Заповіт — не завжди головне: експертка пояснила, як розподіляється спадщина в Україні

Питання спадкування в Україні часто викликає суперечки та непорозуміння, адже порядок отримання майна залежить як від прописаних законом правил, так і від умов заповіту. Нотаріус, Голова Комісії НПУ з питань інформатизації, цифрової трансформації та запобігання кіберзлочинності Наталія Козаєва пояснила в коментарі УНІАН, як ділиться спадщина у спадок першої черги, хто має обов’язкову частку та скільки коштує увесь процес. Про це інформує ІП "Кур'єр".

Як працює право спадкування – черговість та основні принципи
Спочатку експерт звернула увагу на те, що заповіт має перевагу над законним порядком наслідування, і уточнила, що він дає людині можливість самостійно визначити, кому саме передати своє майно – "це можуть бути як родичі, так і будь-які інші особи". І лише у разі відсутності заповіту або якщо він охоплює не все майно, спадщина розподіляється відповідно до закону про черговість спадкування, визначену Цивільним кодексом України.
Так, зі слів фахівчині, в Україні діє п’ять черг спадкування:

• перша – діти спадкодавця, той із подружжя, хто його пережив, та батьки;
• друга – рідні брат і сестра, баба та дід;
• третя – рідні дядько та тітка;
• четверта – особа, яка проживала однією сім’єю зі спадкодавцем не менше п’яти років;
• п’ята – інші родичі до шостого ступеня споріднення.

Вона підкреслила, що кожна наступна черга отримує право на спадщину лише за відсутності або відмови спадкоємців попередньої. Тобто спадкоємці другої черги (брати та сестри) можуть отримати майно тільки якщо на нього не претендують їх батьки, а також діти та дружина/чоловік померлого.

Що таке обов’язкова частка у спадщині
Далі Козаєва пояснила, що навіть наявність заповіту насправді не завжди дозволяє повністю позбавити родичів спадщини, оскільки існує так звана обов’язкова частка, "яка захищає право певних категорій спадкоємців незалежно від змісту заповіту, складеного померлою особою".
Така частка, за її словами, гарантується:

• малолітнім і неповнолітнім дітям;
• повнолітнім непрацездатним дітям;
• непрацездатному подружжю;
• непрацездатним батькам.

Тобто ці особи не можуть бути повністю позбавлені спадщини, навіть якщо не згадані у заповіті. При цьому "обов’язкова частка становить половину того, що така особа отримала б за законом", – уточнила експертка.
З цього приводу вона навела приклад: якщо є заповіт на одну дитину, але також є непрацездатна дружина та мати з інвалідністю, вони все одно отримають частку майна: "Якби заповіту не було, спадщина поділилася б між ними порівну – по 1/3 кожному. Але заповіт є, тож дружина і мати отримають по половині від законної частки, тобто по 1/6".
Відповідно, решта майна відійде дитині, зазначеній у заповіті. 

Хто має право на спадщину серед дітей
Оскільки йдеться про дітей, слід також прояснити, як саме майно ділиться між нащадками. З цього приводу нотаріус підкреслила, що всі діти мають рівні права на спадкування, незалежно від обставин їх народження: "Ми перевіряємо наявність усіх дітей, і вони також отримують 1/2 від тієї частки, яку отримали б за законом".
Більше того, вона уточнила, що йдеться як про дітей, народжених у шлюбі, так і поза шлюбом або від попередніх стосунків.

Кому переходить квартира без заповіту або без спадкоємців – що каже закон
Експертка пояснила, що спадкування квартири за заповітом дозволяє передати її будь-якій особі, але з певними обмеженнями. Наприклад, як вже було сказано, навіть за наявності заповіту неможливо повністю позбавити спадщини дітей та непрацездатних родичів – вони все одно отримають обов’язкову частку.
Водночас все ж є спосіб передати майно без спадкових обмежень – зробити це за життя за допомогою договору довічного утримання: "Це договір, за яким одна особа набуває у власність квартиру ще за життя власника і зобов’язується його утримувати чи забезпечувати (залежно від умов договору)".
Право власності у такому разі реєструється одразу, але з обтяженням – квартиру не можна продати чи іншим чином відчужити. Хоча, зі слів фахівця, після смерті відчужувача ця заборона знімається нотаріусом.
Як зазначила Козаєва, у такому випадку майно не входить до спадщини, тож на нього не поширюються права інших спадкоємців і обов’язкова частка не застосовується.
Втім, цей договір може бути в будь-який час розірваний з підстав того, що набувач не виконує його умови.

