Перетворюється на отруту: дослідники стривожені зростанням рівню мишʼяка у повсякденному продукті

Згідно з новим науковим дослідженням, через глобальне потепління та зміну клімату, вирощування рису може нести небезпеку для споживачів. Вища температура та більша кількість вуглекислого газу (CO2) в повітрі спричиняє поглинання цією культурою неорганічного миш’яку. Токсичність рису суттєво підвищиться.

Новина про небезпеку рису, спричинену погодніми умовами, не є новою. Дослідження проводять протягом 21 століття. Міжнародне дослідження Колумбійського університету опубліковане в The Lancet Planetary Health також виявило причину для хвилювання. Тепліша атмосфера, багата на CO2 - ознака сучасного клімату - призводить до вищих рівнів неорганічного миш’яку в рисі.

Сам по собі, миш’як - це природна сполука, що міститься в повітрі, воді та ґрунті, за даними  Національного інституту раку (NCI). Він також може потрапляти в навколишнє середовище внаслідок сільськогосподарської та промислової діяльності. Миш’як існує у двох формах - органічній та неорганічній. Неорганічна форма є більш токсичною і пов’язана з підвищеним ризиком раку сечового міхура та шкіри, серед інших видів раку.

Дослідники протягом десятиліття вивчали кілька рисових полів у дельті річки Янцзи в Китаї. Оскільки ґрунти зазнають найбільших хімічних та мікробних змін, це впливає на рис.

Як миш’як потрапляє в рис
Видобуток корисних копалин, виплавка металів та виробництво можуть забруднювати ґрунт і підземні води неорганічним миш’яком. Так само можуть робити пестициди на основі миш’яку та відходи великомасштабного тваринництва. Але людська діяльність - не єдиний спосіб потрапляння. У всіх своїх мінеральних формах Арсеній як елемент є 20-м за поширеністю у земній корі. Ерозія ґрунту від течії річок та тисячоліття зносу ландшафту від кругообігу води також відіграють свою роль. Від цього страждають люди, які залежать від цих ресурсів для пиття, миття та приготування їжі, а також для вирощування своїх врожаїв.

Утім, експерти з охорони здоров’я зазначають, що найбільше занепокоєння викликає не вживання рису на вечерю. Натомість, це кумулятивний вплив, який може виникнути від вживання рису з вищим вмістом миш’яку протягом багатьох років. Маленькі діти можуть бути особливо вразливими через менший розмір тіла та організм, що росте.

Прогнози ризиків рису
Зі зростанням температур та рівнів CO2 вміст миш’яку в рисі стане небезпечним. Очікується, що у В'єтнамі та Індонезії спостерігатимуться найвищі концентрації миш’яку в їхніх рисових культурах. Це може призводити до раку легенів, шкіри та сечового міхура, поряд зі збільшенням проблем розвитку мозку у дітей. Однак для того, аби зменшити вплив Арсенію необхідне масове скорочення викидів парникових газів. Учені рекомендують виробникам виводити сорти рису, які менш схильні поглинати миш’як із ґрунту.

Скільки можна їсти
Для одного з досліджень науковці проаналізували загальний та неорганічний рівні миш’яку у двох-трьох зразках 52 рисових продуктів - арборіо, басматі, коричневого рису, жасмину, рису для суші, білого та попередньо приготованого рису для мікрохвильової печі, а також рисових гарнірів із приправами. Продукти також були протестовані на кадмій, свинець та ртуть. На основі отриманих даних дослідники розрахували кількість порцій кожного продукту, яку дорослі та діти можуть безпечно вживати на тиждень. (Порції дещо відрізнялися залежно від продукту, але зазвичай означали ¼ склянки сухого рису.)

Келлі Джонсон-Арбор, докторка медицини, токсикологиня MedStar Health розповіла: «Для людей, які дотримуються збалансованої дієти, малоймовірно, що такі впливи призведуть до токсичності або небажаних наслідків для здоров’я. За можливості вибирайте басматі, і спробуйте готувати рис у надлишку води, а потім зливати її.
Підготувала Рина ТЕНІНА