Якої допомоги потребують люди з порушеннями слуху в Україні

Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на УСІ.

"Я - народився з порушеннями слуху. І так: вперше вивчати жестову мову я почав тут - на цих курсах", - каже учасник курсів ЮАО Богдан. 

Богдану - дев’ятнадцять Молодий хлопець, який любить активний спорт, відпочинок, гуляти з друзями. Його родина - також живе з порушеннями слуху. Однак, опановувати українську жестову мову хлопець почав лише після повноліття, тому що родина - не володіа нею.
"Я пам’ятаю свої емоції, коли почав вчити жестову мову. Для мене світ наповнився сенсами, можливістю пояснити, що тебе тривожить та болить, що ти хочеш і як взагалі бачиш це життя", - каже Богдан. 

Курси української жестової мови від ЮАО, крім Богдана, регулярно відвідує ще кілька десятків людей. Більшість з них - представники гуманітарного сектору: волонтери, працівники неурядових громадських організацій. Також багато відвідувачів - люди, близькі та рідні котрих мають порушення слуху та потребу у комунікації без бар’єрів.
"Загалом, курси української жестової мови поділені на два великі блоки. Найперше, це базовий курс, який необхідний для тих, хто вивчає УЖМ* з нуля. Другий блок - це курси вже для тих, хто володіє жестовою мовою на базову рівні і прагне зараз поглибити знання", - каже проєктна менеджерка ЮАО Елизавета Маліна. 

Курси - лише частина зусиль, які направлені на побудову безбар’єрного середовища для людей з порушеннями слуху. За оцінками Українського товариства глухих,  в Україні проживає приблизно 50 тисяч людей з порушеннями слуху, які активно користуються жестовою мовою як основним способом комунікації. І, попри велику кількість стереотипів, ці люди також потребують уваги та турботи.
"Проста ситуація, яка описує стан справ: майже ніхто не думає про те, що люди з порушеннями слуху не чують сигнал повітряної тривоги", - розповіла проєктна менеджерка Юкрейн Асістанс Організейшн Анастасія Лобкіна. 

Тому ще однією активністю організації стало забезпечення людей з порушеннями слуху смарт-годинниками, на які приходять сповіщення повітряної тривоги. На відміну від телефону або іншого дивайсу, годинник завжди знаходиться при людині і може сповістити про небезпеку.

Загалом, за час роботи, важливі смарт-годинники отримали близько 300 осіб з Одещини, Миколаївщини та Херсонщини. Люди з порушеннями слуху потребують передусім безбар’єрного комунікаційного середовища, де відсутність звуку компенсується візуалізацією та сучасними технологіями. Ключовими аспектами є інформаційна доступність (субтитрування відеоконтенту, можливість виклику онлайн перекладача у державних установах, адаптацію веб-ресурсів, супровід жестовою мовою в медіа та публічних установах) та використання допоміжних пристроїв, таких як індукційні петлі в громадських місцях, системи FM та світлова індикація замість звукових сигналів тривоги чи виклику та мінімізація фонового шуму, що заважає роботі слухових апаратів.
"Окрім технічних засобів, існує критична потреба у цифровій інклюзії: можливості викликати екстрені служби через текстові повідомлення та доступі до відеосервісів із перекладачами жестової мови в лікарнях, банках чи судах. Наприклад, ми, як організація, взяли участь у створенні інклюзивного простору на Старосінній площі", - каже засновник ЮАО Майкл Фредрік Сколарі. 

Важливою частиною роботи ЮАО також є безкоштовна правова допомога.

Її надає юрист, який володіє жестовою мовою. Надання правової допомоги саме жестовою мовою є критичною умовою забезпечення інформацією про актуальні зміни в законодавстві та реального розуміння природи законів для людей з порушенням слуху.Специфічна юридична термінологія є занадто складною для розуміння через звичайне листування, читання договору або зчитування з губ, що створює величезний ризик помилкового трактування під час юридичних процесів.З вересня 2025 року вже надано більше 100 індивідуальних консультацій з різних питань та розкрито чимало тем шляхом групових консультацій у форматі лекцій із права жестовою мовою.

Найпрекраснішим є те, що це сприяє розвитку правосвідомості серед людей з вадами слуху та усвідомленню їхніх прав та обов’язків у нашій країні.
Підготувала Рина ТЕНІНА