Табори смерті, гетто та мільйони загиблих. 10 фактів про Голокост
27 січня, у День звільнення в'язнів найбільшого нацистського табору Освенцим, у світі вшановують пам'ять жертв Голокосту. У період Другої світової війни геноцид, влаштований нацистським режимом, призвів до знищення третини усіх євреїв у світі та представників низки інших національностей.
"Суспільне" зібрало основні факти про Голокост.
Чому обрали цю дату
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна асамблея ООН своєю резолюцією від 1 листопада 2005 року. Дату 27 січня обрали не випадково – саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – "Аушвіц-Біркенау". Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.
Хто ініціював Голокост
Голокост був задуманий та спланований нацистсько-німецьким режимом на чолі з Адольфом Гітлером. Вони стверджували, що німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку.
Нацистська ідеологія також була заснована на расистській ідеології, метою якої було усунення євреїв і інших небажаних груп з німецького суспільства. Нацисти також вважали євреїв відповідальними за економічні лиха Німеччини під час депресії кінця 1920-х - початку 1930-х років.
"Остаточне розв'язання єврейського питання" – термін, який нацистська влада використовувала для позначення плану знищення європейської нації. Реалізація та координація "остаточного рішення" були призначені 20 січня 1942 року на зустрічі старших офіцерів СС і урядовців Німеччини.
Як ідентифікували євреїв
Нацисти ідентифікували євреїв за звичайними записами. Вони використовували записи перепису населення, податкові декларації, списки членів синагог, парафіяльні записи (для звернених євреїв) тощо.
Як ідентифікували євреїв
Нацисти ідентифікували євреїв за звичайними записами. Вони використовували записи перепису населення, податкові декларації, списки членів синагог, парафіяльні записи (для звернених євреїв) тощо.
"Зірка Давида", яку мали носити євреї. AP
Євреям наказали носити позначку на одягу – так звану "жовту зірку Давида". Їх виселяли з власних будинків та переселяли у гетто, де вони мали жити ізольовано від іншого населення. Також євреїв використовували як робочу силу на фабриках та виробництвах тощо.
Концтабори та табори смерті
Нацистська влада створювала на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та інші народи. Часто розташовані в передмістях великих міст, табори були дуже наочним показником готовності нацистського режиму застосовувати насильство і терор. Ув'язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах - медичним експериментам.
Нацистська влада створювала на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та інші народи. Часто розташовані в передмістях великих міст, табори були дуже наочним показником готовності нацистського режиму застосовувати насильство і терор. Ув'язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах - медичним експериментам.
Напис на воротах концтабора. AP
Перший з цих таборів був відкритий в Дахау, неподалік від Мюнхена в Баварії, в березні 1933 року. Однак тоді там ув’язнювали комуністів, соціалістів, злочинців тощо. Потім були відкриті табори у Треблінці, Освенцимі, Вестерборку тощо. "Треблінка" – відомий як "табір смерті", в якому майже не було ніякої інфраструктури, крім газових камер, житлових приміщень СС і приміщень для сортування речей
Татуювання
Табір у Освенцимі був єдиною установою, де ув’язненим систематично робили татуювання з їхніми тюремними номерами, щоб полегшити їх ідентифікацію після смерті від голоду, хвороб або жорстокості в таборі.
Бабин Яр
Татуювання
Табір у Освенцимі був єдиною установою, де ув’язненим систематично робили татуювання з їхніми тюремними номерами, щоб полегшити їх ідентифікацію після смерті від голоду, хвороб або жорстокості в таборі.
Бабин Яр
Бабин Яр став один із місць масових вбивств євреїв та місцевих жителів. Приводом для різанини послужили два вибухи, в результаті яких був зруйнований німецький штаб і центр міста. Лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тисяч київських євреїв. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 000 до 100 000 людей.
Розстріли євреїв та мирного населення. Скріншот з архівного відео НСТУ
Звільнення таборів
У липні 1944 році солдатами армії СРСР був звільнений Майданек. Наприкінці січня 1945 року звільнили Освенцим, а також концентраційні табори Гросс-Розен, Заксенгаузен, Равенсбрюк, Штуттгоф і Терезієнштадт в наступні місяці. У квітні 1945 року охоронці СС відправили 20 тисяч жінок на "марш смерті" перед звільненням табору Равенсбрюк Червоною Армією 29-30 квітня 1945 року. Це був один із кількох "маршів смерті". На заході американські війська звільнили Бухенвальд, Дахау, Дора-Міттельбау, Флоссенбюрг і Маутхаузен, серед інших таборів.
