ППО як сервіс. Як український бізнес створює приватний щит від дронів під патронатом держави

ІП "Кур'єр" із посиланням на dev.ua розповідає, як працює приватна ППО в Україні.

В Україні понад 6000 об'єктів критичної інфраструктури, і жодна армія світу не здатна виставити біля кожного складу чи елеватора дивізіон Patriot. У листопаді 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1506, яка дозволила підприємствам за власні кошти створювати групи вогневого захисту. З березня цього року вона набула чинності. 

Як зазначає радник міністра оборони Сергій «Флеш» Безкрестнов: «Це не про автономних одинаків. Це приватний підрозділ у єдиній мережі ППО, який стає частиною загального захисту країни».

Держава фактично запропонувала бізнесу угоду - ви самі оплачуєте захист своїх стін, але працюєте за нашими правилами й під нашим командуванням.

Логіка такої децентралізації оборони полягає в тому, що приватний сектор набагато гнучкіший за громіздку військову машину. Компанії швидше закуповують обладнання, оперативніше впроваджують інновації та не обтяжені тривалими бюрократичними ланцюжками, характерними для державних структур. Це дозволяє закрити той самий «нижній ешелон» - простір між стратегічними системами ППО, що боронять великі міста, та дахом конкретного цеху чи логістичного хабу.

Підприємства подають заявку, проходять перевірки, формують групу ППО з власних чи найманих працівників і отримують дозвіл на закупівлю озброєння (дрони‑перехоплювачі, РЕБ, радари, кулеметні турелі тощо). Такі групи діють лише за командами військових, можуть застосовувати зброю тільки в межах визначеної зони та включені в загальну систему повітряного захисту, а не «полюють» самостійно по регіону.

Коли правила гри були встановлені, бізнес опинився перед вибором - створювати власну службу з нуля чи найняти професійних «мисливців за дронами». Більшість аграрних і логістичних гігантів обрали другий шлях - аутсорсинг.

Створення власного підрозділу вимагає ліцензування, сертифікації персоналу та закупівлі специфічного озброєння, що для непрофільного бізнесу є надто складним.

Через воєнний стан і чутливість теми більшість назв компаній, які створили свої групи ППО або є клієнтами приватних провайдерів, свідомо не публікуються, тож повного відкритого списку немає й навряд чи з’явиться до завершення активної фази війни.

Проте виокремилися основні гравці, як-от компанія Carmine Sky, яка однією з перших почала розгортати мережі веж з автоматизованими турелями, та служба охорони «Гвардія», що спеціалізується на підготовці мобільних груп та операторів дронів-перехоплювачів.

За перші чотири місяці роботи Carmine Sky збиває до 85% російських БпЛА, що входять у зону ураження.

Керівник напрямку підготовки особового складу «Гвардії» Роман Корж пояснює мотивацію замовників просто: «Ефективніше інвестувати в обладнання для протиповітряної охорони, ніж потім відновлювати зруйноване. 

За його словами, бізнес поступово приходить до розуміння, що загроза дронів не зникне завтра, а тому системна протидія - це не розкіш, а необхідна умова виживання підприємства

Попри те, що ППО приватна, вона не є автономною. Це ключовий запобіжник системи: кожна турель, кожна мобільна група інтегрована в єдину систему ситуаційної обізнаності - «Sky Map» або «Графіт».

«Ми є експериментальним проєктом, але працюємо спільно з Міністерством оборони. Самі ми рішення про відкриття вогню не приймаємо - оператори отримують команду від пунктів управління Повітряних сил», - наголошують представники компанії Carmine Sky. 

Це означає, що приватний оператор може бачити ціль на своєму моніторі завдяки штучному інтелекту, який підсвічує «шахед» серед хмар, але натиснути клавішу «вогонь» він має право лише після підтвердження від військових.

Сергій Безкрестнов підкреслює, що такий суворий контроль необхідний, аби уникнути хаосу в небі:

«Рішення про ціль і відкриття вогню залишається за військовими. Така модель зберігає державний контроль над небом і зменшує ризик дружнього вогню», - розповів «Флеш».

За словами міністра оборони, усі ці приватні групи діють під координацією Повітряних сил, інтегровані в єдину систему управління й доповнюють державну ППО, розвантажуючи фронтові підрозділи та посилюючи захист конкретних об’єктів. 

Основним «робочим інструментом» в Carmine Sky стали турелі Sky Sentinel, оснащені кулеметами M2 Browning. Але це не просто кулемет на тринозі - це платформа з «машинним зором», де штучний інтелект допомагає знаходити цілі та вести їх у прицілі, нівелюючи людський фактор при наведенні.

Крім турелей приватні компанії використовуються дрони-перехоплювачі, РЕБ-ситеми та мобільно вогневі групи.

Кадровий склад цих підрозділів - це ще одна дивовижна риса нової реальності. Тут працюють колишні таксисти, айтівці, ветерани та навіть колишні кур’єри Glovo. Для багатьох це можливість захищати країну, не будучи мобілізованими до регулярних частин ЗСУ.

«У нас працюють цивільні з усіх сфер діяльності. Навчання для людини без досвіду триває близько місяця, а на симуляторах вони відпрацьовують навички до автоматизму», - розповідають у Carmine Sky.

Попри перші успіхи, шлях приватної ППО сповнений викликів. Головний страх експертів - це «френдлі фаєр». Якщо приватна група помилково ідентифікує ціль або через збій зв’язку не отримає вчасно команду «відставити», під удар може потрапити власний літак чи гелікоптер. Також гостро стоїть питання кібербезпеки: доступ приватних структур до військових мереж даних створює потенційні лазівки для ворожих хакерів.

Правова відповідальність за наслідки збиття також залишається предметом дискусій. Хто відповідатиме, якщо уламки збитого дрона впадуть на житловий будинок? Хто несе кримінальну відповідальність у разі помилки оператора?

Роман Корж із «Гвардії» зазначає, що правове поле нікуди не зникло: «Оператори підписують документи про повну відповідальність, а кожна вогнева позиція погоджується з військовими, щоб мінімізувати ризики для людей навколо».

Ці ризики ілюструє випадок із власником одного з підприємств, який самостійно придбав та встановив потужні засоби РЕБ навколо свого об’єкта, не погодивши їхню роботу із Силами оборони. Під час атаки російських дронів-камікадзе шість екіпажів українських дронів-перехоплювачів не змогли вилетіти на завдання після чого підприємство уразив «шахед». 

Україна сьогодні фактично тестує модель оборони майбутнього. У війні, де дешеві дрони стали зброєю виснаження, відповідь має бути такою ж розподіленою та технологічною.

Розбудова багаторівневої системи ППО та розвиток перехоплювачів є одним з головних орієнтирів продуктивності Михайла Федорова на чолі Міноборони. Показник перехоплення має скласти щонайменше 95% ракет і дронів і в цьому має допомогти саме приватна ППО.

Станом на зараз дозволи на створення власної ППО вже отримали 16 компаній, а загалом приватні групи ППО формуються приблизно на 19 підприємствах по країні.

Як резюмує Сергій Безкрестнов: «Фінальне рішення буде у швидкості. Ми маємо бути на крок попереду ворога, і приватна ППО - це один із тих інструментів, що дозволяє нам не просто наздоганяти, а готуватися до завтрашніх загроз вже сьогодні».
Підготувала Рина ТЕНІНА