На Одещині виставлять на продаж виноробний завод, базу відпочинку та майно НБУ: які об'єкти готують до аукціонів

Про це в інтерв'ю Суспільному розповіла членкиня правління акціонерного товариства "Прозорро.Продажі", комерційна директорка Марія Оленич, повідомляє ІП "Кур'єр".

Наразі в системі оголошено понад 450 лотів, частина з яких розташована на Одещині.

Серед найдорожчих - складський адміністративний майновий комплекс Національного банку України в Одесі. Стартова ціна становить 96,5 млн гривень.

Також потенційним інвесторам запропонують:

• базу відпочинку "Фінансист" у Затоці зі стартовою ціною 1,76 млн гривень;
• будинок культури у селищі Нові Білярі за 1,95 млн гривень;
• земельні ділянки різного призначення та об'єкти нерухомості.

Серед анонсованих продажів - єдиний майновий комплекс державного підприємства "Котовський виноробний завод" у Подільську. До складу лота входять нерухомість, виробниче обладнання та техніка. Стартова вартість об'єкта - 24,8 млн гривень.

Окремо готують до приватизації єдиний майновий комплекс державного підприємства "Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерних розвідуваннях для будівництва". Його стартова ціна становить 4,9 млн  гривень, а майно розташоване в Одесі та Ізмаїльському районі.

За словами Марії Оленич, під час воєнного стану громади Одеської області входять до трійки найактивніших організаторів аукціонів за їх кількістю.

Водночас за доходами від проведених торгів область входить до десятки найкращих регіонів України.

Після початку повномасштабного вторгнення найбільші кошти інвестори вкладають у виробничі підприємства, портову інфраструктуру та землю.

Лідерами за доходами стали:

• виробничі підприємства та єдині майнові комплекси - 20 лотів на понад 1,16 млрд гривень;
• портова інфраструктура - 53 лоти на 355 млн гривень;
• земельні ділянки (оренда та продаж) - майже 3,5 тисячі лотів більш ніж на 420 млн гривень.

Як пояснила Оленич, земельні торги формують масовий попит серед фермерів та орендарів, тоді як великі виробничі підприємства і порти купують переважно великі інвестори.

Попри війну найбільші угоди пов'язані саме з виробничо-логістичними комплексами - олійножировими комбінатами, морськими портами та зерновими терміналами. Це, за словами співрозмовниці, свідчить, що інвестори й надалі бачать перспективу в експортній та агропромисловій економіці регіону.

Водночас стабільний попит зберігається і на комерційну нерухомість у центрі Одеси - нежитлові приміщення та підвали під магазини чи інший бізнес.

За словами Марії Оленич, рішення про приватизацію ухвалює не "Прозорро.Продажі", а власник або балансоутримувач майна.

Перед продажем необхідно оформити документи, вирішити земельні та майнові питання, а в умовах війни - ще й провести технічні обстеження після можливих пошкоджень.

Як приклад вона навела колишню кондитерську "Профітролі", яка належала Національному банку України. Після пошкоджень унаслідок російських атак у 2024 році її вдалося продати лише у 2026 році - за 93 млн гривень.

При цьому громадяни також можуть ініціювати передачу занедбаних державних або комунальних об'єктів на приватизацію чи в оренду.

Серед найбільших успішних аукціонів останніх років Марія Оленич назвала продаж майна збанкрутілого Іллічівського олійножирового комбінату. Актив реалізували за майже 697 млн гривень.

До переліку найдорожчих також увійшли:

• морський торговельний порт Усть-Дунайськ - 201 млн гривень;
• машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон" - 120 млн гривень.

Найдорожчим комунальним активом стала нерухомість в Одесі, яку продали за 15 млн гривень.

Попри постійні російські атаки інтерес інвесторів до активів південних регіонів зберігається. За статистикою "Прозорро.Продажі", на один успішний аукціон із продажу чи оренди комунального майна зазвичай припадає від двох до трьох учасників.

В Одесі конкуренція ще вища. На окремі аукціони з продажу комерційної нерухомості претендують від 10 до 15 учасників.

Попри безпекові ризики саме портова інфраструктура демонструє один із найкращих результатів, каже Марія Оленич.

Через систему вже продали:

• морський торговельний порт Усть-Дунайськ - за 201 млн гривень;
• Білгород-Дністровський морський торговельний порт - за 90 млн гривень;
• майновий комплекс "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" - за 5,1 млн гривень.

Крім цього, складські майданчики безпосередньо на причалах здають в оренду за мільйонні суми, а портові крани регулярно продають із підвищенням ціни під час аукціонів.

За словами Марії Оленич, дорогі виробничі комплекси або підприємства мають вузьке коло потенційних покупців.

Перед купівлею інвестори аналізують не лише стартову ціну, а й майбутні витрати на модернізацію, розвиток підприємства чи погашення можливих боргів.

Саме тому повторні аукціони дозволяють знайти ринкову ціну, яка влаштовує як продавця, так і покупця.

Через систему "Прозорро.Продажі" реалізують не лише нерухомість чи підприємства.
Одними з найцікавіших лотів Марія Оленич назвала 22 тонни конфіскованих креветок, 25 тонн арахісу, рахат-лукум, металобрухт міді комунального підприємства "Одесміськелектротранс", трактори Балтської громади та Ізмаїльського порту.

Однією з найсвіжіших угод став продаж майнового комплексу Саратського виноробного заводу, який у березні 2026 року реалізували більш ніж за 10 млн гривень.

За словами Оленич, саме різноманіття лотів - від конфіскованих товарів до морських портів - демонструє, наскільки універсальним інструментом стали електронні аукціони для держави та громад.
Підготувала Рина ТЕНІНА