Як ефективно підійти до вирощування насіннєвих гарбузів
Насіннєві гарбузи є відносно нескладною в плані технології вирощування сільгоспкультурою, насіння якої можна доволі вигідно реалізувати, або ж навіть зайнятися власною переробкою.
Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр" із посиланням на "Агробізнес сьогодні".
Завважимо, що гарбуз дуже полюбляє грунти, що мають легкий механічний склад та нейтральні параметри кислотності. Основний обробіток грунту краще провадити восени і розпушити грунт на максимально можливо глибину, краще всього на 40-50 см. Це дає змогу забезпечити відмінну аерацію кореневої система рослин, а також нормальну циркуляцію вологи. Простіше кажучи, коріння гарбузів повинно добре дихати і мати хороший доступ до грунтової вологи.
З цією метою доцільно використовувати глибокорозпушувачі чи потужні культиватори. Ясна річ, що у невеликому фермерському господарстві таких агрегатів може не бути в наявності, як і потужних тракторів, тому цю польову операцію краще замовити у сусідів.
Найкращий попередник для насіннєвих гарбузів – це однорічний, добре доглянутий пар. Проте, відверто кажучи, земля під парами в Україні – явище надзвичайно мало поширене. Так само, якщо у господарстві є площі, на яких зростали багаторічні трави чи навіть не засмічені надто злісними бур’янами ділянки землі, то на них теж можна посадити гарбузи.
Також дуже хорошими попередниками для гарбузів є усі види бобових культур і вже згадувана озима пшениця. Також це, як не дивно картопля, це силосна кукурудза та більшість видів кормових культур. Однак ріпак та соняшник у якості попередників не підходять взагалі і це потрібно мати на увазі.
Зазначимо також, що повертати на одне й те саме поле «круглобоких», варто не раніше, аніж за п’ять років.
Поле під гарбузи перед основним обробітком, має бути добре залущене, аби там зберігся максимум вологи, і частина бур’янів була знищена механічним способом. Не зайвим буде здійснити декілька таких обробітків через те, що найбільшою агротехнологічною проблемою при вирощуванні насіннєвих гарбузів є боротьба із бур’янами. Річ у тім, що існує дуже мало ефективних гербіцидів, розрахованих на застосування саме на гарбузах. Можна внести грунтовий гербіцид, однак він може не дуже ефективно подіяти, і в будь-якому разі це забезпечить неповний захист.
Взагалі слід зазначити, що кількість та характер ґрунтообробних операцій під вирощування насіннєвих гарбузів багато в чому залежить від фітосанітарного стану поля. Якщо він відверто незадовільний, тоді за 25-20 днів після лущення стерні провадиться додаткове дискування грунту, а вже за 20-25 днів – глибокий обробіток грунту.
Це дасть змогу знищити досить велику кількість насіння бур’янів, спровокувавши їх проростання. Своєю чергою, навесні рекомендованими є два проходи передпосівного культиватора, щоб знищити проростаючи бур’яни.
Тому вельми бажано після появи сходів гарбузів, поки є час, зробити один чи два проходи просапними культиваторами, знищивши бур’яни механічним способом. Якщо із цією процедурою запізнитися, то гудиння гарбуза почне розповзатися убік і застосувати просапний культиватор вже буде нереально.
Ведучи мову про мінеральне живлення насіннєвих гарбузів, наголосимо, що ця культура дуже добре реагує на внесення органічних добрив, хоча б в обсязі декількох тонн на 1 гектар. В принципі, попри відомий дефіцит органіки в українському рослинництві, такий обсяг перегною у розрахунку на декілька гектарів цілком реально знайти. Це ймовірно дасть змогу обійтися без мінеральних добрив за нинішніх, надзвичайно складних для українського фермера часів. В крайньому разі, можна дати гранульований курячий послід чи рідку органіку.
Втім, внести бодай декілька десятків кілограмів міндобрив на гектар, таки варто. Сходам гарбузів гостро необхідні навесні доступні азот та фосфор, котрі слід внести під першу культивацію.
Повертаючись до мінерального живлення грабузів, зазначимо, що це культура, яка однаково потребує забезпечення трьома основними мікроелементами – азотом, фосфором та калієм. Останній, звісно, потрібно давати в грунт з осені, а азот та фосфор, як вже згадувалося – під першу культивацію навесні.
Не варто забувати і про мікроелементи, надто ж про магній, молібден та марганець. Якщо є підозри щодо дефіциту мікроелементів у грунті, то незайвим буде листове внесення їх після появи сходів. Як мінімум, внесення сульфату магнію у невеликій концентрації по листу. В принципі разом із висівом насіння можна застосувати якесь багатокомпонентне добриво в обмеженій нормі, аби на старті сходи гарбузів отримали гарантований набір мікроелементів.
Так само чимало залежить і від правильного вибору поля під гарбузи. Адже це теплолюбна культура, яка дуже погано витримує приморозки та раптові зниження температури. Відповідно, в зоні лісостепу та північніше необхідно обирати поля із південним ухилом, як під виноградник. Якщо ж натомість мова йде про спекотні південні регіони, то можна, навпаки, підібрати поле із північним ухилом, аби сходи гарбузів отримували більш помірні дози тепла.
Знову ж таки, дуже бажаним є наявність бодай примітивної системи зрошення. Це може бути, наприклад, краплинне зрошення, собівартість якого на площі в декілька гектарів буде мінімальною, чи якесь простеньке дощування. Навіть один-два вчасно здійснені поливи сходів гарбузів за посушливих умов вегетації і в потрібну фазу розвитку, може додати не один центнер насіння, а отже, істотно підвищити рентабельність вирощування насіннєвих гарбузів.
В плані технології вирощування, попри досить високу стійкість більшості сортів гарбузів до захворювань, вже слід мати на увазі, що сходи можуть вражатися цілою низкою поширених хвороб, таких як антракноз, пероноспороз, бактеріоз, борошниста роса, плямистість листя та інші. Так само небайдужими до смачного гарбузового насіння є низка грунтових шкідників, таких як дротяник.
Тому, навіть якщо ми ведемо мову про максимально ощадливу технологію вирощування, варто таки не намагатися зекономити на протруйниках, які містять фунгіцидні та інсектицидні компоненти.
Посівний матеріал гарбузів потребує попередньої підготовки – його бажано прогрівати перед висівом за температури до +40С впродовж 3-4 днів Це дасть змогу отримати своєчасні дружні сходи рослин.
Не потрібно також поспішати із сівбою, оскільки невчасне зниження температури може істотно вдарити по майбутній врожайності культури. Грунт під час сівби повинен бути вже добре прогрітим до +12 градусів на глибину до 10 см. Зрештою, можливий дефіцит вологи краще компенсувати за умови пізнього посіву додатковим зрошенням.
Щодо густоти сівби слід сказати, що насіннєві гарбузи – це та культура, яку можна висівати із багатьма варіантами розкладки насіння. Це може бути відстань поміж рядами від 70 см і аж до 420 см, залежно від сорту та агрофону, в тому числі наявності вологи в грунті.
Підготувала Рина ТЕНІНА
What's Your Reaction?