Чи може військовослужбовець бути ФОП у 2026 році: що дозволено та які податки не потрібно платити

Українське законодавство дозволяє військовослужбовцям зберігати державну реєстрацію фізичної особи - підприємця під час військової служби. Однак не всі військові мають однакове право здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки на військових посадових осіб поширюються обмеження, встановлені антикорупційним законодавством, інформує ІП "Кур'єр".

Окремо передбачені податкові пільги для підприємців, яких мобілізували або які уклали контракт про проходження військової служби. У 2026 році діють спеціальні правила звільнення від сплати ПДФО, єдиного податку, військового збору та ЄСВ за себе.

Чи потрібно військовослужбовцю закривати ФОП
Частина третя статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає збереження державної реєстрації підприємницької діяльності за визначеними категоріями громадян, які проходять військову службу.

Зокрема, це стосується громадян, які проходять базову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом за обставин, передбачених зазначеною нормою.

У разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану державна реєстрація підприємницької діяльності таких осіб не припиняється на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Отже, мобілізація або прийняття на військову службу за контрактом самі по собі не є підставою для обов’язкового закриття ФОП.

При цьому необхідно розмежовувати збереження статусу підприємця та безпосереднє провадження підприємницької діяльності. Наявність запису про ФОП у Єдиному державному реєстрі не означає, що на конкретного військовослужбовця не поширюються інші встановлені законом обмеження.

Яким військовослужбовцям дозволено займатися підприємницькою діяльністю
Питання здійснення підприємницької діяльності військовослужбовцями регулюється, зокрема, статтею 25 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, крім установлених законом винятків.

Проте зазначена заборона поширюється не на всіх військовослужбовців.

Як пояснило Національне агентство з питань запобігання корупції у листі від 6 серпня 2026 року  №203-01/52980-26, чинне законодавство розрізняє поняття військовослужбовця та військової посадової особи.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», військовими посадовими особами є військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на їх виконання відповідно до законодавства.

Таким чином, не кожен військовослужбовець є військовою посадовою особою.

НАЗК наголошує, що на військовослужбовців, які не є військовими посадовими особами та не належать до інших визначених законом суб’єктів, обмеження статті 25 Закону «Про запобігання корупції» не поширюються.

Водночас ці обмеження застосовуються до військових посадових осіб та особового складу штатних військово-лікарських комісій, зазначених у підпункті «г» пункту 1 частини першої статті 3 антикорупційного Закону.

Отже, військовослужбовець, який не є суб’єктом відповідних антикорупційних обмежень, не позбавлений права займатися підприємництвом лише через факт проходження військової служби.

Разом із тим така діяльність повинна здійснюватися з дотриманням установленого порядку проходження військової служби, вимог військової дисципліни та інших законодавчих обмежень.

Чи може військова посадова особа продовжувати вести бізнес
Для військових посадових осіб діє загальна заборона підприємницької діяльності, встановлена статтею 25 Закону «Про запобігання корупції». Однак закон передбачає винятки з цієї заборони.

У пункті 9.5.2 Методичних рекомендацій НАЗК щодо застосування антикорупційних обмежень роз’яснено, що частина третя статті 39 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» допускає можливість продовження підприємницької діяльності військовослужбовцями, зокрема військовими посадовими особами, за визначених умов.

Зазначений виняток застосовується, якщо особу призвали на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийняли на військову службу за контрактом у відповідних обставинах, до такого призову або прийняття на службу вона вже займалася підприємницькою діяльністю та була зареєстрована як ФОП, а статусу військової посадової особи набула саме внаслідок призову або прийняття на військову службу.

За сукупної наявності цих обставин НАЗК не вважає продовження підприємницької діяльності порушенням статті 25 Закону «Про запобігання корупції».

Водночас цей виняток не поширюється на осіб, які ще до відповідного призову або прийняття на службу вже належали до суб’єктів антикорупційних обмежень, зокрема були військовими посадовими особами, для яких заборона займатися підприємництвом уже діяла.

У листі від 6 серпня 2026 року НАЗК окремо наголосило, що за наявності передбачених законом умов військова посадова особа, яка провадила підприємницьку діяльність до мобілізації або укладення контракту, не зобов’язана вчиняти дії щодо припинення цієї діяльності на виконання частини другої статті 25 антикорупційного Закону.

Таким чином, сама наявність у військовослужбовця керівної посади не завжди означає обов’язкове припинення підприємницької діяльності. Визначальне значення мають обставини набуття відповідного статусу та дата початку підприємництва.

Чи можна зареєструвати ФОП після мобілізації
Законодавство не містить загальної заборони на державну реєстрацію ФОП для всіх без винятку військовослужбовців.

Однак можливість розпочати підприємницьку діяльність під час проходження військової служби залежить від того, чи поширюються на особу антикорупційні обмеження.

