…Ось і літо пройшло…

Як співала Софія Ротару:    « Ось і літо пройшло, наче і не бувало..»

 Для когось це були канікули, період подорожей та відпочинку . А от працівникам шкіл та відділу освіти було не до розваг. Як водиться , літо напружений період ремонтів, реконструкцій та підготовки до нового навчального року.

  Короткий коментар до результатів такого «відпочинку» надала завідуюча відділом освіти

Жанна Волканецька:

-        Не можу сказати , що задоволена на всі 100% , але роботи проведені дуже великі.

Комісія Міського Голови з прийомки готовності учбових закладів  до навчального року ,прийняла всі школи без серйозних зауважень, відмітила Жанна Миколаївна.

Відремонтовані учбові класи та кабінети. Всі школи забезпечені захисними укриттями (Там , де їх поки що немає, досягнута домовленість з власниками сусідніх укриттів.)

В цьому році ВСІ учні будуть забезпечені гарячим харчуванням. Обіди будуть безкоштовними. Частину витрат фінансує держава, частину – міський бюджет.

Для цього у всіх школах обладнані приміщення їдалень та підготовлений персонал.

Так, що  1 вересня всі школи готові зустріти своїх хазяїв – учнів .

- До речі, скільки їх?

_ В цьому навчальному році школу покинуть 450 випускників. А їм на зміну готові прийти 535 першокласників. Та що шкільна сім’я росте.

  Весело та креативненько пройшло свято знань в четвертій школі. Всі вітали першокласників. А ті у відповідь станцювали танець.

 Така відповідь всім сподобалась і юні артисти одержали свою частку заслужених аплодисментів.

  Завітав з поздоровленнями до школярів навіть пес Патрон, який повеселив і малих і дорослих. А потім першокласники ( при допомозі батьків) висадили в дворі школи ялинки. Будуть рости ялинки, а разом з ними «садівники».

Цей рік для школи взагалі незвичайний. Школа відмічає ювілей. П’ять років тому вона одержала статус початкової, до речі єдина в Ізмаїлі. І почалося нове життя.

  -Спочатку було незвично а інколи і важкувато. Але ж і цікаво, і захоплююче, ділиться директор школи Ірина Тимофеєнко. Як то кажуть: «Очам страшно, а руки роблять».

І ось уже в класах нові меблі, різноманітне обладнання. Школі не страшні блекаути - є свій генератор, індивідуальна котельня з запасом палива. Обладнано в школі укриття. Але головна цінність, це наш педколектив , підкреслила Ірина Михайлівна.

І не випадково уже сьогодні приходять батьки, щоб записати свою дитину в школу уже на слідуючий рік. А це ознака довіри до школи, її вчителів, рівня їх роботи.

                                                                                                   Михайло Зодченко.