує спаржу, а де виходять клинки чи розвороти, то висаджує шафран. Поки спаржа вегетує - шафран спить, і навпаки. Влітку по шафрановій ділянці можна навіть проїхати технікою.
«Ціна 1 г шафрану у роздрібному продажі - 450 грн, хоча є ті хто продає дорожче. З 1 га можна зібрати до 12 кг спеції. Але вкладення в 1 га близько €70 тис. Тому починати треба з малого і нарощувати площі поступово», - каже він.
Зберігається шафран до 10 років. При правильному зберіганні його властивості лише покращуються. Тобто не продали цьогоріч - можна продати в наступному сезоні. Крім спеції, є окремий попит на шафрановий мед. На виставках він розходиться настільки швидко, що Павло Булгаков підносив коробку за коробкою до виставкового столу.
Артишок - три варіанти заробітку з одного куща
Наступна культура в списку експерта - артишок. Здавалося б, екзотика. Але Павло Булгаков одразу розставляє акценти - це не тільки гастрономічний каприз, а й рослина, яка є у складі більш ніж 90% препаратів для печінки. Тому перше завдання виробника - не просто продати плід, а пояснити покупцю його цінність. Це і є нішевість - не обсяги, а правильне позиціонування.
Як і зі спаржею, експерт радить вирощувати артишок з розсади, а не з насіння. Так буде менше випадів і вища гарантія результату. Розсаду можна замовити у нього з доставкою поштою. В себе на ділянці Павло Булгаков вирощує два гібриди - Лорка і Тупак.
«Ця рослина потребує простору. Технічний мінімум міжряддя - 1,60 м. Якщо на ділянці є крапельне зрошення з відстанню між емітерами 50 см, міжряддя можна скоротити до 1,20 м. Поруч нічого не садять, адже артишок пригнітить сусідів і сам дасть меншу врожайність», - пояснює він.
Зі шкідників артишоку найнебезпечніший вовчок, який дуже швидко знищує розсаду. Є два перевірені методи боротьби без хімії: пастка з банки або підготовлена з осені ямка 50×50 см зі свіжим гноєм, яку взимку при морозах вивертають і знищують популяцію.
«У сезон я продавав артишок по 350 грн/кг але були господарства що продавали дорожче. Якщо добре підживити кущ органікою, можна зібрати понад 2 кг плодів з куща. Хоча навіть 1 кг з куща на присадибній ділянці повністю покриє витрати на саджанці і вирощування + заробіток», - каже Павло Булгаков.
Окремий потенціал - плодоніжки. Деякі покупці замовляють їх спеціально, адже за смаком вони подобаються навіть більше, ніж сам плід. Якщо продати свіжий плід не вдалося - не проблема. Артишок зацвітає і перетворюється на декоративну рослину. Квіти купують флористи, сухі суцвіття йдуть в інтер'єрний декор, а сушене листя - у фіточаї. Продукція знайде покупця в будь-якому форматі.
Нішеве землеробство - це не про гектари, а про підхід. Павло Булгаков радить починати з малого.
«Спробуйте самі, пригостіть сусідів, розкажіть про користь - і клієнти з'являться самі», - каже він.
Будьте готові до експериментів і не бійтеся помилок. Перший сезон - це насамперед досвід, а не прибуток. Саме тому експерт наголошує: консультуйтеся із тими, хто вже вирощує, вивчайте досвід інших господарств, не копіюйте чужі схеми сліпо, а адаптуйте під свої ґрунти, клімат і ресурси.
І головне - нішевим може стати навіть звичайний овоч, якщо підійти до нього нестандартно. Питання не в тому, що саме ви вирощуєте, а в тому, чи вмієте пояснити покупцю цінність того, що він отримує.
Підготувала Рина ТЕНІНА
