Як зареєструвати права на земельну ділянку, набуті до 2013 року: що потрібно знати власникам

Державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які були набуті до 1 січня 2013 року, здійснюється за спеціальними правилами, визначеними статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Про особливості такої процедури повідомило Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пише ІП "Кур'єр".

Якщо право власності на земельну ділянку було набуте та оформлене до 1 січня 2013 року, державна реєстрація проводиться за умови, що відомості про земельну ділянку містяться у Державному земельному кадастрі.

Якщо ж право було набуте внаслідок його переходу, але до 1 січня 2013 року не оформлене, необхідно встановити факт переходу права від особи, відомості про яку містяться в кадастрі, до заявника.

Окремо визначено порядок для земельних ділянок, наданих рішенням органу державної влади чи місцевого самоврядування, але не оформлених. У такому разі державна реєстрація можлива за відсутності в кадастрі відомостей про речові права інших осіб.

Під час державної реєстрації права спільної власності щодо одного зі співвласників державний реєстратор одночасно переносить із Державного земельного кадастру відомості про всіх інших співвласників, якщо такі дані там наявні.

Таке перенесення здійснюється лише за умови відсутності інформації про перехід прав співвласників до третіх осіб.

За аналогічним принципом переносяться відомості про інші речові права, похідні від права власності, зокрема право оренди, емфітевзису, суперфіцію та інші.

Реєстрація речових прав, обтяжень і змін до них, зокрема зміни строку оренди, які були набуті та оформлені до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності, якщо воно ще не зареєстроване.

Якщо строк речового права, зокрема оренди, був набутий, але не оформлений до цієї дати, його зміна проводиться за загальними правилами державної реєстрації оренди за умови відсутності інших зареєстрованих похідних прав. При цьому строк обчислюється з дня укладення відповідного договору.

Для прав, оформлених до 1 січня 2013 року, не потрібно подавати первинний правовстановлюючий документ, якщо відповідні відомості вже містяться у Державному земельному кадастрі, а також документи, які посвідчували право відповідно до законодавства, чинного на момент його виникнення.

Для державної реєстрації права власності або права постійного користування земельною ділянкою, переданою із державної чи комунальної власності, необхідно подати відповідне рішення органу влади або затверджену документацію із землеустрою.

Сервітут на частину земельної ділянки може бути зареєстрований лише за наявності у Державному земельному кадастрі відомостей про його межі.

Реєстрація права оренди, емфітевзису чи суперфіцію, набутого шляхом відчуження, за рішенням суду, у порядку спадкування або примусового стягнення, проводиться на підставі документів, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реєструється лише щодо права, переданого за письмовим договором, та за наявності відкритого розділу у Державному реєстрі речових прав. Для орендаря також обов'язковою умовою є зареєстроване право оренди.

Реєстрація наміру продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється на підставі проєкту договору купівлі-продажу.

Права на земельні ділянки фермерського господарства під час створення юридичної особи реєструються на підставі документів, виданих на ім'я засновника або члена фермерського господарства.

Якщо земельна ділянка внесена до Реєстру аграрних нот як місце вирощування заставленої продукції, для державної реєстрації її відчуження, передачі в оренду чи суборенду, а також розірвання відповідних договорів обов'язково подається дозвіл кредитора за аграрною нотою.
Підготувала Рина ТЕНІНА