Український фермер розробив технологію, яка знижує витрати на пальне у 6 разів

Надбанні знання чоловік вкладав в свої дослідження та розробив власну систему регенерації ґрунту. Сьогодні за його технологією працюють понад 110 господарств по всій Україні. Як протягом 20 років фермер розвивав унікальну технологію та як вона працює - в інтерв’ю AgroNews, пише ІП "Кур'єр".

- Григорію розкажіть з чого ви починали?
– У 2001-2003 роках були сильні посухи, і в 2005 році я був практично банкрутом. Тоді і почав думати, як змінити ситуацію. Перші книжки, які я прочитав, це були роботи Івана Овсінського, «Нова технологія землеробства». Потім вивчав роботи Соколовського, Бойка. Їздив у Полтавську область дивитися на безвідвальну технологію. Ноу-тілл тоді ще тільки починався, ні в кого не виходило. Я почав все записувати. Вів щоденники погоди, спостереження за ґрунтом.
Починаючи з 2005 року я вивчив багато публікацій європейських та американських учених з питань регенеративного землеробства. Зацікавився японською технологією ефективних мікроорганізмів EM-препаратами, якими японці відновили свої ґрунти після тотальної хімізації у 1970-х. За десять років вони повністю забезпечили себе продовольством. Паралельно вивчав геологію, фізику, хімію, біологію.

Довідка:
ЕМ-препарати – це мікробіологічні добрива та біопрепарати, що містять спеціально підібрані колонії корисних бактерій (молочнокислі, фотосинтезувальні, азотофіксувальні), дріжджі та грибки. 

Потім натрапив на роботи американського вченого Міллера, який досліджував зародження життя на Землі і створив апарат для відтворення первинного біологічного середовища. Я взяв за основу цей принцип і почав виробляти власні органічно-мінеральні добрива з відходів виробництва, рослинних решток, меляси.

Довідка:
Меляс – це густий, темний сироп із солодкувато-гіркуватим присмаком. 

- Як правильно застосовувати вашу технологія та як вона працює на практиці?
– Найпростіший показник – це пальне. Я витрачаю на гектар 40 літрів дизпалива. Миронівський хлібопродукт 250 літрів. Тільки на цьому різниця колосальна.
Також беремо до уваги вологозбереження. Зверху в мене лежить мульчуючий шар 10–12 см, який щороку вростає в землю. У найспекотніший рік, а 2023-го у нас було 36 градусів, температура мого ґрунту не піднімалася вище 32. В ґрунті відбувається атмосферна іригація, тобто гаряче повітря заходить у пухкий верхній шар, торкається холодного нижнього і конденсується. Фактично ґрунт сам себе поливає.

- Як ви захищаєте рослини без допомоги хімії?
– Я використовую для цього рослини. У верби є саліцилова кислота, яка є сильним антисептиком. Замість фунгіцидів я використовую витяжку з верби. Від шкідників можна застосовувати витяжку з американського клена ясенолистого. Його листя містить багато алкалоїдів, і він чудово працює як інсектицид. Також використовую вільху, березу. Усе це додаю в розчин при кожному обприскуванні чи вношу добрива, чи гербіциди.
Цього року приїхали замовники з Києва – крафтова пекарня. Взяли жито на аналіз, відвезли в інститут експертизи МВД, зробили хроматографію. Виявилося чисте, без жодної хімії та мінеральних добрив. Забрали все жито і сказали, що будуть брати і надалі.

- Як фермер може почати впроваджувати вашу технологію?
– Він може звернутися до мене. Фермер показує реальні показники: скільки витрачає на гектар, які врожаї. Я одразу попереджаю, що перші три роки урожайність може не зростати, але витрати будуть зменшуватися. Прибуток з’являється саме за рахунок зниження витрат, а не росту врожаю. Далі вже стабільний результат.
Для господарства від 1000 га завод з виробництва препаратів можна побудувати приблизно за мільйон гривень. Потрібен молодий біохімік і хімік, який вміє самостійно виробляти необхідні речовини. Моя мрія, щоб у кожному господарстві стояв такий біозавод і ми не залежали від імпортних препаратів.

- Чому ця тема важлива саме зараз?
– Тому що якщо ми вступимо в ЄС і не перебудуємо свої підходи нас витіснять. Польські фермери вже дихають в спину. Крім того, Україна підписала вимоги Зеленого курсу ЄС, і моя система повністю їм відповідає.
Зокрема, ми виробляємо їжу. Не просто вирощуємо культури на продаж, а виробляємо те, що їдять люди. Тому питання мікотоксинів, мікро пластику в препаратах, хімічного навантаження на ґрунт – це питання здоров’я українців.
Підготувала Рина ТЕНІНА