Геніальний поет і воїн-доброволець Далі: минає два роки без Героя України Максима Кривцова

У роковини загибелі Максима Кривцова ІП "Кур'єр" із посиланням на "Еспресо.Захід" згадує його життя та творчість.

Воювати Кривцов почав  ще у 2014-му році у складі 5-го батальйону ДУК "Правий сектор". Пройшов Піски та Авдіївку, а після демобілізації працював у Veteran Hub та з дітьми у "Строкатих єнотах". Коли почалося повномасштабне вторгнення, він знову пішов на фронт у складі ССО. Взяв собі позивний "Далі", бо тоді якраз відрощував вуса, щоб накручувати їх на манер відомого художника.

Але Максим був не лише воїном - він був поетом і митцем. Його поезія, як писав його товариш Ігор Нелін, відзначалася щирістю, відвертістю та вірністю принципам. Навіть у бліндажах, серед суворих умов війни, він облаштовував побут так, щоб довкола була творчість: розписував бліндажі цитатами та малюнками. Його збірка "Вірші з бійниці" стала однією з головних книг 2023 року, а щоденникові записи пізніше видали окремою книжкою "На мінному полі пам’яті".

Друзі та побратими відзначають його щирість, відкритість, дотепність та вірність принципам і ідеалам до кінця.

"Мав удачу спілкуватися з ним і вести заняття, де він був як слухач, на ветеранській програмі "Голоси війни". Дуже жива, дотепна, надзвичайно талановита людина", - писав про нього письменник Любко Дереш.

"Це той унікальний автор, від якого залишилося багато поезії, бо він і сам був поезією. Поезія з'являлася довкола нього, коли він буквально був у бліндажі, коли вони з хлопцями облаштовували його, то повністю розписали цитатами, малюнками, різними жартами - це був такий собі арт-бліндаж", - згадувала поета Олена Герасим'юк, парамедикиня Медичного батальйону "Госпітальєри".

Родина Максима продовжує популяризувати його спадщину: створено Фонд імені Максима Кривцова, батько записує пісні на його вірші, а мати наголошує, що він був не лише сином родини, а й сином країни.
"Це був найстрашніший рік нашого життя. Загинув він за нас, за наше життя, за небо, за дерева, за квіточки. Разом з ним загинули його ненароджені діти, його мрії, ненаписані вірші. Важко згадувати, але він був найсвітлішою людиною», -  згадує про Максима мама, Надія Кривцова.

 7 січня 2024 року Максим загинув на Харківщині, залишивши по собі приклад мужності, відданості та творчого духу. Його життя та творчість нагадують, що навіть у найтемніші часи можна залишатися щирим, відкритим і відданим своїм ідеалам.

22 серпня Президент України Володимир Зеленський надав йому звання Героя України (посмертно).
Підготувала Рина ТЕНІНА