Від складних процедур до гнучких рішень: як сучасні фінансові інструменти розширюють можливості фермерів

Поряд із традиційним банківським кредитуванням на ринку закріпилися інструменти, які дозволяють фермерам залучати кошти, ресурси або техніку швидше й на простіших умовах - без складних процедур і формальних обмежень. Про це повідомляє ІП "Кур'єр" із посиланням на Agronews.ua.

Їхній розвиток став практичною відповіддю на те, що класичні фінансові моделі не завжди працювали на користь агровиробників, зокрема малих і середніх. Бюрократичні процеси, високі вимоги до застави, тривалий розгляд заявок, а також обмежений доступ до оборотного капіталу й товарного кредиту суттєво звужували можливості фермерів саме в ті моменти, коли фінансування було критично необхідним. З початком повномасштабної війни ці бар’єри лише посилилися через зростання ризиків та постійні збої в роботі господарств.

На цьому тлі на ринку почали поширюватися і масштабуватися підходи, що частково знімають ці обмеження, роблять фінансування більш придатним до умов роботи агровиробників й розширюють можливості агробізнесу в умовах підвищеної невизначеності.

Як зазначає голова Правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) Ростислав Дюк, сьогодні агровиробники дедалі частіше використовують комбінований підхід до фінансування. Поряд із традиційним банківським кредитуванням вони залучають партнерські програми між банками та постачальниками, а також альтернативні інструменти - лізинг, факторинг, фінансування під майбутній урожай та рішення, інтегровані безпосередньо в цифрові аграрні платформи.
«Головною тенденцією на сьогодні є те, що агровиробник шукає не окремий кредитний продукт, а комплексне фінансове рішення, яке враховує сезонність бізнесу, ризики та особливості конкретного господарства», - говорить він.

Фінтех-платформи як шлях до швидкого і доступного кредитування
До появи спеціалізованих фінтех-рішень доступ малих та середніх фермерів до кредитування був складним і виснажливим. Аграріям необхідно було заповнювати безліч паперових заявок, збирати пакети документів, проходити тривалі перевірки і довго очікувати на відповідь.

Ситуація почала змінюватися з появою цифрових інструментів, які спрощують доступ агровиробників до фінансування завдяки автоматизації та інтеграції даних з відкритих державних реєстрів. Прикладом таких рішень є фінтех-платформи AgriAnalytica, AgroApp та Uteka.Agribusiness, створені для спрощення доступу агровиробників до фінансування. Їхній розвиток відбувався за підтримки Програми АГРО.

Кожна з них платформ вирішує різні потреби аграріїв:

●       AgriAnalytica – пропонує цифровий офіс із фінансовими дашбордами, планами вирощування врожаю, інструментами аутсорсингу, вбудованими зв’язками з кредиторами та постачальниками, а також консультаційною підтримкою.

●       AgroApp – telegram-бот, який допомагає сформувати заявку на кредит на основі даних з відкритих державних реєстрів, завантажувати документи, відстежувати статус у реальному часі, а також забезпечує можливість живого чату.

●       Uteka.Agribusiness – автоматизує підготовку бізнес-планів та консолідовану фінансову звітність для складних клієнтів із декількома підприємствами.

У результаті завдяки цифровим рішенням фермер отримує спрощений шлях до подачі заявки та швидкий доступ до фінансування, а кредитори – більше даних для перевірки й ухвалення рішення. Ростислав Дюк вважає, що саме цифрові сервіси стали одним із найбільш помітних чинників трансформації агрофінансування.
«Коли рішення про фінансування ухвалюється за годину, а не за три тижні, це змінює бізнес-модель та дозволяє спростити доступ до фінансування для малих і середніх агровиробників», – зазначає він.

Водночас ефективність фінансування в агросекторі також значною мірою залежить від надійності ключових активів, передусім земельного банку, який і надалі залишається для кредиторів базовим елементом оцінки ризиків. Саме тому невід’ємною складовою розвитку фінтех-екосистеми стали рішення, які дають змогу підвищувати прозорість ринку земельних ресурсів України.

Одним із прикладів таких рішень є IT-платформа Vkursi Zemli, що агрегує геопросторову та юридичну інформацію про земельні ділянки. Її розвиток також підтримувала Програма АГРО. Платформа дає змогу швидше перевіряти дані про власників та умови оренди, оцінювати нормативну вартість землі, виявляти обтяження чи юридичні ризики, а також моніторити зміни в режимі реального часу на основі даних із державного реєстру.

