Ця дорожня карта створена для ветеранів війни та їхніх родин, щоб пояснити маршрут медичної допомоги простою і зрозумілою мовою - від екстреної ситуації до планового лікування, реабілітації, ментального здоров’я, протезування та забезпечення ліками, повідомляє ІП "Кур'єр" із посиланням на Одеську ОВА.
Тут ви знайдете: куди звертатися в різних ситуаціях; що робити по кроках; які медичні послуги гарантовані державою; як захистити свої права, якщо виникають труднощі.
Це не про складну медичну систему. Це про те, як отримати допомогу вчасно, безкоштовно і без зайвих нервів.
Екстрена ситуація (загроза життю)
У разі раптового погіршення стану здоров’я (втрата свідомості, сильна кровотеча, різкий біль у грудях, тяжка травма):
Телефонуйте негайно: 103 - екстрена медична допомога 112 - єдина служба допомоги
Дзвінки безкоштовні, працюють цілодобово.
Якщо ви діючий військовослужбовець
Для отримання неургентної медичної допомоги, зокрема:
консультацій лікарів-спеціалістів;
обстежень;
оцінювання повсякденного функціонування;
реабілітації; переведення між медичними закладами
необхідно звернутися: до командира, або до представників Військово-медичних сил ЗСУ, зокрема до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону.
Якщо ви демобілізований ветеран або член родини ветерана
Невідкладний стан
Зверніться до найближчого закладу охорони здоров’я (бажано комунальної форми власності).
Невідкладна медична допомога надається безкоштовно, незалежно від статусу ветерана та місця реєстрації.
Право на медичну допомогу
Медична допомога надається в межах Програми медичних гарантій (ПМГ) відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Адміністратор програми - НСЗУ (Національна служба здоров’я України).
Статус учасника бойових дій або ветерана не є обов’язковим для отримання базової медичної допомоги за ПМГ.
Статус потрібен для: розширених програм (зокрема стоматології та зубопротезування); окремих пільг і спеціалізованих сервісів.
Планова медична допомога (немає прямої загрози життю)
У більшості випадків потрібне електронне скерування, яке надає сімейний або лікуючий лікар.
До яких лікарів можна звертатися без скерування:
сімейний лікар;
лікар акушер-гінеколог;
лікар-психіатр;
лікар-нарколог;
лікар-стоматолог;
лікар-педіатр.
Сімейний лікар - ключова точка маршруту
Сімейний лікар: проводить первинну оцінку стану здоров’я; видає електронні скерування; виписує електронні рецепти; відкриває електронний лікарняний; може скерувати на оцінювання повсякденного функціонування (ОПФ).
ОПФ необхідне для:
призначення або корекції реабілітації;
протезування або заміни протезів;
формування чи перегляду індивідуальної програми реабілітації;
вирішення питань щодо інвалідності.
Якщо декларації немає - її можна укласти з будь-яким лікарем або закладом, що має договір з НСЗУ.
Потрібно мати:
паспорт громадянина України;
реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);
мобільний телефон.
Сімейного лікаря можна змінювати. Медичну допомогу можна отримувати не за місцем реєстрації, а за місцем фактичного перебування.
Ментальне здоров’я
Перший крок - сімейний лікар, який:
проводить скринінг психологічного стану;
надає базову психологічну допомогу;
за потреби скеровує до фахівців.
Центри ментального здоров’я (ЦМЗ):
психологічна допомога;
психосоціальна підтримка;
консультація психіатра (за показаннями).
Важливо знати
звернення до психолога не означає психіатричний облік; психолог не встановлює діагнозів; звернення по психологічну допомогу не обмежує прав ветерана.