Військовослужбовець, який не є військовою посадовою особою або іншим суб’єктом обмежень, установлених статтею 25 Закону «Про запобігання корупції», не має загальної заборони на підприємництво саме на підставі цієї статті.

Натомість військова посадова особа, на яку поширюються відповідні обмеження, не може автоматично скористатися винятком для підприємців, які вже здійснювали діяльність до призову або укладення контракту, якщо вирішила розпочати бізнес тільки після набуття статусу військової посадової особи.

При цьому навіть у випадках, коли реєстрація ФОП під час служби допускається, дата її проведення впливає на право підприємця користуватися спеціальними податковими пільгами.

Які податки не сплачують мобілізовані ФОП у 2026 році
Податкові пільги для підприємців, які проходять військову службу, встановлені пунктом 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідні положення були змінені Законом України від 18 червня 2025 року №4505-IX, який набрав чинності 5 липня 2025 року.

Відповідно до зазначеної норми самозайняті особи, зокрема фізичні особи - підприємці, які були призвані на військову службу під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом за визначених законодавством умов, звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору за себе на період служби.

Це звільнення застосовується незалежно від того, має підприємець найманих працівників чи ні.

Пільговий період починається з першого числа місяця, у якому особу призвали на військову службу або з нею уклали контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, і триває до останнього дня місяця демобілізації або звільнення зі служби.

Принциповою умовою застосування цієї податкової пільги є те, що особа повинна бути зареєстрована як ФОП до дати призову або укладення відповідного контракту.

Якщо військовослужбовець зареєстрував ФОП уже після мобілізації або укладення контракту, звільнення від зазначених податків за пунктом 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу на нього не поширюється.

Такі підприємці повинні нараховувати і сплачувати відповідні податки та подавати звітність за загальними правилами обраної системи оподаткування.

Чи може мобілізований ФОП отримувати дохід і не сплачувати єдиний податок
Отримання підприємницького доходу під час військової служби саме по собі не позбавляє ФОП права на податкове звільнення.

Як роз’яснює ДПС, пункт 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу дозволяє застосовувати пільгу підприємцям, зареєстрованим до призову або укладення контракту, незалежно від факту отримання доходу чи прибутку під час проходження служби.

Зокрема, у роз’ясненні від 28 жовтня 2026 року ДПС зазначила, що ФОП третьої групи може добровільно подати податкову декларацію та відобразити дохід, отриманий від підприємницької діяльності під час військової служби.

У такому випадку за наявності права на відповідну пільгу обов’язку нараховувати та сплачувати єдиний податок і військовий збір із такого доходу немає.

Водночас право отримувати підприємницький дохід не скасовує інших вимог спрощеної системи оподаткування.

Зокрема, ФОП повинен дотримуватися встановленого для відповідної групи граничного обсягу доходу.

Якщо платник єдиного податку другої або третьої групи перевищує дозволений обсяг доходу, виникають передбачені Податковим кодексом наслідки, включно із застосуванням ставки єдиного податку 15% до суми перевищення та необхідністю переходу до іншої групи або на загальну систему оподаткування за встановленими правилами.

Отже, звільнення від сплати єдиного податку на період військової служби не означає можливості без обмежень перевищувати встановлені для відповідної групи ліміти доходу.

Чи потрібно військовослужбовцю-ФОП сплачувати ЄСВ за себе
Питання звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування регулюється окремо від податкових пільг.

Відповідно до пункту 9² розділу VIII Закону України №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ФОП, яких призвали на військову службу під час мобілізації або залучили до виконання визначених законом мобілізаційних обов’язків, у тому числі за контрактом, звільняються від виконання передбачених частиною другою статті 6 Закону обов’язків на весь строк служби, якщо вони не є роботодавцями.

Проте з 1 жовтня 2025 року для підприємців, які є роботодавцями, також діє механізм звільнення від сплати ЄСВ за себе на підставі частини шостої статті 4 Закону №2464-VI.

Якщо за мобілізованого підприємця або військовослужбовця, який проходить службу за контрактом, інший роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок, такий ФОП не зобов’язаний додатково сплачувати ЄСВ за себе за відповідний період.

У цьому випадку роботодавцем, який здійснює відповідні страхові внески, може бути військова частина або інший підрозділ сил безпеки й оборони України, у якому підприємець проходить службу.

Таким чином, наявність найманих працівників у мобілізованого ФОП не означає автоматичного виникнення обов’язку сплачувати ЄСВ за себе.

Важливим є виконання умов, установлених законодавством, зокрема сплата за нього страхового внеску іншим роботодавцем у необхідному розмірі.

Саме такий підхід ДПС підтвердила в чинному роз’ясненні Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу щодо застосування звільнення з 1 жовтня 2025 року.

Водночас звільнення підприємця від ЄСВ за себе не означає звільнення від обов’язків страхувальника щодо найманих працівників.

Що робити військовослужбовцю-ФОП, який має найманих працівників
Податкове законодавство передбачає спеціальний порядок виконання обов’язків підприємцем, який проходить військову службу та використовує найману працю.

Відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу, якщо підприємець на час військової служби уповноважує іншу особу здійснювати виплату заробітної плати або інших доходів працівникам, обов’язки з нарахування та утримання ПДФО і військового збору з таких виплат виконує уповноважена особа.

При цьому відповідні податки, нараховані й утримані з виплат працівникам, підлягають сплаті демобілізованим підприємцем протягом 180 календарних днів із дня демобілізації або звільнення з військової служби без застосування передбачених законом штрафних санкцій та пені.

Податкова звітність щодо таких виплат подається протягом 150 календарних днів із дня демобілізації або звільнення зі служби.

Аналогічні спеціальні строки передбачені пунктом 9² розділу VIII Закону №2464-VI для ЄСВ, нарахованого уповноваженою особою з виплат працівникам. Цей порядок підтверджений роз’ясненням ДПС від 1 вересня 2026 року.

Водночас ці строки застосовуються до визначених законодавством обов’язків і не означають загального перенесення всіх можливих податкових платежів підприємця на період після завершення військової служби.

Чи потрібно подавати податкову звітність під час служби
Звільнення від обов’язку подавати звітність із ПДФО, єдиного податку та військового збору за себе застосовується на підставі відомостей, які ДПС отримує з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Йдеться про інформацію щодо дати призову на військову службу, укладення контракту, демобілізації або звільнення зі служби.

Якщо ці відомості надходять до податкового органу, окрема заява для застосування передбаченого законом звільнення не потрібна.

Якщо відповідна інформація відсутня в реєстрі або не надійшла до ДПС, підприємець має право подати заяву та документи, що підтверджують проходження військової служби.

Це можуть бути військово-облікові документи, інший документ уповноваженого державного органу із зазначенням відомостей про призов або копія контракту.

Заяву може подати сам підприємець або його уповноважений представник.

ДПС також роз’яснює, що якщо військова служба охоплювала весь звітний рік, ФОП на загальній системі оподаткування, який користується відповідною пільгою, не зобов’язаний подавати декларацію про майновий стан і доходи за такий рік, навіть якщо отримував підприємницький дохід.

Якщо служба тривала лише частину року, декларацію необхідно подати протягом 180 календарних днів після демобілізації або звільнення з військової служби із зазначенням доходів та податкових зобов’язань за періоди, на які відповідне звільнення не поширюється. На цьому ДПС нагадала в офіційному роз’ясненні від 12 листопада 2026 року.

Для підприємців на спрощеній системі діють особливості подання декларацій залежно від групи єдиного податку та тривалості служби. При цьому відсутність обов’язку подавати декларацію за період звільнення не забороняє добровільно відобразити підприємницький дохід у випадках, передбачених роз’ясненнями ДПС.

Чи потрібно мобілізованому ФОП сплачувати ПДВ
Звільнення від ПДФО, єдиного податку та військового збору не означає автоматичного звільнення підприємця від усіх податкових обов’язків.

Зокрема, мобілізація сама по собі не звільняє ФОП - платника ПДВ від обов’язків щодо нарахування та сплати податку на додану вартість і подання відповідної звітності.

Водночас пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу передбачає особливості подання податкових декларацій за періоди, у яких не виникають об’єкти оподаткування або відсутні показники, що підлягають декларуванню.

Отже, мобілізований ФОП - платник ПДВ не зобов’язаний подавати декларацію з ПДВ за звітні періоди, у яких відсутні операції з постачання чи придбання товарів і послуг та інші показники, які потрібно декларувати. Цю позицію ДПС підтвердила в роз’ясненні від 3 вересня 2026 року.

Якщо ж під час військової служби здійснюються операції, що зумовлюють виникнення відповідних зобов’язань із ПДВ, необхідно виконувати вимоги Податкового кодексу.

Що робити, якщо податкова вже нарахувала податки мобілізованому ФОП
Пункт 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу передбачає спеціальні механізми скасування нарахувань та врегулювання податкових зобов’язань мобілізованих підприємців.

Зокрема, за наявності підстав для звільнення суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, нараховані за відповідні періоди військової служби, підлягають скасуванню в установленому порядку.

Також законодавство передбачає скасування визначених штрафних санкцій і пені, пов’язаних із невиконанням відповідних обов’язків у період служби.

Якщо підприємець сплачував єдиний податок або військовий збір за періоди, протягом яких мав право на звільнення, він може скористатися передбаченою Податковим кодексом процедурою повернення або зарахування надміру сплачених коштів.

Для платників єдиного податку третьої групи, які самостійно задекларували та сплатили відповідні суми, ДПС роз’яснює можливість подання уточнюючої декларації для зменшення раніше визначених податкових зобов’язань.

Застосування цих механізмів залежить від дотримання умов звільнення та загальних процедур, установлених Податковим кодексом України.
Підготувала Рина ТЕНІНА