Озерний гігант

На південному заході України розкинулося найбільше прісноводне озеро нашої країни. Розміри справді вражають: з невеликими відхиленнями його довжина з півночі на південь у середньому становить 39 км, а максимальна ширина – до 7 км. Загальна площа водоймища - близько 149 кв. км. Це трохи менше, ніж площа такої європейської країни, як Ліхтенштейн. Історія водоймища довга і захоплююча.
Озерний гігант
Значення топоніму, гідрологія та екологія
Почнемо, мабуть, зі значення топоніму "Ялпуг". За однією з версій назва ця походить від тюркського jalpyh - "цукровий", за білі, як цукор, береги озера. Однак не виключено зв'язок із турецьким jalpuk – "дрібне неспокійне місце у воді". Здається, що друга версія ближча до істини.
За своїм походженням Ялпуг належить до групи річкових озер. Колись воно сформувалося завдяки розливу найбільшої річки Західної Європи – Дунаю. Пізніше у зв'язку з річковими наносами утворилася перемичка, яка відокремила озеро від річки.
Одним із джерел поповнення водойми прісною водою є однойменна річка, яка бере свій початок у Молдові та впадає в озеро в північній його частині. Але вона маловодна. У водоймище також впадає ще цілий ряд менших річечок і струмків, проте вони загалом мало впливають на озерний рівень води. До того ж більшість із них пересихає у літній період. Як приклад наведемо впадають у водойму зі сходу, біля сіл Тополине та Криничне відповідно – невеликі річки Мінзул та Карасулак.
На півдні Ялпуг відокремлений дамбою від найменшого за своїми розмірами озера Кугурлуй. Між водоймами існує вільний, хоч і обмежений водообмін. У свою чергу озеро Кугурлуй з'єднується річкою Репіда з Дунаєм. Завдяки цьому відбувається поповнення озерного балансу дунайськими водами. Однак площа водної поверхні Ялпуга настільки велика, що у разі малої кількості опадів у літню пору озеро серйозно меліє через значне випаровування води.
Всі перераховані вище фактори істотно впливають на площу і глибину водойми. У різних його частинах глибина може суттєво змінюватись. Місцем найбільшим (до 6 метрів) є середина озера навпроти села Котловина Ренійського району. Але загалом воно досить мілководне, із середніми глибинами в 2-3 метри. В окремі роки через малу кількість опадів середня глибина водойми становила близько 0,6 м.
Через те, що практично вся територія басейну Ялпуга знаходиться на півдні Молдови, де очищення стічних вод є незадовільним, рівень забруднення озера часто перевищує допустимі норми. Проте в останні роки, через зменшення використання мінеральних добрив та отрутохімікатів у сільському господарстві, ситуація дещо покращилася.

Трохи історії
Озерні береги знали різні часи і бачили багато видатних історичних особистостей – перського царя Дарія I, легендарного Олександра Македонського, намісника Фракії Зопіріона, орди Атілли (а можливо, й самого вождя гунів) та низку інших. Археологічні дослідження дозволили виявити на берегах водоймища залишки поселень стародавньої людини, включаючи представників трипільської та черняхівської культур, предмети побуту та прикраси з давніх Греції та Риму, знахідки пори османського панування.

Нещодавно, на початку ХХI століття на західному березі були виявлені зразки золотих виробів та зброї – так званий "Ялпузький скарб". Проте зброю та прикраси вартістю десятки тисяч доларів було знайдено так званими "чорними" археологами, і незабаром загадковим чином зникли. На щастя, не всі знахідки канули в Лету. У листопаді 2010 року на цьому самому місці групі ізмаїльчан, серед яких була археолог і тодішній заступник директора Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав'я Світлана Паламарчук, на берегах озера вдалося знайти дві золоті накладки на кінську збрую з гранатами-альмандинами. Фахівці припускають, що ці предмети також належали до того ж скарбу. Знахідки були передані до музею Придунав'я.

З 1856 по 1878 роки південна Бессарабія потрапила до складу Молдавського князівства/Румунського королівства. Починаючи з 1858 року, озеро знаходилося у власності Опікунства болградського ліцею для хлопчиків "Король Карл II", яке здавало його в оренду рибальським кооперативам. Власником озера болградський ліцей залишався і після повернення цих земель Російської імперії.
Коли вже мова зайшла про господарське використання озера, хочеться згадати про використання гладі Ялпуга для організації транспортного сполучення. Так, напередодні Першої світової війни відомий організатор розвитку бессарабського судноплавства Гаврило Безвіконний розробив проект створення пароплавства на озерах Ялпуг та Кугурлуй та передав його до столиці. Проте знайшлися противники - власники рибних промислів та опікунська рада вищезгаданої гімназії. Водойми приносили чималий прибуток, і важко було його втратити. Опікуни гімназії знайшли підтримку в Міністерстві народної освіти, і справа Безвіконного була надіслана під сукно.
Згадали про нього з початком воєнних дій.
У 1914 році водне сполучення по озерах все ж таки відкрили. Два пароплави та 20 барж перевозили сотні тисяч пудів військових та продовольчих вантажів. Маршрут поєднав Ізмаїл на Дунаї з Болградом на Ялпузі. Через річку Репіда цей маршрут дозволив використати залізничну станцію південно-західної залізничної гілки "Троянів Вал". Це дозволило доставляти залізничні вантажі до дунайських портів, оскільки Ізмаїл та інші російські дунайські пристані на той час не були пов'язані з рештою імперії залізницею.
У роки румунської окупації (1918-1944 рр.) на озері Ялпуг у с. Чишма-Варуїта (сучасні с. Криничне) знаходилися база і школа гідроавіації, а гладь озера використовувалася для старту та посадки літаків.
Наступний етап активного використання акваторії водоймища для транспортного сполучення припав на кінець 1950-1960-х років. У цей період тут курсували судна Радянського Дунайського пароплавства з малою осадою ("трамвайчики"), що з'єднували вітчизняні дунайські порти з населеними пунктами, що розташовані на озері – м. Болград і селами Озерне, ... .

Однак у 1970-ті у зв'язку з будівництвом греблі між Кугурлуєм та Ялпугом повідомлення було припинено.

У ХХ столітті береги озера досить широко використовувалися для організованого та неорганізованого відпочинку місцевого населення. Зокрема поблизу с. Озерне розташовувався міський пляж, де проводили дозвілля жителі Ізмаїла. Поблизу були піонерські табори для дітей працівників Ізмаїльського консервного заводу та ІСРМЗ, діяла база відпочинку "Портовик".

Господарське значення
Будучи багатим на рибу, Ялпуг почав експлуатуватися багато сотень років тому. Рибу тут відловлювало і місцеве населення, і численні "прибульці". На початку XIX століття після приєднання Бессарабії до Російської імперії, в регіоні було введено податок на рибальство у придунайських озерах та ставках, у тому числі на Ялпузі.
В даний час рибальським промислом у водоймі займається кілька господарюючих об'єктів, проте в окремі роки успішному промислу перешкоджає посуха і, відповідно, мілководдя.
Озеро та його береги протягом століть також широко використовувалися місцевим населенням для отримання будівельного матеріалу. Так, у ряді місць з озера жителі видобувають каміння, яке використовується для спорудження печей та фундаментів будинків. Пісок на березі Ялпуга, будучи дуже гарною якістю, також застосовується мешканцями як будівельний матеріал. Обривисті береги озера складаються в основному із шарів жовтої глини, яка також широко використовується в будівельних цілях.

Ігор ОГНЄВ