Кількість жертв
За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, які нацисти вважали неповноцінними, стали 6 мільйонів євреїв. З них 1,5 мільйона були з території сучасної України. Більша частина фактичних вбивств євреїв під час Голокосту відбувалася в таборах смерті в окупованій Польщі, переслідування євреїв, їх виселення у гетто і депортація з їхніх будинків відбувалися на очах у їх неєврейських сусідів в містах та селищах по всій Європі.
У липні 1944 році солдатами армії СРСР був звільнений Майданек. Наприкінці січня 1945 року звільнили Освенцим, а також концентраційні табори Гросс-Розен, Заксенгаузен, Равенсбрюк, Штуттгоф і Терезієнштадт в наступні місяці. У квітні 1945 року охоронці СС відправили 20 тисяч жінок на "марш смерті" перед звільненням табору Равенсбрюк Червоною Армією 29-30 квітня 1945 року. Це був один із кількох "маршів смерті". На заході американські війська звільнили Бухенвальд, Дахау, Дора-Міттельбау, Флоссенбюрг і Маутхаузен, серед інших таборів.
Кількість жертв
За інформацією Інституту національної пам’яті, у роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, які нацисти вважали неповноцінними, стали 6 мільйонів євреїв. З них 1,5 мільйона були з території сучасної України. Більша частина фактичних вбивств євреїв під час Голокосту відбувалася в таборах смерті в окупованій Польщі, переслідування євреїв, їх виселення у гетто і депортація з їхніх будинків відбувалися на очах у їх неєврейських сусідів в містах та селищах по всій Європі.
Скріншот з архівного відео НСТУ
Як повідомляє ЮНЕСКО, у Західній Європі внутрішні режими сприяли виявленню та затриманню євреїв, а в Східній Європі цивільне населення часто саме брало участь у вбивствах.
Покарання за злочини
Після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати, Великобританія, СРСР і Франція заснували Міжнародний військовий трибунал. У листопаді 1945 року вцілілі високопосадові чиновники Третього рейху постали перед судом в Нюрнберзі. Серед них були Герман Герінг – віцеканцлер Гітлера та один з найвідоміших нацистських лідерів; міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп; Ганс Франк, генерал-губернатор окупованої нацистами Польщі; нацистський ідеолог Альфред Розенберг; і Ернст Кальтенбруннер, старший офіцер СС і глава Головного управління безпеки Рейху. 1 жовтня 1946 року 12 підсудних були засуджені до смертної кари, троє виправдані, а решта підсудних отримали тюремні терміни. Найважливіший обвинувачений, Герман Герінг, покінчив життя самогубством у своїй камері. Останнім померлим обвинуваченим в Нюрнберзі був Рудольф Гесс в тюрмі Шпандау в 1987 році. Судові процеси над людьми, які були причетні до геноциду тривали роками й включали процес Ейхмана (Єрусалим, 1961); процес Освенцима (Франкфурт, Німеччина, 1953-1965); і випробування Клауса Барбі (Ліон, Франція, 1987 г.) Поля Тувье (Версаль, Франція, 1994 г.) і Моріса Папона (Бордо, Франція, 1998 г.).
Збереження пам’яті
У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту по всьому світу триває флешмоб #WeRemember. Люди фотографуються з цими словами та викладають світлини у соцмережі, щоб нагадати, що ані Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності, ані його жертви не забуті.
Покарання за злочини
Після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати, Великобританія, СРСР і Франція заснували Міжнародний військовий трибунал. У листопаді 1945 року вцілілі високопосадові чиновники Третього рейху постали перед судом в Нюрнберзі. Серед них були Герман Герінг – віцеканцлер Гітлера та один з найвідоміших нацистських лідерів; міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп; Ганс Франк, генерал-губернатор окупованої нацистами Польщі; нацистський ідеолог Альфред Розенберг; і Ернст Кальтенбруннер, старший офіцер СС і глава Головного управління безпеки Рейху. 1 жовтня 1946 року 12 підсудних були засуджені до смертної кари, троє виправдані, а решта підсудних отримали тюремні терміни. Найважливіший обвинувачений, Герман Герінг, покінчив життя самогубством у своїй камері. Останнім померлим обвинуваченим в Нюрнберзі був Рудольф Гесс в тюрмі Шпандау в 1987 році. Судові процеси над людьми, які були причетні до геноциду тривали роками й включали процес Ейхмана (Єрусалим, 1961); процес Освенцима (Франкфурт, Німеччина, 1953-1965); і випробування Клауса Барбі (Ліон, Франція, 1987 г.) Поля Тувье (Версаль, Франція, 1994 г.) і Моріса Папона (Бордо, Франція, 1998 г.).
Збереження пам’яті
У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту по всьому світу триває флешмоб #WeRemember. Люди фотографуються з цими словами та викладають світлини у соцмережі, щоб нагадати, що ані Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності, ані його жертви не забуті.
Меморіал у Німеччині. AP
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підготувала Рина ТЕНІНА
