Румунія розглядає можливість активації статті 4 НАТО після інцидентів із дронами

Про це заявила міністерка закордонних справ Оана Цою в ексклюзивному інтерв'ю для Digi24. Цою підкреслила, що Румунія не має нечіткої позиції стосовно росії, пише  ІП "Кур'єр" із посиланням на Rupor.

Після того як три російські безпілотники незаконно перетнули повітряний простір Румунії і були збиті, влада зробила низку дипломатичних кроків. Рішення про виклик посла росії в Бухаресті є офіційним заходом протесту. Як зазначила глава МЗС, аналогічні дії вже робилися раніше, зокрема після інциденту з дроном типу Shahed у Галаці.

За словами Цою, цей крок спрямований на забезпечення «ясності перед усіма нашими міжнародними партнерами щодо протесту, який Румунія заявляє на адресу російської федерації». Вона додала:

«Це також дипломатичний захід для прояснення того, де ми бачимо відповідальність, і це важливо, у тому числі під час розмов, які ми ведемо та проводимо всередині НАТО та з міжнародними партнерами, щоб підвищити потенціал стримування та оборони на території Румунії».

Коментуючи можливість звернення до статті 4 Північноатлантичного договору, міністр підтвердила наявність такої можливості:

«Румунія має цю опцію. Крім того, стаття 4, коли вона була введена в перші атаки, які росія мала в Криму, Румунія була однією з ключових країн у цьому процесі».

В даний час координація з союзниками відбувається на безперервній основі як військовими, так і дипломатичними каналами. НАТО вже висловило офіційну позицію щодо останніх інцидентів і підтвердило зобов'язання щодо зміцнення моніторингу та оборони на східному фланзі, включаючи Чорне море.

Для зміцнення повітряного простору Румунії партнери Альянсу надсилають додаткову підтримку. Зокрема, на початку червня Італія перекинула на румунську територію чотири літаки Eurofighter Typhoon та підрозділ із 180 військовослужбовців для участі у місіях повітряної поліції.

Крім того, продовжується співпраця з іншими союзниками:

• Великобританія підтримує місію повітряної поліції у рамках регулярного внеску.

• Канада сприяє зміцненню безпеки Чорного моря.

• США продовжують консультації, а на території Румунії вже задіяно радар Merops, інтегрований в операційну систему НАТО.

Глава румунської дипломатії зазначила, що країни Балтії, держави східного флангу, а також Португалія, голова Європейської ради Антоніу Кошта та Угорщина висловили публічну підтримку Румунії.

На рівні Європейського союзу також вжито заходів у відповідь. У зв'язку з останніми атаками у Києві, нападом на консульство Латвії та порушенням повітряного простору Румунії, у Брюсселі було викликано посла росії при ЄС для вручення спільного протесту.

Наприкінці липня 2026 року Румунія зіткнулася із серією порушень свого повітряного простору. Військові зафіксували появу та знищення трьох російських безпілотників у ході послідовних інцидентів:

• 24 липня 2026 року - перша ворожа мета була успішно перехоплена та збита літаком F-16 румунських ВПС у районі Падіна (повіт Бузеу).

• 25 липня 2026 року - другу повітряну мету було ліквідовано вранці поблизу населеного пункту Святий Георгій у дельті Дунаю.

• 26 липня 2026 року - третя за три дні (і друга менш ніж за 24 години) впала після перехоплення в районі Суліна-Кілія безпосередньо над територіальними водами Румунії в Чорному морі.

Як зазначали румунські офіційні особи та військові експерти, перехоплення здійснювалося в рекордні терміни силами винищувачів F-16, проте поява трьох літальних апаратів за три дні фактично кваліфікується як пряма загроза та напад на безпеку східного флангу НАТО.
Підготувала Рина ТЕНІНА