Андрій Яніцький: Найбільша загроза для медіа — штучний інтелект, а не телеграм-канали

Про це, а також про довіру до журналістів, майбутнє українських редакцій та роль документального кіно, про майбутнє журналістики, вплив штучного інтелекту на інформаційний простір, довіру до медіа та комунікацію між військовими й цивільними розповів в інтерв’ю УСІ журналіст, медіаменеджер, голова правління ГО «ПроМедіа» Андрій Яніцький, пише ІП "Кур'єр".

Андрій Яніцький народився у Севастополі, тому Одеса для нього - ще й можливість побачити рідне Чорне море. Утім, цього разу головною причиною візиту став фестиваль документальних фільмів про війну, до організації якого долучилася його колега, співзасновниця ГО «ПроМедіа» Анастасія Сімонова.

На думку Яніцького, такі події сьогодні мають значно більше значення, ніж просто кінопокази. Вони допомагають скорочувати дистанцію між військовими та цивільним суспільством.
"Це ось та армія, яка складається із наших людей. Люди продовжують творити і знімати документальні фільми, знімають про те, як вони бачать війну, бачать героїзм щоденний, бачать, у тому числі, і нещастя різні. І ось цей фестиваль - це, можна сказати, теж комунікація між військовими і цивільними. Військові показують свій побут, своє щоденне життя, свої тренування. І цивільні, які не долучені до війська з різних причин, можуть подивитися, як це відбувається, відчути це. Кажуть, що є ціла прірва між військовим життям і цивільним життям. І такі події допомагають цю прірву трохи подолати, щоб не було в суспільстві конфліктів, щоб було більше взаємного розуміння", - зазначив Андрій Яніцький.

Він переконаний, що суспільству вже зараз необхідно готуватися до повернення великої кількості військових із фронту. Причому змінюватися, за його словами, мають насамперед цивільні.
"Коли кажуть, що треба адаптувати ветерана до цивільного життя, то це неправда. Треба нас, цивільне життя, адаптувати під реалії. Тому що реалії - це те, що відбувається зараз на лінії фронту, це те, що відбувається в частинах. І рано чи пізно війна завершиться. І сотні тисяч людей повернуться з війська в цивільне життя. І ми вже зараз розуміємо, що можуть бути якісь конфлікти, тертя між тими людьми, які мали той досвід і не мали того досвіду. І щоб цього не було, такі події, як цей Тиждень воєнного кіно, дуже важливі", - наголосив він.

Під час розмови журналісти торкнулися і змін в інформаційному просторі. Якщо раніше головні редактори газет і телеканалів фактично визначали, про які події дізнається суспільство, сьогодні інформація оточує людей звідусіль. Новини надходять із соціальних мереж, месенджерів, Telegram-каналів та інших платформ.

Андрій Яніцький каже, що за таких умов роль професійних медіа не зменшилася, а стала ще важливішою.
"Сьогодні медіа - це такий метроном, за яким ти можеш звірити свої ритми, чи правильно ти оцінюєш реальність. Це щось, через що ти можеш налаштувати своє сприйняття реальності. Тим більше важливо відрізняти, що таке справді професійне медіа, яке робить новини, де є фактчекінг, де є етичні стандарти, професійні стандарти, редакційні процеси. Тобто навіть якщо вони помилилися, вони наступної хвилини скажуть, що ми помилилися, вибачте, ось тут треба так читати. І важливо відрізняти їх від непрофесійних виробників контенту, блогерів, людей, які вдають, що вони медіа, але ними не є", - пояснив він.

На його думку, один із найпростіших способів перевірити надійність інформаційного ресурсу - подивитися, хто за ним стоїть. Професійна редакція має відкрито називати своїх журналістів, редакторів, власників та пояснювати джерела фінансування. Чим більше такої прозорості, тим більше підстав для довіри.

Водночас Яніцький наголошує, що в умовах війни якість інформації безпосередньо впливає на безпеку громадян. Від новин люди отримують інформацію про загрозу обстрілів, бойові дії, евакуацію, а також ухвалюють важливі рішення щодо свого майбутнього.
"Роль медіа вкрай важлива, тому що без медіа, без доступу до інформації ми не можемо приймати рішення в житті. Наприклад, ми не знаємо, купувати квартиру чи не купувати, планувати дитину в родині чи не планувати, залишатися в цьому місті чи виїздити за кордон. Іноді від того, як працює медіа, залежить життя і здоров’я людей. Тому що ми живемо в небезпечний воєнний час і маємо розуміти, де відбуваються бойові дії, чи є загроза посилених ракетних ударів. І якщо медіа бреше, то ми ризикуємо просто померти, вчасно не виїхати з міста, яке може бути окуповане. Демократія неможлива без медіа. Медіа - це інфраструктура демократії, частина демократії", - наголосив журналіст.

Проте найбільшою загрозою сучасному інформаційному простору Яніцький вважає навіть не анонімні Telegram-канали, які можуть поширювати недостовірну інформацію. На його переконання, значно серйозніший виклик становить розвиток штучного інтелекту та так званої синтетичної журналістики - контенту, який створюється автоматизованими системами.
"Зараз найбільшою загрозою є штучний інтелект, насправді, і синтетична журналістика. Це новий термін, який з’явився в науковому середовищі, йдеться про новини, які пишуть роботи. І тут важливо не бути таким олдскульним, що я ніколи не буду користуватися штучним інтелектом, тому що це неправильно. Ти себе позбавляєш багатьох можливостей і знижуєш свою ефективність. Але водночас не треба делегувати штучному інтелекту свої когнітивні функції, не треба віддавати думання штучному інтелекту. Тобто рішення, ідеї і креатив мають залишатися за тобою, а штучний інтелект має бути тільки виконавцем і допомагати тобі, асистувати тобі", - пояснив Яніцький.

Особливу небезпеку, за його словами, становить можливість масового створення інформаційних ресурсів, які зовні виглядатимуть як звичайні новинні сайти, але насправді працюватимуть в інтересах конкретних політичних чи інших замовників.
"Є вже гіпермедіа, які створюються фактично роботами. Програма створює десятки, сотні сайтів, які пишуть у потрібному ключі для того, хто фінансує це все. І таким чином відбувається пропаганда під виглядом медіа. Несподівано ви можете побачити якесь нове медіа, яке буде писати про Одесу. І там буде все, як ви любите, і під вас буде підлаштовано, і буде писати про ваші улюблені гурти, про вашу улюблену їжу. І між тим вони почнуть розказувати, наприклад, який прекрасний цей кандидат. Або, що гірше, на геополітичному рівні просуватимуть певний порядок денний", - попередив медіаексперт.

Він зауважив, що технології штучного інтелекту вже застосовуються не лише в інформаційній війні, а й безпосередньо на полі бою. Тому зупинити їхній розвиток навряд чи можливо. Натомість суспільству потрібно навчитися розпізнавати маніпуляції та критично ставитися до отриманої інформації.

Ще однією проблемою журналіст називає якість державних комунікацій. На його думку, українським чиновникам досі часто бракує вміння просто, зрозуміло та відкрито розмовляти з громадянами. Водночас успішні приклади вже існують - як на муніципальному рівні, так і в комунікаціях окремих військових підрозділів.
Підготувала Рина ТЕНІНА