"Діти навчилися мріяти": історія опікунки п'ятьох дітей з Одещини
Жителька міста Вилкове Тетяна Рибакова опікується п’ятьма дітьми, які за різних обставин опинилися без батьків.
Частина з них потрапила до родини після початку повномасштабного вторгнення. Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на Суспільне.
Тетяна Рибакова вперше взяла на себе обов'язок опікунки у 25 років. Все почалося з дівчини, яка у 2013 році тільки-но народила дитину та потребувала допомоги.
"З Микитою я познайомилася, коли йому було сім днів. Я від знайомих дізналася, що одна дівчина народила та вкрай потребує всього для дитини. Я на той момент мала можливість та почала допомогати всім: каші, речі, підгузки", - розповіла Тетяна.
З особистого архіву Тетяни
Пізніше біологічна мати залишила маленького Микиту у лікарні. Тетяна перебувала поряд з дитиною, доки хлопчика не забрали до дитбудинку. За словами жінки, після цього почалося "пекло" з поверненням Микити додому: "Десять місяців. Саме стільки я робила документи та доводила, що маю на цю дитину права. Бо вона моя. Моя з її семиденного життя. Були і біль, і відчай, і злість. З божою поміччю та втручанням обласноі адміністрації дитина нарешті опиналася вдома".
Тетяна розповіла, що й досі дивується з себе, проте не жалкує, що вирішила ще раз взяти дітей під опіку. Сталося це першого березня 2022 року. Майже через тиждень після початку повномасштабного вторгнення. Тетяні прийшла звістка про смерть її сусідки. Після поховання постало питання з ким залишити дітей: "Дітей нікуди було діти. І ніби родичі є, а діти нікому не потрібні. Я обережно Віці пропоную поїхати до мене, вона згодна. Бере Матвія і приходять до мене. Вже вдома я їй пропоную залишитись у мене жити як родина, як донька".
З особистого архіву Тетяни
За словами жінки, вона намагалася робити все м'яко та обережно, адже діти тільки-но поховали маму. Було складно, проте родина впоралася, - підсумувала вона.
Маленького Богдана Тетяні привели робітники служби у справах дітей у серпні 2022 року. Спочатку вона сумнівалася щодо опіки через нестачу фінансів та сил. Проте Богдан виявився рідним братом Микити.
"В мене на роздум хвилина. А як я зможу Микиті пояснити чого я не взяла його брата. Двух інших взяла, а брата ні. А чому би і ні, тарілку та ложку знайдем, спати де теж знайдем", - пояснила жінка.
З особистого архіву Тетяни
Так у родині з'явилася четверта дитина. Тетяна хвилювалася, аби хлопчик не втік, як це робив у біологічній родині. У вересні Богдан пішов у перший клас. Тетяна розповіла, що спочатку потроху привчала дітей до самостійності, давала змогу соціалізуватися. Проте всередині був страх, що Богдан втече, - поділилася вона: "І тут вже час, я виглядаю дітей, тримаю кулачки, подих затримала.... І вбігає Богдан, обіймає мою стареньку веранду, яка вже років десять проситься на зніс, закриває оченята і так лагідно, навіть поглажує її, і каже: "Нарешті дім, милий дім". Тоді сльози, як зараз згадую, чотири роки минуло".
Як пояснила Тетяна, "Милий дім" - це історія про те, що дітям неважливі проблеми з ремонтом або думки інших людей. Це все в голові лише у дорослих, додала вона.
У червні 2024 року Тетяна прихистила 17-річного Богдана. За словами жінки, хлопця поприсили взяти до себе до закінчення 11 класу та зробити йому документи: "Він мав тільки свідоцтво про народження. Сказано, зроблено. Дитина закінчила школу, відгуляла випускний. Я допомогла, зробила всі документи і дитина поїхала до брата та сестри".
З особистого архіву Тетяни
Тетяна поділилася тим, що ніколи не планувала таку велику родину. Просто діти не повинні жити у дитбудинках, - наголосила вона: "Я не супермама, і ніколи не претендувала на це звання. Я просто не вмію любити в півсерця. Я люблю всім серцем. Це все мої діти".
Нині разом з Тетяною проживають троє дітей: молодший Богдан, Матвій та Микита. Старший Богдан переїхав до родичів в інше місто. Донька Вікторія навчається у Міжнародному гуманітарному університеті.
Тетяна розповіла, що велика родина потребує значних фінансів. Діти ростуть, і їхні потреби також. Допомогу вона отримує від батьків та знайомих.
Наразі сім'я разом подорожує Україною та мріє побувати закордоном: "Ми подорожуємо: Львів,Чернівці. Зробили загранпаспотри, діти мріють про Єгипет. Діти навчились мріяти. Коли спочатку їх питала що вони хочуть, то вони не знали. Багато мрій здійснила: велосипеди, телефони. Зараз хочуть компьютер і не аби який, а ігровий".
What's Your Reaction?
