Психосоматоз — Чому виникає і як собі допомогти, поради психолога

Коли аналізи в нормі, а фізичний стан - ні. Три поради для кращого самопочуття.

7 липня 2026 - 17:28
Психосоматоз — Чому виникає і як собі допомогти, поради психолога

Річ може бути в стресах, яких так багато, що тіло не встигає розслаблятися і відпочивати. Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на психотерапевтку Ольгу Лазаренко та  NV.

Якщо у вас довго є болі чи неприємні відчуття, а аналізи та результати обстежень в нормі, можливі два варіанти:
- або дійсно причина медична, лікарі просто ще не виявили її і потрібно продовжувати шукати;
- або причина психологічна, точніше психосоматична, і потрібно звернутись до клінічного психолога і психотерапевта, щоб працювати із причинами болючих відчуттів.

Звісно, розподіл на тіло і психіку трохи штучний, адже наш організм цілісний. Але цей розподіл допомагає пояснити, чому з’являються болючі тілесні відчуття, і це не магія й не езотерика.

В класифікаторах хвороб виділяють кілька станів, коли тіло відчуває «замість» психіки: соматизований розлад, соматоформна вегетативна дисфункція, іпохондричний розлад, хронічний больовий розлад, неуточнений соматоформний розлад. Всі ці стани поєднують тривогу та неприємні чи болісні тілесні відчуття в різних органах і системах організму.

На чому побудований механізм їх розвитку?

- Людина не розпізнає чи не визнає свої емоції. Там, де б мали бути емоційні переживання, з’являється лише тілесний відгук, а емоційна частина просто не усвідомлюється.

Іноді щось нагадує про те, що було раніше, і тіло починає реагувати

- Тіло зберігає пам’ять про невербальний досвід і надлишок емоційного досвіду про минулі події, на рівні моторної кори, стовбура мозку, гіпоталамусу та проміжного мозку, включаючи сенсомоторну інтеграцію та інтероцепцію. Тому тіло може носити в собі напругу минулого, заблоковані емоції, а також несловесний досвід, який пов’язаний із процесами, які навіть не згадуються. Іноді щось в зовнішньому світі нагадує про те, що було раніше, і тіло починає реагувати, а ми навіть не розуміємо, чому.

- Накопичені м’язові затиски та гіперактивація симпатичної нервової системи - тут річ може бути в стресах, яких так багато, що тіло не встигає розслаблятись і відпочивати. Внаслідок цього виникають різноманітні больові відчуття і відчуття втоми.

- Хронічний стрес унеможливлює врівноваженість процесів активації симпатичної нервової системи та відпочинку - активації парасимпатичної нервової системи. Вагус («блукаючий нерв») грає тут важливу роль. У випадку хронічного стресу органи і системи отримують сигнали нерегулярно, організм може «застрягати» або в одному, або в іншому режимі. Блукаючий нерв працює розбалансовано і недостатньо гнучко регулює розслаблення, тому внутрішня напруга зберігається. А в критичних станах тіло може провалюватись в захисну функцію «замри», при цьому все одно переживаючи напругу. Оскільки блукаючий нерв іннервує багато внутрішніх органів і систем - дихальну, травлення, серцево-судинну - то він є важливою ланкою у розумінні зв’язку між розумом і тілом. Люди, з переважанням парасимпатичного гіпертонусу, часто мають схильність до низького тиску, проблем із травленням, підвищену стомлюваність, млявість тощо.

Усі ці випадки мають спільне пояснення: периферична нервова система пов’язана із головним мозком, а нерви і нервові закінчення іннервують все тіло, тому те, що ми називаємо психосоматозом, не є чимось містичним, а має цілком наукове пояснення.

Ось три практичні дієві поради для зменшення соматизації:

1. Відреагування емоцій. Якщо є напруга в тілі, можна сповільнитись і запитати себе: «Що я зараз відчуваю?». Проговорити чи намалювати емоції, поділитись з тим, кому ви довіряєте.

2. Дихання зменшує напругу. Особливо усвідомлене дихання. Зробіть три усвідомлених вдихи та видихи. Потім спробуйте знайти точку, де зібрана напруга в вашому тілі, і «подихати» через неї. Уявіть колір вашої напруги, а потім уявіть, як із видихом вона покидає ваше тіло і випаровується. Дихайте так стільки, скільки вам потрібно.

3. Спробуйте приземлитись у своє тіло і відчувати його зсередини: як воно рухається, як сидить, як стоїть, чого хоче. Спробуйте відчути вдячність та співчуття до свого тіла. Покладіть руку на серце і відчуйте тепло від неї, яке далі розповсюджується по вашому тілу. Скажіть собі добрі слова. Наприклад: «Я з тобою», «Я бачу, що тобі важко», «Я на твоєму боці», «Ти можеш відпочити» - чи будь-які інші, які народжуються зі співчуття та доброти до себе.
Підготувала Рина ТЕНІНА

What's Your Reaction?

like

dislike

love

funny

angry

sad

wow