Бронювання під контролем: держава переписала правила критичності, а бізнесу доведеться доводити своє право на існування в системі

Підприємство може сплачувати мільйони гривень податків, забезпечувати сотні робочих місць, сумлінно виконувати державні контракти - і все одно зіткнутися з ризиком втрати статусу критично важливого. Причина - масштабна перебудова системи визначення критичності та бронювання військовозобов’язаних, пише ІП "Кур'єр".

Держава змінює саму логіку допуску бізнесу до бронювання. Тепер важливо не лише те, скільки підприємство платить до бюджету, скільки людей працевлаштовує та яким формальним критеріям відповідає. Воно повинне переконливо пояснити, чому його безперервна робота справді необхідна країні під час війни.

А над усією процедурою з’явилася нова інституція - Координаційний центр з організації бронювання, без урахування рекомендацій якого уповноваженим органам доведеться ухвалювати рішення щодо критичності.

Міністерство економіки та довкілля України повідомило, що 90% державних органів, зокрема всі міністерства й обласні військові адміністрації, уже переглянули критерії критичності. Наступні етапи - державна реєстрація оновлених актів, перегляд раніше наданих статусів та розгляд нових заяв підприємств.

Хто ж вирішуватиме, який бізнес справді потрібен державі, за якими доказами та наскільки обґрунтованими будуть відмови?

Нова система критичності: що насправді ухвалив уряд
Постанову №1328 Кабінет Міністрів ухвалив ще 23 жовтня 2026 року, а зміни набрали чинності 27 жовтня. Саме ця дата стала точкою відліку нової процедури.

Основним нормативним підгрунтям системи залишається постанова КМУ від 27 січня 2023 року № 76, до якої внесено зміни.

Нововведення мають три важливі наслідки.

1. Галузеві та регіональні критерії підлягають повторному перегляду й погодженню.

2. Процедура визначення критичності доповнюється участю Координаційного центру, який розглядає звернення органів влади та надає рекомендації.

3. Держава посилює вимогу доводити реальне значення діяльності підприємства для оборони, економіки, інфраструктури та життєзабезпечення населення.

Це не анулювання бронювань одним рішенням уряду. Однак це створення механізму, через який раніше отримана критичність може бути переглянута, якщо її правова підстава перестала діяти.

І саме тут починаються найскладніші юридичні питання.

Координаційний центр: новий арбітр, від якого залежатиме доля підприємств
Найбільша зміна - створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України. Його співголовами визначено заступника міністра економіки та довкілля та заступника міністра оборони.

До його роботи залучають представників органів державної влади, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та критичну інфраструктуру.

Але найцікавіше - повноваження цього органу.

Він отримав можливість впливати одразу на декілька процесів:
- Узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності.
- Розгляд звернень щодо визначення підприємств критично важливими.
- Надання рекомендацій щодо скасування вже отриманого статусу, зокрема за матеріалами правоохоронних органів.
- Погодження збільшення обсягів бронювання понад базову квоту в передбачених законодавством випадках.

Отже, Центр не лише бере участь у формуванні правил, а й впливає на їх застосування до конкретного бізнесу.

Рішення  все одно залишаються за уповноваженими міністерствами, іншими державними органами та військовими адміністраціями. Проте вони повинні враховувати передбачені процедурою рекомендації Центру.

До місяця на рекомендації: новий фільтр
Постанова передбачає додаткові процедурні етапи. І для бізнесу вони мають цілком матеріальний вимір - час.

7 робочих днів - строк попереднього розгляду звернення уповноваженим органом.

До одного календарного місяця - граничний строк надання рекомендацій Координаційним центром.

7 робочих днів - строк невідкладного розгляду в Центрі за обґрунтованим зверненням уповноваженого органу.

3 робочі дні - строк ухвалення рішення уповноваженим органом після отримання рекомендацій.

Ці строки стосуються відповідних процедур, установлених постановою № 1328. Це не гарантія завершення всього процесу за їх арифметичною сумою.

Особливо важливий нюанс: місячний строк Координаційного центру обчислюється не від дати подання заяви підприємством, а від дати отримання Центром звернення державного органу.

Таким чином, навіть дисциплінований роботодавець не контролює швидкість усіх проміжних дій.

Якщо підприємство подає документи напередодні завершення критичності, воно може зіткнутися з розривом між закінченням попереднього рішення та ухваленням нового.

