Удари "рф" по Одесі запускають економічну кризу: під загрозою ВВП і посівна

За оцінкою Oxford Economics, яку наводить Bloomberg, через тривалі проблеми з морським експортом Україна може втратити близько 1,8% ВВП у 2026 році, повідомляє ІП "Кур'єр" із посиланням на КУ.

У 2027-му втрати можуть зрости до 2,1% ВВП, а за песимістичного сценарію - сягнути 5,3%.

Чому порти Одеси настільки важливі
До початку нової хвилі атак понад 90% українського зерна та олійних культур відправляли через чорноморські порти. Морський маршрут залишається найдешевшим і найпродуктивнішим способом доставки великих партій аграрної продукції.

У липні Україна, за даними галузевих об’єднань, втратила приблизно третину можливостей експортувати зерно через Чорне море. Потужність відвантаження скоротилася орієнтовно із шести до чотирьох мільйонів тонн на місяць.

Ситуація продовжила погіршуватися: протягом перших двох тижнів серпня обсяги зернового експорту впали приблизно на 75% у річному вимірі.

Як портова блокада перетворюється на втрати ВВП
Наслідки атак не обмежуються пошкодженими терміналами. Проблема поступово поширюється на всю економіку:

1. Порти скорочують приймання та відвантаження зерна.
2. Трейдери зменшують закупівлі у фермерів.
3. Внутрішні ціни падають через надлишок продукції.
4. Аграрії втрачають обігові кошти.
5. Під загрозою опиняються осіння посівна і врожай наступного року.
6. Україна недоотримує валютну виручку та податкові надходження.
7. Скорочується виробництво в транспорті, логістиці, переробленні та суміжних галузях.

Аграрний сектор забезпечує понад половину української експортної виручки. Тому навіть тимчасове припинення морських відвантажень позначається на валютному ринку, доходах бюджету та загальних темпах економічного зростання.

У липневому Інфляційному звіті НБУ прямі втрати від недоотримання експортної виручки у другій половині 2026 року оцінювалися у понад 2 млрд доларів. За інформацією Reuters, загальна сума може наблизитися до 2,5 млрд доларів.

Чому фермерам немає де зберігати зерно
Хороший урожай, який за нормальних умов був би позитивною новиною, тепер створює додатковий тиск. Зерно надходить із полів, але його неможливо швидко відправити покупцям.

Сукупні потужності українських зерносховищ оцінюються приблизно у 59 млн тонн. За інформацією, яку Bloomberg оприлюднив у матеріалі, вони можуть бути заповнені вже на початку листопада. Наприкінці осені дефіцит місць для зберігання може досягти 11 млн тонн.

Частину врожаю аграрії зберігають у тимчасових полімерних рукавах просто на полях. Однак цей спосіб не вирішує проблему повністю: потрібні додаткове обладнання, охорона та контроль вологості.

Внутрішні ціни падають, а світові - зростають
Через відсутність експорту в Україні накопичується надлишок зерна. Фермери змушені знижувати ціни, щоб отримати хоча б мінімальні кошти на пальне, зарплати та обслуговування кредитів.

Водночас на світовому ринку ситуація протилежна. Через перебої з чорноморськими поставками біржові котирування пшениці з початку липня зросли більш ніж на 17%.

У результаті виникає парадокс: покупці за кордоном платять більше, але українські виробники отримують значно менше, оскільки не можуть доставити продукцію на зовнішні ринки.

Під загрозою наступна посівна
Найнебезпечніший наслідок портової кризи може проявитися не зараз, а у 2027 році. Без доходів від продажу врожаю фермери не матимуть коштів на:

• насіння та добрива;
• пальне;
• зарплати працівникам;
• ремонт техніки;
• оренду землі;
• погашення кредитів;
• підготовку до весняної посівної.

Частина господарств може скоротити площі, відмовитися від дорогих у вирощуванні культур або відкласти польові роботи. Саме цим пояснюється прогноз, за яким економічні втрати у 2027 році можуть виявитися більшими, ніж у 2026-му.

Скільки зерна Україна зможе експортувати
Через атаки на порти прогноз аграрного експорту на сезон 2026/2027 років був суттєво переглянутий.

Очікується, що Україна зможе відправити за кордон близько 29,6 млн тонн аграрної продукції замість раніше прогнозованих 64,4 млн тонн. Експорт пшениці може скоротитися до 8,3 млн тонн проти попередньої оцінки у 17,6 млн тонн.

Навіть за умови максимального використання залізниці, автомобільних переходів і дунайських портів альтернативні маршрути не зможуть повністю замінити морські.

Чому не рятують Дунай і західний кордон
Україна намагається перенаправляти вантажі через Румунію, Словаччину, Угорщину та польський кордон. Однак ці маршрути мають низку обмежень:

• нижчу пропускну спроможність;
• дорожчу логістику;
• різну ширину залізничної колії;
• необхідність перевантаження зерна;
• торговельні обмеження з боку окремих сусідніх країн;
• низький рівень води в Дунаї;
• небезпеку російських атак на дунайські порти та залізницю.

Київ і Бухарест домовилися нарощувати перевезення через румунський порт Констанца, але цей напрям також не здатен замінити потужності Одеси, Чорноморська і Південного.

Що робить уряд
Для підтримки аграріїв держава розширила програми пільгового кредитування та пом’якшила умови отримання позик на обігові кошти. Також планується збільшувати можливості тимчасового зберігання врожаю.

Україна звернулася до Європейського Союзу із запитом на грант у розмірі 220 млн євро. Гроші можуть спрямувати на компенсацію відсотків за кредитами для малих і середніх аграрних підприємств.

Що насправді означають «мінус 2% ВВП»
Прогнозовані втрати у 1,8-2,1% ВВП не обов’язково означають, що вся українська економіка скоротиться рівно на 2%. Йдеться про обсяг виробництва, який країна може недоотримати порівняно з базовим сценарієм, у якому морський експорт працює без тривалих перебоїв.

Остаточний результат залежатиме від тривалості атак, швидкості ремонту портової інфраструктури, страхування суден, роботи ППО та можливості розширити альтернативні маршрути.
Підготувала Рина ТЕНІНА