У практичному вимірі такі інструменти несуть користь для всіх сторін: для кредиторів та інвесторів – це скорочений час на перевірки і зниження ризику помилкових рішень, тоді як для агровиробників більш зрозуміла та прогнозована оцінка їхніх можливостей, а отже – кращі передумови для доступу до фінансування.

Не менш важливою частиною фінтех-екосистеми є й механізми, що працюють із інформацією і допомагають фермерам краще орієнтуватися у фінансових інструментах, ринкових умовах і практичних сценаріях їх використання. Сьогодні цей запит закриває Aggeek – комунікаційне середовище, яке структурує інформацію про доступні можливості та напряму з’єднує фермерів та постачальників.

У межах такого підходу агровиробники отримують узагальнену й актуальну картину ринку в одному просторі, що спрощує вибір інструментів і прискорює ухвалення рішень у сезонній роботі, а постачальники отримують доступ до прямого інформування про свої пропозиції та умови.

Розвиток цього фінтех-формату також підтримувався в межах ініціатив із розширення доступу ММСП до фінансування та інформації.

Змішане фінансування: адаптований формат гарантування кредитів
Паралельно з розвитком фінтех-інструментів в агросекторі почали формуватися й інші ринкові рішення, спрямовані на спрощення доступу до виробничих ресурсів і зниження фінансових ризиків для фермерів. Одним із таких стало змішане фінансування, або товарне кредитування з гарантіями.

Суть цієї моделі полягає у збереженні звичної для ринку логіки товарного кредитування та одночасному зменшенні обмежень, які раніше стримували його застосування. Її принцип простий: фермери, як і раніше, отримують ресурси з розтермінуванням платежу до моменту реалізації врожаю, але тепер ризики постачальників частково компенсуються грантовою підтримкою, що робить таке кредитування можливим навіть для дрібних господарств.

Одним із прикладів такого підходу стала модель, у межах якої сім компаній-постачальників – Adama Ukraine, Agro Arena, Ukravit, Himagro M, Agroresurs-A, Zakhid Agrobusiness та Makosh – отримали підтримку для надання аграріям товарного кредиту без застави на суму до 500 тис. грн, із можливістю погашення як грошима, так і в натуральній формі – зерном. Ініціатива реалізовувалася за підтримки Програми АГРО, яку фінансує Уряд США та впроваджує компанія Chemonics.

Потреба в такій адаптації сформувалася з початком повномасштабної війни, яка порушила роботу традиційних механізмів товарного кредитування. Зростання виробничих і логістичних ризиків, дефіцит обігових коштів і невизначеність зі збутом змусили постачальників скорочувати або зупиняти такі програми, насамперед для мікро, малих і середніх господарств. За цих умов виникла необхідність зберегти безперебійний доступ фермерів до виробничих ресурсів, що й зумовило тестування моделі змішаного фінансування.

Сьогодні модель змішаного фінансування поступово переходить у ринкову практику та масштабується. Це супроводжується зміною поведінки постачальників: вони активніше працюють із малими господарствами, а подібні товарні кредитні схеми виникають і без прямої участі програм підтримки.

Купуй зараз – плати потім: як працює відтермінування платежів для фермерів
Ще одним напрямом небанківського фінансування, який запропонував агровиробникам новий підхід до купівлі товарів і послуг, стала оплата частинами. Це модель, у якій фермер отримує ресурси зараз, а платить пізніше – без застави та складних процедур.

В Україні цей формат отримав цифрову реалізацію через онлайн-сервіс WEAGRO, який запустила фінансова компанія Activitis за підтримки Програми АГРО. Під час повномасштабної війни, коли банківське кредитування для малих і середніх господарств стало менш доступним, агророзстрочка перетворилася на один із небагатьох способів швидко закривати сезонні закупівлі, не вдаючись до мікропозик із тризначною відсотковою ставкою.

Особливість цієї моделі полягає в тому, що розстрочка оформлюється онлайн, без прямої взаємодії фермера з фінансовими установами. Саме тому рішення щодо фінансування ухвалюється швидко – в середньому протягом 30 хвилин. Якщо розстрочку підтверджують, аграрій одразу може переходити до оформлення угоди купівлі-продажу з продавцем – із графіком платежів або відтермінуванням.