Тринадцять сфер: чи справді вся економіка однаково важлива?
Ще одна новація - зміна підходу до визначення діяльності, яка має критичне значення для держави.

За роз’ясненням Мінекономіки, підприємству недостатньо лише відповідати базовим фінансовим чи галузевим показникам. Для отримання або планового підтвердження критичності воно повинно додатково обґрунтувати наслідки припинення роботи та належність своєї діяльності до визначених критичних напрямків.

Перелік 13 сфер, названих Мінекономіки:

• Оборона і безпека - оборонно-промисловий комплекс.
• Енергетика - паливно-енергетичний комплекс.
• Реагування на надзвичайні ситуації - аварійно-рятувальні служби.
• Промисловість - добувна промисловість.
• Промисловість - переробна промисловість.
• Будівництво - будівництво.
• Продовольча безпека - агровиробництво.
• Логістика - транспорт і логістика.
• Цифрова економіка - інформаційні технології.
• Комунікації - зв’язок.
• Фінанси - банківська діяльність.
• Медицина - охорона здоров’я.
• Торгівля - роздрібна торгівля.

До цього також відносяться аварійно-рятувальні служби та сфера, узгоджена Координаційним центром.

На перший погляд, перелік охоплює основні складові економіки. Однак виникає проблема бізнесу, який не потрапляє до очевидної категорії, але забезпечує роботу підприємств із цього списку.

Наприклад, компанія постачає спеціалізовані компоненти для енергетичного обладнання. Інша виконує технічне обслуговування промислових систем. Третя надає послуги, без яких критичний виробничий процес може зупинитися.

Чи достатньо того, що їхні товари або послуги необхідні підприємству критичної сфери? Чи потрібно доводити належність власної діяльності до відповідної категорії? Які документи підтвердять цей зв’язок?

Відповідь залежатиме від застосовних нормативних критеріїв, характеру діяльності та конкретної правової підстави звернення.

Водночас Мінекономіки повідомляє, що перелік сфер може розширюватися за поданням профільного ЦОВВ або ОВА, погодженим із Координаційним центром. Для підприємств гуманітарної сфери також передбачено окремі можливості визнання критичної важливості.

Нове обґрунтування: доведіть, що без вас державі буде гірше
Окремої уваги заслуговує вимога обґрунтовувати наслідки зупинення діяльності підприємства.

У роз’ясненні від 12 листопада Мінекономіки називає чотири напрями можливих негативних наслідків:
1. Шкода обороноздатності держави.
2. Порушення життєзабезпечення населення.
3. Негативний вплив на роботу об’єктів критичної інфраструктури.
4. Загроза макрофінансовій стійкості держави.

І тут виникає найскладніша проблема юридичного доказування.

Як підприємству переконливо довести шкоду від події, яка ще не настала?

Зупинення діяльності - це прогнозований ризик. А отже, органам влади доведеться оцінювати не лише документи про наявні результати діяльності, але й прогнозовані наслідки її припинення.

Це може створювати значний простір для оцінювальних суджень та зловживань.

Одне підприємство надасть перелік контрактів, фінансову звітність та довідку про кількість працівників. Інше підготує комплексний аналіз виробничих процесів, ланцюгів постачання, залежності контрагентів і наслідків зупинення.

Обидва підприємства можуть реально мати критичне значення. Але якість підготовленого юридичного обґрунтування здатна суттєво вплинути на оцінку їхніх заяв.

Що підприємствам потрібно зробити вже зараз
Для мінімізації ризиків втрати критичності та пов’язаних із цим наслідків роботодавцям варто провести комплексну юридичну перевірку.

Перевірити, чи зберіг чинність конкретний галузевий або регіональний критерій, за яким підприємство отримало статус критично важливого.

Перевірити державну реєстрацію та дату набрання чинності новими критеріями відповідного органу.

Підготувати доказове обґрунтування наслідків зупинення діяльності підприємства, зокрема для обороноздатності, життєзабезпечення населення, критичної інфраструктури або макрофінансової стійкості держави.

Перевірити строки закінчення критичності, бронювань працівників та дотримання застосовної квоти.

Завчасно підготувати документи для підтвердження статусу, не покладаючись на ще не ухвалене автоматичне продовження.

Нова модель змушує бізнес готувати не просто пакет формальних документів. Підприємствам доведеться вибудовувати юридично обґрунтовану позицію щодо своєї ролі в забезпеченні державних інтересів.
Підготувала Рина ТЕНІНА