Одеська область відкриває нову еру агросектору: потенціал та перспективні напрями

Який відсоток аграрної продукції регіону сьогодні проходить переробку всередині області?
В Одеській області спостерігається значний дисбаланс між вирощуванням та переробкою агропродукції.
У структурі сільськогосподарського виробництва регіону продукція рослинництва (зернові, олійні) становить 91,3%. Одеська область лідирує за обсягами виробництва зерна, проте більша частина цієї сировини традиційно йшло на експорт через морські порти, а не на внутрішню переробку.
Попри війну, сектор переробки поступово зростає. За 2025 рік в області було зареєстровано 1384 нових потужностей у сфері виробництва харчових продуктів. 
Основними напрямами переробки в регіоні є виробництво борошна та круп, молокопереробка, а також консервування овочів та фруктів (наприклад, Одеський консервний завод). 
Загальний відсоток переробки аграрної продукції всередині регіону становить приблизно 25-35%, залежно від категорії товару.
На основі наданих даних про рівень переробки сільськогосподарської продукції та основні напрямки її використання в області можна виділити такі ключові показники:

• Виноград (95% переробки): Область має один із найвищих показників в Україні. Практично весь урожай спрямовується на виробництво вина та коньячних спиртів.
• Соняшник (80–90% переробки): Переважна більшість вирощеного соняшнику переробляється безпосередньо всередині регіону на олію та шрот.
• М’ясо-молочна продукція (60-70% переробки): Виробництво орієнтоване на забезпечення потреб внутрішнього ринку області, а також постачання до сусідніх регіонів.
• Зернові культури (пшениця, ячмінь) (15-20% переробки): Переробка всередині області обмежена виготовленням борошна та кормів, тому більша частина врожаю відправляється на експорт.
• Овочі та фрукти (10-15% переробки): Мають найнижчий рівень переробки та реалізуються здебільшого у свіжому вигляді через брак потужностей для консервації й заморозки.

Ключовими факторами впливу є:

• Логістичний хаб: Одеська область історично налаштована на експорт сировини через порти. Це стримувало розвиток глибокої переробки, оскільки продати зерно «як є» часто було швидше й простіше.
• Регіональні лідери: область утримує першість у переробці винограду та виробництві олії. Останніми роками також активно зростає сектор переробки бобових.
• Дефіцит потужностей: існує гостра потреба в об’єктах для «сухої» переробки кукурудзи та пшениці (виробництво крохмалю, глютену, біоетанолу), оскільки це товари з високою доданою вартістю.
• Енергонезалежність: сучасні переробні підприємства регіону все частіше інтегрують біогазові установки, працюючи на відходах власного виробництва (наприклад, лушпиння соняшнику).

Які напрями глібокої переробки мають найбільший потенціал зростання?
Одеська область має унікальне поєднання потужного агропромислового комплексу, логістичних хабів та наукового потенціалу. Перехід від експорту сировини до глибокої переробки - це не лише збільшення доданої вартості, а й створення нових робочих місць та енергетична незалежність регіону.

Найбільш перспективні напрями з високим потенціалом зростання: 

• Переробка зернових та технічних культур

Замість вивозу зерна через порти, регіон може стати центром виробництва інгредієнтів з високою вартістю.

• Виробництво біоетанолу та біодизелю: використання кукурудзи та ріпаку для палива. Це критично для енергонезалежності та має величезний ринок у ЄС.
• Глибока переробка кукурудзи та пшениці: виробництво крохмалю, глютенів, сиропів, амінокислот (лізин) та біопластику (PLA).
• Виробництво рослинного протеїну: переробка сої та гороху на ізоляти та концентрати, що мають шалений попит у світі як замінники м’яса.

У харчовій промисловості:

• Заморожування та сублімація:овочі та фрукти півдня області (Бессарабія) ідеальні для заморозки або сублімації для експорту в ритейл-мережі світу.
• Виробництво вина та міцних напоїв:перехід від виноматеріалу до бутильованого вина преміум-сегмента та дистилятів із географічним зазначенням.
• Консервування та соуси:використання місцевих томатів та перцю для створення брендованих соусів та паст.

В олійно-жировій галузі: 

Одещина вже є лідером з переробки соняшнику:

• Рафінація та фасування: Експорт фасованої продукції під власними брендами.

• Спеціальні жири: виробництво маргаринів, кондитерських жирів та фосфатидних концентратів.

 Аквакультура та переробка морепродуктів

З огляду на доступ до моря та лиманів:

1. Переробка риби та молюсків:створення потужностей для очищення, заморозки та пакування мідій, рапанів та аквакультурної риби (осетрові, форель).
2. Виробництво кормів для риб:використання відходів зернопереробки для створення високоякісних кормів.

В Одеській області активно впроваджуються ініціативи щодо створення агрокластерів із повним циклом переробки та орієнтацією на експорт.

Ось ключові поточні проєкти та плани:

• Програма розвитку кластерів (2024–2025): Одеська обласна військова адміністрація запустила спеціальну програму для підтримки бізнес-об’єднань. Вона передбачає фінансову та експертну допомогу командам, що працюють над створенням спільних виробничих ланцюгів.

• Агропромисловий хаб «Малий Лиман Аджаликський»: масштабний інвестиційний проєкт спрямований на створення потужностей для глибокої переробки сільгосппродукції з логістичним виходом на порти для експорту.

• Кластер «Фрумушика-Нова»: пілотний агрокластер у Тарутинському районі, що фокусується на екологічному виробництві, виноробстві та агротуризмі із замкнутим циклом «від поля до столу».

• Медовий кластер: триває робота над об’єднанням бджолярів області для створення єдиного бренду, сертифікації продукції за стандартами ЄС та системного експорту меду з високою доданою вартістю.

• Кластер «Дністер»: створено онлайн-платформу для координації аграріїв регіону, що має на меті спільну логістику та реалізацію готової продукції. 

Важливий аспект: Для підтримки цих кластерів у 2026 році проходить масштабна модернізація зрошувальних систем (Кілійської та Татарбунарської), що дозволить забезпечити стабільну сировинну базу для замкнутого виробничого циклу.
Підготувала Рина ТЕНІНА