Важливо, що швидкість такого рішення в межах сервісу забезпечує автоматизована оцінка даних: кредитний механізм аналізує понад 600 показників із публічних реєстрів, тож це дає змогу працювати навіть із господарствами без кредитної історії. А відстрочення оплати можливе терміном до 12 місяців без застави та обтяжливих формальностей.

У результаті формат агророзстрочки прибирає три ключові бар’єри на шляху фермера до фінансування сезонних потреб: необхідність вносити заставу, проходити складні бюрократичні процеси і довго очікувати на рішення. Це дає змогу агровиробникам планувати закупівлі вчасно, обирати більш якісні ресурси відповідно до потреб господарства й навіть розширювати посівні площі без ризику дефіциту обігових коштів.

Для постачальників така модель знижує кредитні ризики й робить співпрацю з малими господарствами більш прогнозованою, а також дає змогу розширити ринок збуту.

Цифровий лізинг: новий підхід до фінансування техніки
Якщо інструменти на кшталт товарного кредиту чи агророзтермінування допомагають закривати сезонні потреби, то питання сільськогосподарського обладнання має інші масштаби. Саме техніка визначає темпи робіт і здатність господарства вчасно виконувати ключові операції.

Водночас доступ до неї тривалий час залишався одним із найскладніших викликів для малих і середніх фермерів. Класичний лізинг був обмежений жорсткими вимогами, лімітованим переліком техніки та складними офлайн-процедурами. В умовах війни ці бар’єри лише посилилися – особливо для господарств із прифронтових та деокупованих територій.

Саме тому аграрний ринок поступово змістив фокус у бік цифрових моделей лізингу, адаптованих до реальних умов роботи фермерів і простішого доступу до сільськогосподарського обладнання. Одним із прикладів стала цифрова платформа «Цифровий лізинг для аграрного сектору: три кліки за три дні» від ESCA Capital, запуск якої відбувався за підтримки Уряду США. Вона дозволяє оформлювати лізинг швидко, повністю онлайн і без прив’язки до місцезнаходження, а також орендувати як нову, так і вживану техніку, включно з обладнанням віком до 15 років.

У підсумку лізинг поступово перестає бути складним і закритим інструментом. Він перетворюється на практичне рішення для господарств, яким важливо вчасно оновлювати техніку й не втрачати виробничі вікна навіть за умов високої невизначеності.

Крім того, цифрові моделі спрощують оцінку ризиків і роботу ще й для лізингових компаній, дозволяючи їм швидше ухвалювати рішення та працювати з ширшим колом клієнтів.

На думку Ростислава Дюка, лізинг залишається одним із найбільш ефективних інструментів фінансування для агросектору, оскільки дозволяє господарствам оновлювати технічний парк без необхідності здійснювати значні авансові платежі. Саме поєднання доступності фінансування та гнучкого управління ризиками він називає однією з ключових переваг сучасних фінансових інструментів для агробізнесу.

Від розвитку інструментів фінансування – до практичних змін в агросекторі
У фінальному підсумку результатом розвитку інструментів фінансування стала поява в агросекторі України нової практичної моделі доступу до ресурсів – повністю автоматизованої та більш гнучкої, орієнтованої на реальні потреби фермерських господарств і здатної працювати навіть в умовах війни і високої невизначеності. На практиці це означає менше бюрократії, швидше ухвалення рішень і можливість своєчасно забезпечувати виробництво без вимушених пауз та залежності від дорогих короткострокових позик.

У ширшій перспективі ці зміни зменшують залежність агробізнесу від окремих фінансових каналів, підвищують передбачуваність фінансових рішень і роблять взаємодію між фермерами, постачальниками та фінансовими установами більш узгодженою. Як наслідок, це відкриває більше можливостей для сільських господарств, особливо для малих і середніх, – від стабілізації роботи в кризових умовах до створення умов для інвестицій, модернізації та зростання в період відновлення.

У перспективі найближчих років роль таких інструментів лише зростатиме. Як зазначає Ростислав Дюк, аграрний сектор залишатиметься одним із драйверів відновлення української економіки, а головним завданням фінансового ринку стане створення доступної та технологічної інфраструктури фінансування. За його словами, майбутнє агрофінансування пов’язане з ширшим використанням даних для оцінки ризиків, розвитком екосистем між банками та фінтех-компаніями, розширенням страхових механізмів і міжнародного фінансування.
Підготувала Рина ТЕНІНА