Кому переходить квартира, якщо немає спадкоємців
Нотаріус пояснила, що у випадку відсутності спадкоємців ані за заповітом, ані за законом майно визнається "відумерлою спадщиною": "Тоді майно переходить у власність територіальної громади – але не за місцем знаходження майна, а за місцем відкриття спадщини".
При цьому заява до суду подається через рік після відкриття спадщини.
Водночас, як уточнила експерт, потенційно претендувати на майно може співмешканець, але лише через суд і за умови доведення спільного проживання не менше п’яти років.
Доказами щодо цього можуть бути свідчення, спільні витрати, комунальні платежі та інші підтвердження ведення спільного господарства. Якщо ж доказів немає, то шанс отримати спадщину, зі слів фахівця, є мінімальним.

Хто успадковує квартиру в першу чергу, якщо спадкоємців кілька
Козаєва зазначила, що складнощі часто виникають тоді, коли домовитися не можуть безпосередньо спадкоємці першої черги – в яких частках їм володіти нерухомістю чи як поділити майно: "Часто батьки припускаються помилку - не складають заповіт, сподіваючись, що діти самостійно все владнають, але це лише ускладнює ситуацію".
Вона навела приклад: якщо у спадкодавця троє дітей і дві квартири, поділити майно порівну буває непросто. У результаті кожен отримує по 1/3 частки в обох об’єктах, тобто виникає шість свідоцтв про право на спадщину, що є доволі витратно. При цьому жоден зі спадкоємців так і не стає повним власником окремої квартири.
Вирішити цю проблему, з її слів, можна через договір про поділ спадкового майна: він дозволяє спадкоємцям самостійно визначити, хто і що отримає, навіть якщо за законом майно мало б ділитися порівну.
У такому випадку кожен із трьох спадкоємців із наведеного прикладу отримує окреме майно без поділу часток: один – одну квартиру, другий – іншу, а третій – грошові кошти або депозити. У підсумку оформлюється значно менше свідоцтв про право на спадщину, що також зменшує витрати.

Які витрати виникають при оформленні спадщини
Як наголосила експерт, оформлення спадщини є складнішим процесом, ніж здається на перший погляд: "Свідоцтво про право на спадщину за рівнем юридичних наслідків співставне з договором купівлі-продажу, а перевірки з ним навіть ретельніші".
Вона пояснила, що нотаріус повинен перевірити особу спадкоємця, документи, наявність санкцій, перебування у розшуку, правильність ідентифікаційних кодів, підтвердження родинних зв’язків тощо. І чим більше таких перевірок потрібно – тим більшими будуть витрати.
Також часто виникають труднощі через помилки в документах або невідповідність електронних записів, що потребує додаткових запитів і витрат.
Експертка порадила завчасно перевірити:

• правильність ПІБ і дат у документах;
• наявність свідоцтв про народження, шлюб чи розлучення;
• зареєстровані права власності на майно;
• оригінали документів, що підтверджують право власності.

Вона також рекомендувала заздалегідь внести дані про майно, зареєстроване до 2013 року, до Державного реєстру речових прав.

Скільки треба сплатити, щоб відкрити спадкову справу
Козаєва визначила три етапи у роботі нотаріуса, повʼязані з видачею спадщини: відкриття спадкової справи, підготовка документів, а також видача свідоцтва та державна реєстрація права власності.
Відкриття спадкової справи, за відсутності додаткових перевірок і запитів, з її слів, "стартує" приблизно від 3 тис. грн, а вартість наступних етапів залежить від обʼєму спадщини та роботи з документами.
Під кінець вона підсумувала, що найкращий спосіб уникнути конфліктів щодо того, хто є спадкоємцем квартири після смерті власника – завчасно оформити заповіт або передати майно за життя через договір дарування чи довічного утримання.
Підготувала Рина ТЕНІНА